<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd"
xmlns:rawvoice="http://www.rawvoice.com/rawvoiceRssModule/"
>

<channel>
	<title>podcaster.org.ua &#187; Наука</title>
	<atom:link href="http://podcaster.org.ua/category/ugc/nauka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://podcaster.org.ua</link>
	<description>термінал українських подкастів</description>
	<lastBuildDate>Mon, 21 May 2012 22:02:03 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.3.2</generator>
<!-- podcast_generator="Blubrry PowerPress/4.0" -->
	<itunes:summary>термінал українських подкастів</itunes:summary>
	<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
	<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	<itunes:image href="http://podcaster.org.ua/wp-content/plugins/powerpress/itunes_default.jpg" />
	<itunes:subtitle>термінал українських подкастів</itunes:subtitle>
	<image>
		<title>podcaster.org.ua &#187; Наука</title>
		<url>http://podcaster.org.ua/wp-content/plugins/powerpress/rss_default.jpg</url>
		<link>http://podcaster.org.ua/category/ugc/nauka/</link>
	</image>
		<item>
		<title>УКУсторія: 15 травня</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2012/05/15/ukustoriya-15-travnya/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2012/05/15/ukustoriya-15-travnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 May 2012 10:05:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ukupochtsi</dc:creator>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Релігія]]></category>
		<category><![CDATA[15 травня]]></category>
		<category><![CDATA[історія]]></category>
		<category><![CDATA[Папа]]></category>
		<category><![CDATA[сьогодні]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=13760</guid>
		<description><![CDATA[Історія сьогоднішнього дня! Програма про: новий колір тюльпанів; про те де був ув’язненим Папа; що святкує сьогодні Вегас; хто написав музичну заставку до Windows’9 Ведуча &#8211; Анна Микуляк &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Історія сьогоднішнього дня!</strong></p>
<p>Програма про:</p>
<ul>
<li><em>новий колір тюльпанів;</em></li>
<li><em>про те де був ув’язненим Папа;</em></li>
<li><em>що святкує сьогодні Вегас;</em></li>
<li><em>хто написав музичну заставку до Windows’9</em></li>
</ul>
<p>Ведуча &#8211; <strong>Анна Микуляк</strong></p>
<p><a href="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/05/15may1.gif"><img class="alignleft size-full wp-image-13762" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/05/15may1.gif" alt="" width="300" height="298" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;<br />
<strong></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2012/05/15/ukustoriya-15-travnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/05/Ucustoria-15.05.mp3" length="7028845" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>15 травня,історія,Папа,сьогодні</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Історія сьогоднішнього дня! - Програма про:  новий колір тюльпанів;   про те де був ув’язненим Папа;   що святкує сьогодні Вегас;   хто написав музичну заставку до Windows’9 - Ведуча - Анна Микуляк -   -   -   -   -   -   -    </itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Історія сьогоднішнього дня!

Програма про:

	* новий колір тюльпанів;
	* про те де був ув’язненим Папа;
	* що святкує сьогодні Вегас;
	* хто написав музичну заставку до Windows’9

Ведуча - Анна Микуляк

(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/05/15may1.gif)

 

 

 

 

 

 

 


 </itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>7:19</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Інтелектуальна біографія: Andrew&#160;Wernick</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2012/04/13/intelektualna-biohrafiya-andrew-wernick/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2012/04/13/intelektualna-biohrafiya-andrew-wernick/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Apr 2012 17:47:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Andrew Wernick]]></category>
		<category><![CDATA[cultural studies]]></category>
		<category><![CDATA[інтелектуальна біографія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=13509</guid>
		<description><![CDATA[“Інтелектуальна біографія” – дочірній до “Університетських діалогів” проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях професор Трентського університету Ендрю Вернік. труднощі трансатлантичної самоідентифікації джаз і академічна діяльність причини &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2012/04/13/intelektualna-biohrafiya-andrew-wernick/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-13514" title="Andrew Wernick @ Dzyga" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/04/DSC9824-500x332.jpg" alt="Олена Галета, Andrew Wernick, Ірина Старовойт" width="500" height="332" /></p>
<p>“Інтелектуальна біографія” – дочірній до “Університетських діалогів” проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях професор <a href="http://www.trentu.ca/culturalstudies/faculty_wernick.php">Трентського університету</a> Ендрю Вернік.</p>
<ul>
<li>труднощі трансатлантичної самоідентифікації</li>
<li>джаз і академічна діяльність</li>
<li>причини інтелесу до українських унівеситетів</li>
<li>простиставлення Сходу і Заходу як фантазмактична тотальність</li>
<li>ідеальний студент Ендрю Верніка</li>
<li>&#8220;нові ліві&#8221; і криза лівого флангу</li>
<li>що ж таке cultural studies</li>
</ul>
<p><span style="font-size: xx-small;"><span style="color: #808080;">Зустріч проходила у приміщенні клубу &#8220;Квартира 35&#8243;.<br />
Розмова ведеться англійською мовою з послідовним перекладом Ірини Старовойт. Модератор — Олена Галета.<br />
Фото — <a href="http://ph-to.blogspot.com/">Вячеслав Поляков</a>.</span></span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2012/04/13/intelektualna-biohrafiya-andrew-wernick/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/04/2012-04-02-intelektualna-biografija-wernik.mp3" length="48849596" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Andrew Wernick,cultural studies,інтелектуальна біографія</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>“Інтелектуальна біографія” – дочірній до “Університетських діалогів” проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми.</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/04/DSC9824-500x332.jpg)

“Інтелектуальна біографія” – дочірній до “Університетських діалогів” проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях професор Трентського університету (http://www.trentu.ca/culturalstudies/faculty_wernick.php) Ендрю Вернік.

	* труднощі трансатлантичної самоідентифікації
	* джаз і академічна діяльність
	* причини інтелесу до українських унівеситетів
	* простиставлення Сходу і Заходу як фантазмактична тотальність
	* ідеальний студент Ендрю Верніка
	* &quot;нові ліві&quot; і криза лівого флангу
	* що ж таке cultural studies

Зустріч проходила у приміщенні клубу &quot;Квартира 35&quot;.
Розмова ведеться англійською мовою з послідовним перекладом Ірини Старовойт. Модератор — Олена Галета.
Фото — Вячеслав Поляков (http://ph-to.blogspot.com/).</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>Університетські діалоги: Guus Extra</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2012/04/04/universytetski-dialohy-guus-extra/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2012/04/04/universytetski-dialohy-guus-extra/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Apr 2012 15:55:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Guus Extra]]></category>
		<category><![CDATA[Університетські діалоги]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=13449</guid>
		<description><![CDATA[У четвер 23 лютого 2012 року о 15:15 у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся &#8220;Університетський діалог&#8221; голландського вченого-соціолінгвіста Гууса Екстра “Багатомовна Європа: виклики і перспективи”. Мова велася про: європейську та американську моделі різноманітності мовне сузір’я Європи &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2012/04/04/universytetski-dialohy-guus-extra/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-13450" title="guus_extra" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/04/guus_extra-500x334.jpg" alt="Guus Extra" width="500" height="334" /></p>
<p>У четвер 23 лютого 2012 року о 15:15 у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся &#8220;Університетський діалог&#8221; голландського вченого-соціолінгвіста <a title="Guus Extra" href="http://www.humanities.org.ua/projects.php?pid=253" target="_blank">Гууса Екстра</a> <strong>“Багатомовна Європа: виклики і перспективи”</strong>.</p>
<p><strong>Мова велася про:</strong></p>
<ul>
<li>європейську та американську моделі різноманітності</li>
<li>мовне сузір’я Європи</li>
<li>розмаїття у багатокультурній Європі та за її межами</li>
<li>багатомовність в освіті</li>
<li>голландську мову за кордоном</li>
</ul>
<p><span style="color: #666666;">Лекція ведеться англійською мовою з послідовним перекладом.</span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2012/04/04/universytetski-dialohy-guus-extra/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/2012-02-23-universytetski-dialogy-Guus_Extra.mp3" length="55056342" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Guus Extra,Університетські діалоги</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>У четвер 23 лютого 2012 року о 15:15 у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся &quot;Університетський діалог&quot; голландського вченого-соціолінгвіста Гууса Екстра “Багатомовна Європа: виклики і перспективи”. - </itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/04/guus_extra-500x334.jpg)

У четвер 23 лютого 2012 року о 15:15 у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся &quot;Університетський діалог&quot; голландського вченого-соціолінгвіста Гууса Екстра (http://www.humanities.org.ua/projects.php?pid=253) “Багатомовна Європа: виклики і перспективи”.

Мова велася про:

	* європейську та американську моделі різноманітності
	* мовне сузір’я Європи
	* розмаїття у багатокультурній Європі та за її межами
	* багатомовність в освіті
	* голландську мову за кордоном

Лекція ведеться англійською мовою з послідовним перекладом.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>АкадемРізниця: Андрій Дахній. 4.&#160;Жан-Поль&#160;Сартр</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2012/03/05/akademriznytsya-andrij-dahnij-4-zhan-polsartr/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2012/03/05/akademriznytsya-andrij-dahnij-4-zhan-polsartr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 05 Mar 2012 09:53:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator>akademriznycia</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[екзистеціалізм]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=13130</guid>
		<description><![CDATA[Андрій Дахній, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму: Витоки екзистенціалізму Сьорен К’єркегор Мартін Гайдеґґер Жан-Поль Сартр У цьому подкасті &#8211; четверта лекція циклу, присвячена найвідомішому представникові течії, французькому філософові Жану-Полю Сартру. &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2012/03/05/akademriznytsya-andrij-dahnij-4-zhan-polsartr/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-13133" title="andriy-dakhniy-1" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/03/daxnij1-500x332.jpg" alt="Андрій Дахній" width="500" height="332" /></p>
<p><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Дахній_Андрій_Йосипович">Андрій Дахній</a>, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:</p>
<ul>
<li>Витоки екзистенціалізму</li>
<li>Сьорен К’єркегор</li>
<li>Мартін Гайдеґґер</li>
<li><strong>Жан-Поль Сартр</strong></li>
</ul>
<p>У цьому подкасті &#8211; четверта лекція циклу, присвячена найвідомішому представникові течії, французькому філософові Жану-Полю Сартру.</p>
<p><span style="color: #888888;">Фото: <a title="ph-to. Поляков В'ячеслав" href="http://ph-to.blogspot.com" target="_blank">В&#8217;ячеслав Поляков</a></span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2012/03/05/akademriznytsya-andrij-dahnij-4-zhan-polsartr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/akademriznycia_daxnij-1-4.mp3" length="50540081" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>екзистеціалізм</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Андрій Дахній, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:  Витоки екзистенціалізму   Сьорен К’єркегор   Мартін Гайдеґґер   Жан-Поль Сартр - У цьому подкасті - четверта лекція циклу,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/03/daxnij1-500x332.jpg)

Андрій Дахній (http://uk.wikipedia.org/wiki/Дахній_Андрій_Йосипович), доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:

	* Витоки екзистенціалізму
	* Сьорен К’єркегор
	* Мартін Гайдеґґер
	* Жан-Поль Сартр

У цьому подкасті - четверта лекція циклу, присвячена найвідомішому представникові течії, французькому філософові Жану-Полю Сартру.

Фото: В&#039;ячеслав Поляков (http://ph-to.blogspot.com)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:24:13</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>АкадемРізниця: Андрій Дахній. 3.&#160;Мартін Гайдеґґер</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2012/02/17/akademriznytsya-andrij-dahnij-2-martin-hajdegger/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2012/02/17/akademriznytsya-andrij-dahnij-2-martin-hajdegger/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Feb 2012 22:18:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator>akademriznycia</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[екзистеціалізм]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=12830</guid>
		<description><![CDATA[Андрій Дахній, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму: Витоки екзистенціалізму Сьорен К’єркегор Мартін Гайдеґґер Жан-Поль Сартр У цьому подкасті &#8211; третя лекція циклу, присвячена німецькому філософу Мартінові Гайдеґґеру. Фото: В&#8217;ячеслав Поляков]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-12833" title="andriy-dakhniy" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/daxnij2-500x332.jpg" alt="Андрій Дахній" width="500" height="332" /></p>
<p><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Дахній_Андрій_Йосипович">Андрій Дахній</a>, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:</p>
<ul>
<li>Витоки екзистенціалізму</li>
<li>Сьорен К’єркегор</li>
<li><strong>Мартін Гайдеґґер</strong></li>
<li>Жан-Поль Сартр</li>
</ul>
<p>У цьому подкасті &#8211; третя лекція циклу, присвячена німецькому філософу Мартінові Гайдеґґеру.</p>
<p><span style="color: #888888;">Фото: <a title="ph-to. Поляков В'ячеслав" href="http://ph-to.blogspot.com" target="_blank">В&#8217;ячеслав Поляков</a></span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2012/02/17/akademriznytsya-andrij-dahnij-2-martin-hajdegger/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/akademriznycia_daxnij-1-3.mp3" length="48153531" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>екзистеціалізм</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Андрій Дахній, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:  Витоки екзистенціалізму   Сьорен К’єркегор   Мартін Гайдеґґер   Жан-Поль Сартр - У цьому подкасті - третя лекція циклу,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/daxnij2-500x332.jpg)

Андрій Дахній (http://uk.wikipedia.org/wiki/Дахній_Андрій_Йосипович), доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:

	* Витоки екзистенціалізму
	* Сьорен К’єркегор
	* Мартін Гайдеґґер
	* Жан-Поль Сартр

У цьому подкасті - третя лекція циклу, присвячена німецькому філософу Мартінові Гайдеґґеру.

Фото: В&#039;ячеслав Поляков (http://ph-to.blogspot.com)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:20:15</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>АкадемРізниця: Андрій Дахній. 2.&#160;Сьорен К&#8217;єркегор</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2012/02/13/akademriznytsya-andrij-dahnij-2-soren-kjerkehor/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2012/02/13/akademriznytsya-andrij-dahnij-2-soren-kjerkehor/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Feb 2012 13:41:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator>akademriznycia</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[екзистеціалізм]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=12739</guid>
		<description><![CDATA[Андрій Дахній, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму: Витоки екзистенціалізму Сьорен К’єркегор Мартін Гайдеґґер Жан-Поль Сартр У цьому подкасті &#8211; друга лекція циклу, присвячена датському мислителю, предтечі екзистенціаліму Сьорену К&#8217;єркегору. Фото: &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2012/02/13/akademriznytsya-andrij-dahnij-2-soren-kjerkehor/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-12740" title="andriy-dakhniy" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/daxnij3-500x332.jpg" alt="Андрій Дахній" width="500" height="332" /></p>
<p><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Дахній_Андрій_Йосипович">Андрій Дахній</a>, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:</p>
<ul>
<li>Витоки екзистенціалізму</li>
<li><strong>Сьорен К’єркегор</strong></li>
<li>Мартін Гайдеґґер</li>
<li>Жан-Поль Сартр</li>
</ul>
<p>У цьому подкасті &#8211; друга лекція циклу, присвячена датському мислителю, предтечі екзистенціаліму Сьорену К&#8217;єркегору.</p>
<p><span style="color: #888888;">Фото: <a title="ph-to. Поляков В'ячеслав" href="http://ph-to.blogspot.com" target="_blank">В&#8217;ячеслав Поляков</a></span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2012/02/13/akademriznytsya-andrij-dahnij-2-soren-kjerkehor/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/p/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/akademriznycia_daxnij-1-2.mp3" length="36693084" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>екзистеціалізм</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Андрій Дахній, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:  Витоки екзистенціалізму   Сьорен К’єркегор   Мартін Гайдеґґер   Жан-Поль Сартр - У цьому подкасті - друга лекція циклу,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/daxnij3-500x332.jpg)

Андрій Дахній (http://uk.wikipedia.org/wiki/Дахній_Андрій_Йосипович), доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, читає цикл із чотирьох лекцій з історії екзистенціалізму:

	* Витоки екзистенціалізму
	* Сьорен К’єркегор
	* Мартін Гайдеґґер
	* Жан-Поль Сартр

У цьому подкасті - друга лекція циклу, присвячена датському мислителю, предтечі екзистенціаліму Сьорену К&#039;єркегору.

Фото: В&#039;ячеслав Поляков (http://ph-to.blogspot.com)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:01:08</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>АкадемРізниця: Андрій Дахній. 1.&#160;Витоки екзистенціалізму</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2012/02/10/akademriznytsya-andrij-dahnij-1-vytoky-ekzystentsializmu/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2012/02/10/akademriznytsya-andrij-dahnij-1-vytoky-ekzystentsializmu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Feb 2012 08:19:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator>akademriznycia</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[екзистенціалізм]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=12719</guid>
		<description><![CDATA[Центр гуманітарних досліджень та подкаст-термінал podcaster.org.ua сповіщають про запуск циклу науково-популярних лекцій &#8220;Академрізниця&#8221; з різноманітних дисциплін, розрахованих не на спеціалістів, а на широку публіку, зокрема студентів і випускників непрофільних факультетів. Читати їх ми будемо запрошувати тільки тих викладачів, які не &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2012/02/10/akademriznytsya-andrij-dahnij-1-vytoky-ekzystentsializmu/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-12720" title="andriy_dakhniy" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/4-500x339.jpg" alt="Андрій Дахній" width="500" height="339" /></p>
<p><a title="Центр гуманiтарних дослiджень" href="http://www.humanities.org.ua/news.php" target="_blank">Центр гуманітарних досліджень</a> та подкаст-термінал <a title="Подкаст-термінал podcaster.org.ua" href="http://podcaster.org.ua" target="_blank">podcaster.org.ua</a> сповіщають про запуск циклу науково-популярних лекцій &#8220;Академрізниця&#8221; з різноманітних дисциплін, розрахованих не на спеціалістів, а на широку публіку, зокрема студентів і випускників непрофільних факультетів. Читати їх ми будемо запрошувати тільки тих викладачів, які не лише кохаються у своїй темі, але й зажили шани серед студентів як цікаві оповідачі.</p>
<p>Цикл відкрив <a title="Андрій Дахній" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" target="_blank">Андрій Дахній</a>, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, чотирма лекціями з історії екзистенціалізму:</p>
<ol>
<li><strong>Витоки екзистенціалізму</strong></li>
<li>Сьорен К&#8217;єркегор</li>
<li>Мартін Гайдеґґер</li>
<li>Жан-Поль Сартр</li>
</ol>
<p>У цьому подкасті — перша, вступна лекція із цієї серії.</p>
<p><span style="color: #888888;">Фото: <a title="Марія Кривенко" href="http://vk.com/maxagone" target="_blank">Марія Кривенко</a></span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2012/02/10/akademriznytsya-andrij-dahnij-1-vytoky-ekzystentsializmu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/akademriznycia_daxnij-1-1.mp3" length="54835960" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>екзистенціалізм</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Центр гуманітарних досліджень та подкаст-термінал podcaster.org.ua сповіщають про запуск циклу науково-популярних лекцій &quot;Академрізниця&quot; з різноманітних дисциплін, розрахованих не на спеціалістів, а на широку публіку,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2012/02/4-500x339.jpg)

Центр гуманітарних досліджень (http://www.humanities.org.ua/news.php) та подкаст-термінал podcaster.org.ua (http://podcaster.org.ua) сповіщають про запуск циклу науково-популярних лекцій &quot;Академрізниця&quot; з різноманітних дисциплін, розрахованих не на спеціалістів, а на широку публіку, зокрема студентів і випускників непрофільних факультетів. Читати їх ми будемо запрошувати тільки тих викладачів, які не лише кохаються у своїй темі, але й зажили шани серед студентів як цікаві оповідачі.

Цикл відкрив Андрій Дахній (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87), доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Франка, чотирма лекціями з історії екзистенціалізму:

	* Витоки екзистенціалізму
	* Сьорен К&#039;єркегор
	* Мартін Гайдеґґер
	* Жан-Поль Сартр

У цьому подкасті — перша, вступна лекція із цієї серії.

Фото: Марія Кривенко (http://vk.com/maxagone)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:31:23</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Літподкаст &#8220;кабі.net&#8221;: Ярослав Грицак</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/12/27/litpodkast-kabi-net-yaroslav-hrytsak/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/12/27/litpodkast-kabi-net-yaroslav-hrytsak/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 Dec 2011 08:43:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator>kabinet</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Грицак Ярослав]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=12310</guid>
		<description><![CDATA[Останнім передноворічним гостем Кабінету став відомий львівський історик Ярослав Грицак. Свою оповідь він побудував навколо тез, висловлених у трьох книжках: “Життя, смерть та інші неприємності”, “Leopolis multiplex” та “Страсті за Бандерою”. Головну увагу він присвятив питанню між- і внутрінаціонального примирення &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/12/27/litpodkast-kabi-net-yaroslav-hrytsak/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Останнім передноворічним гостем Кабінету став відомий львівський історик Ярослав Грицак. Свою оповідь він побудував навколо тез, висловлених у трьох книжках: “Життя, смерть та інші неприємності”, “Leopolis multiplex” та “Страсті за Бандерою”. Головну увагу він присвятив питанню між- і внутрінаціонального примирення — як в Україні, так і за кордоном.</strong></p>
<li>як історія наукою ставала;</li>
<li>універсальність модерності;</li>
<li>
<blockquote><p>“Моя робоча правда останніх десяти років — це те, що українцям треба перестати боятися про свою державу. Українська нація і українська ідентичність вже сталися, просто ми цього ще не помічаємо. Україна має рівно стільки націоналізму, скільки їй треба для нормального функціонування.”</p></blockquote>
</li>
<p><span id="more-12310"></span></p>
<li>
<blockquote><p>“Пора ставити правильні питання. Ми досі сперечаємося про ідентичність, а пора би вже — про цінності.”</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>“Суспільства, схожі наУкраїну, які подолали свою історичну спадщину: Польща, де опозиція почалася з примирення лівих з Костелом; Іспанія, яка заборонила в громадському просторі сперечатися про історію; Англія, яка може поставити памятники Карлу 1 (якого стратив Кромвель) і самому Кромвелю на сусідніх вулицях.”</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>“Українсько-польське примирення вже відбулося. До примирення з Росією ще довго. На черзі — примирення українців з українцями.”</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>“Для перегляду історії нам слід позбутися своїх страхів.”</p></blockquote>
</li>
<li>пошуки шляхів для зміни української суспільно-політичної ситуації.</li>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/12/27/litpodkast-kabi-net-yaroslav-hrytsak/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/2011-12-22-grycak.mp3" length="67326838" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Грицак Ярослав</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Останнім передноворічним гостем Кабінету став відомий львівський історик Ярослав Грицак. Свою оповідь він побудував навколо тез, висловлених у трьох книжках: “Життя, смерть та інші неприємності”, “Leopolis multiplex” та “Страсті за Бандерою”.</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Останнім передноворічним гостем Кабінету став відомий львівський історик Ярослав Грицак. Свою оповідь він побудував навколо тез, висловлених у трьох книжках: “Життя, смерть та інші неприємності”, “Leopolis multiplex” та “Страсті за Бандерою”. Головну увагу він присвятив питанню між- і внутрінаціонального примирення — як в Україні, так і за кордоном.
	* як історія наукою ставала;
	* універсальність модерності;
	* 
“Моя робоча правда останніх десяти років — це те, що українцям треба перестати боятися про свою державу. Українська нація і українська ідентичність вже сталися, просто ми цього ще не помічаємо. Україна має рівно стільки націоналізму, скільки їй треба для нормального функціонування.”

	* 
“Пора ставити правильні питання. Ми досі сперечаємося про ідентичність, а пора би вже — про цінності.”

	* 
“Суспільства, схожі наУкраїну, які подолали свою історичну спадщину: Польща, де опозиція почалася з примирення лівих з Костелом; Іспанія, яка заборонила в громадському просторі сперечатися про історію; Англія, яка може поставити памятники Карлу 1 (якого стратив Кромвель) і самому Кромвелю на сусідніх вулицях.”

	* 
“Українсько-польське примирення вже відбулося. До примирення з Росією ще довго. На черзі — примирення українців з українцями.”

	* 
“Для перегляду історії нам слід позбутися своїх страхів.”

	* пошуки шляхів для зміни української суспільно-політичної ситуації.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:52:10</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Інтелектуальна біографія: Наталя&#160;Яковенко</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/12/21/intelektualna-biohrafiya-natalya-yakovenko/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/12/21/intelektualna-biohrafiya-natalya-yakovenko/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Dec 2011 03:00:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[інтелектуальна біографія]]></category>
		<category><![CDATA[Наталя Яковенко]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=12248</guid>
		<description><![CDATA[&#8220;Інтелектуальна біографія&#8221; &#8211; дочірній до &#8220;Університетських діалогів&#8221; проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях відомий український історик Наталя Яковенко. критичне ставлення до джерел метафорика сучасної історіографії — &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/12/21/intelektualna-biohrafiya-natalya-yakovenko/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-12252" title="Natalia_Jakovenko" src="http://a5.sphotos.ak.fbcdn.net/hphotos-ak-ash4/378159_237099579693815_197364460333994_536920_2080757227_n.jpg" alt="Наталя Яковенко" width="500" height="333" /></p>
<p>&#8220;Інтелектуальна біографія&#8221; &#8211; дочірній до &#8220;Університетських діалогів&#8221; проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях відомий український історик Наталя Яковенко.</p>
<ul>
<li>критичне ставлення до джерел</li>
<li>метафорика сучасної історіографії — ідея для дисертації</li>
<li>шкілький підручник як антиідея</li>
</ul>
<blockquote><p>&#8220;в джерелі є стільки змістів, скільки подужаш витягнути&#8221; (<em>Ігор Шевченко</em>)</p></blockquote>
<ul>
<li>від історії ранньомодерних канцелярій до соціальної історії шляхти</li>
<li>хронологія: пошуки початку і кінця ранньомодерної епохи</li>
<li>про книгу &#8220;Майстерня історика&#8221; (Ярослав Дашкевич);</li>
<li>чим корисна філологія історику?</li>
<li>суб&#8217;єктивність і утримання від пропаганди</li>
<li>історичні романи</li>
</ul>
<p>Організатор зустрічей &#8211; <a href="http://www.humanities.org.ua">Центр гуманітарних досліджень ЛНУ</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/12/21/intelektualna-biohrafiya-natalya-yakovenko/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/2011-12-15-intelektualna-biografija-natalia-jakovenko.mp3" length="52936745" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>інтелектуальна біографія,Наталя Яковенко</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>&quot;Інтелектуальна біографія&quot; - дочірній до &quot;Університетських діалогів&quot; проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми.</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://a5.sphotos.ak.fbcdn.net/hphotos-ak-ash4/378159_237099579693815_197364460333994_536920_2080757227_n.jpg)

&quot;Інтелектуальна біографія&quot; - дочірній до &quot;Університетських діалогів&quot; проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях відомий український історик Наталя Яковенко.

	* критичне ставлення до джерел
	* метафорика сучасної історіографії — ідея для дисертації
	* шкілький підручник як антиідея

&quot;в джерелі є стільки змістів, скільки подужаш витягнути&quot; (Ігор Шевченко)

	* від історії ранньомодерних канцелярій до соціальної історії шляхти
	* хронологія: пошуки початку і кінця ранньомодерної епохи
	* про книгу &quot;Майстерня історика&quot; (Ярослав Дашкевич);
	* чим корисна філологія історику?
	* суб&#039;єктивність і утримання від пропаганди
	* історичні романи

Організатор зустрічей - Центр гуманітарних досліджень ЛНУ (http://www.humanities.org.ua).</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>Університетські діалоги: Наталя&#160;Яковенко</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/12/19/universytetski-dialohy-natalya-yakovenko/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/12/19/universytetski-dialohy-natalya-yakovenko/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Dec 2011 09:55:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Наталя Яковенко]]></category>
		<category><![CDATA[Університетські діалоги]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=12243</guid>
		<description><![CDATA[14 грудня 2011 у Львівському університеті імені Івана Франка виступила з публічною лекцією знаний український історик Наталя Яковенко. Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання? багатолика природа “білих плям” забуті люди забутого простору “мовчазна більшість історії” те, &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/12/19/universytetski-dialohy-natalya-yakovenko/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-12244" title="Natalia-Jakovenko" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/378012_235440989859674_197364460333994_532469_561029552_n1-500x333.jpg" alt="Наталя Яковенко" width="500" height="333" /> 14 грудня 2011 у Львівському університеті імені Івана Франка виступила з публічною лекцією знаний український історик Наталя Яковенко. <strong>Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання?</strong></p>
<ul>
<li>багатолика природа “білих плям”</li>
<li>забуті люди забутого простору</li>
<li>“мовчазна більшість історії”</li>
<li>те, хто, як і у що вірив.</li>
</ul>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/12/19/universytetski-dialohy-natalya-yakovenko/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/2011-12-14-universytetski-dialogy-natalia-yakovenko.mp3" length="62413421" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Наталя Яковенко,Університетські діалоги</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>14 грудня 2011 у Львівському університеті імені Івана Франка виступила з публічною лекцією знаний український історик Наталя Яковенко. Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання?  багатолика природа “білих плям” </itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/378012_235440989859674_197364460333994_532469_561029552_n1-500x333.jpg) 14 грудня 2011 у Львівському університеті імені Івана Франка виступила з публічною лекцією знаний український історик Наталя Яковенко. Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання?

	* багатолика природа “білих плям”
	* забуті люди забутого простору
	* “мовчазна більшість історії”
	* те, хто, як і у що вірив.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>Іван Хома</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/12/19/ivan-homa/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/12/19/ivan-homa/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Dec 2011 09:01:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator>kabinet</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=12327</guid>
		<description><![CDATA[Презентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у вказаний період. Також Ірина Сколоздра, представник видавництва &#8220;Наш час&#8221;, у &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/12/19/ivan-homa/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignright size-full wp-image-12328" title="sichovi_strilci" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/c09f81bbe89adaa1b2a3a643c2dde4291.jpg" alt="Іван Хома. Січові стрільці" width="311" height="400" />Презентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у вказаний період. Також Ірина Сколоздра, представник видавництва &#8220;Наш час&#8221;, у якому й вийшли ця книжка, роповіла про серію &#8220;Українська мілітарна історіч. Плац д&#8217;арм&#8221; та інші історичні серії видавництва.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/12/19/ivan-homa/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/2011-12-15-ivan-xoma.mp3" length="46917620" type="audio/mpeg" />
		<itunes:subtitle>Презентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у ...</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/c09f81bbe89adaa1b2a3a643c2dde4291.jpg)Презентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у вказаний період. Також Ірина Сколоздра, представник видавництва &quot;Наш час&quot;, у якому й вийшли ця книжка, роповіла про серію &quot;Українська мілітарна історіч. Плац д&#039;арм&quot; та інші історичні серії видавництва.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:18:09</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>&#8220;БоВухаПросять&#8221;. Випуск перший</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/11/20/bovuhaprosyat-vypusk-pershyj/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/11/20/bovuhaprosyat-vypusk-pershyj/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 20 Nov 2011 20:01:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator>TinyToone</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Бо]]></category>
		<category><![CDATA[вуха]]></category>
		<category><![CDATA[подкаст]]></category>
		<category><![CDATA[просять]]></category>
		<category><![CDATA[українською]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=11945</guid>
		<description><![CDATA[Привіт усім! Подкасти БоВухаПросять &#8211; це синтез цікавих новин, які змушують задуматись.  Це мій перший подкаст, і в ньому ви почуєте про таке: Павутинка від&#8230; креветки? В кого окрім Ньютона особливі відношення з деревами? Новий союз під носом (як і &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/11/20/bovuhaprosyat-vypusk-pershyj/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://podcaster.org.ua/2011/11/20/bovuhaprosyat-vypusk-pershyj/im-all-ears/" rel="attachment wp-att-11951"><img class="alignnone size-medium wp-image-11951" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/im-all-ears-500x312.jpg" alt="" width="500" height="312" /></a></p>
<p><strong>Привіт усім! Подкасти БоВухаПросять &#8211; це синтез цікавих новин, які змушують задуматись.  </strong><strong>Це мій перший подкаст, і в ньому ви почуєте про таке:</strong></p>
<p>Павутинка від&#8230; креветки?</p>
<p>В кого окрім Ньютона особливі відношення з деревами?</p>
<p>Новий союз під носом (як і обіцяв, пруф: <a href="http://news.kremlin.ru/video/1028">відео</a>)</p>
<p>Величезна монета вагою в тонну! (як і обіцяв, ще один пруф: <a href="http://www.youtube.com/watch?v=OKGyQ_cYbyA&amp;feature=player_embedded">відео</a>)</p>
<p>Буду радий коментарям!</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/11/20/bovuhaprosyat-vypusk-pershyj/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/1_bovuhaprosyat.mp3" length="14818965" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Бо,вуха,Новини,подкаст,просять,українською</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Привіт усім! Подкасти БоВухаПросять - це синтез цікавих новин, які змушують задуматись.  Це мій перший подкаст, і в ньому ви почуєте про таке: - Павутинка від... креветки? - В кого окрім Ньютона особливі відношення з деревами? - </itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/im-all-ears-500x312.jpg)

Привіт усім! Подкасти БоВухаПросять - це синтез цікавих новин, які змушують задуматись.  Це мій перший подкаст, і в ньому ви почуєте про таке:

Павутинка від... креветки?

В кого окрім Ньютона особливі відношення з деревами?

Новий союз під носом (як і обіцяв, пруф: відео (http://news.kremlin.ru/video/1028))

Величезна монета вагою в тонну! (як і обіцяв, ще один пруф: відео (http://www.youtube.com/watch?v=OKGyQ_cYbyA&amp;feature=player_embedded))

Буду радий коментарям!</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>10:17</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Університетські діалоги: Hans&#160;Jorgen&#160;Wallin&#8212;Weihe</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/10/19/universytetski-dialohy-hans-jorgen-wallin-weihe/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/10/19/universytetski-dialohy-hans-jorgen-wallin-weihe/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Oct 2011 11:04:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Hans Jorgen Wallin-Weihe]]></category>
		<category><![CDATA[Університетські діалоги]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=11633</guid>
		<description><![CDATA[Відомий скандинавський антрополог, соціолог та есеїст Ганс Йорґен Валлін-Вейє розповідає про: ідеологію краєвиду й символіку рослин Карла фон Ліннея Чарльза Дарвіна культуру як другу натуру як Бйорнсон і Толстой через Львівський Університет посварилися життя в пейзажі Лекція ведеться англійською мовою &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/10/19/universytetski-dialohy-hans-jorgen-wallin-weihe/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img alt="Hans Jorgen Wallin-Weihe" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/10/2011-10-12-wallin-weihe-500x288.jpg"/></p>
<p>Відомий скандинавський антрополог, соціолог та есеїст Ганс Йорґен Валлін-Вейє розповідає про:</p>
<ul>
<li>ідеологію краєвиду й символіку рослин</li>
<li>Карла фон Ліннея Чарльза Дарвіна </li>
<li>культуру як другу натуру</li>
<li>як Бйорнсон і Толстой через Львівський Університет посварилися</li>
<li>життя в пейзажі</li>
</ul>
<p>Лекція ведеться англійською мовою з українським перекладом.<br />
Огранізатор циклу зустрічей &#8220;Університетські діалоги&#8221; — <a href="http://www.humanities.org.ua/" title="Центр Гуманітарних Досліджень" target="_blank">Центр Гуманітарних Досліджень</a>. Зустріч відбулася 12 жовтня 2011 в Дзеркальній залі Львівського національного університету ім. Франка.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/10/19/universytetski-dialohy-hans-jorgen-wallin-weihe/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/10/2011-10-12-wallin-weihe.mp3" length="65567457" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Hans Jorgen Wallin-Weihe,Університетські діалоги</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Відомий скандинавський антрополог, соціолог та есеїст Ганс Йорґен Валлін-Вейє розповідає про: - ідеологію краєвиду й символіку рослин Карла фон Ліннея Чарльза Дарвіна  культуру як другу натуру як Бйорнсон і Толстой через Львівський Університет посв...</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/10/2011-10-12-wallin-weihe-500x288.jpg)
Відомий скандинавський антрополог, соціолог та есеїст Ганс Йорґен Валлін-Вейє розповідає про:

* ідеологію краєвиду й символіку рослин
* Карла фон Ліннея Чарльза Дарвіна 
* культуру як другу натуру
* як Бйорнсон і Толстой через Львівський Університет посварилися
* життя в пейзажі


Лекція ведеться англійською мовою з українським перекладом. 
Огранізатор циклу зустрічей &quot;Університетські діалоги&quot; — Центр Гуманітарних Досліджень (http://www.humanities.org.ua/). Зустріч відбулася 12 жовтня 2011 в Дзеркальній залі Львівського національного університету ім. Франка.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>Лео Лефебюр</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/10/03/leo-lefebyur/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/10/03/leo-lefebyur/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 03 Oct 2011 14:37:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ucu</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Лео Лефебюр]]></category>
		<category><![CDATA[релігія]]></category>
		<category><![CDATA[УКУ]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=11405</guid>
		<description><![CDATA[о. Лео Лефебюр (Leo D. Lefebure) &#8211; професор богослов’я Джорджтаунського Університету у Вашингтоні (США), фахівець з порівняльного вивчення релігійних текстів, знавець буддійської, ісламської та юдейської релігійної спадщини, член правління Ради Парламенту світових релігій. 30 вересня 2011 року &#8211; відкрита лекція &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/10/03/leo-lefebyur/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>о. Лео Лефебюр (Leo D. Lefebure) &#8211; професор богослов’я Джорджтаунського Університету у Вашингтоні (США), фахівець з порівняльного вивчення релігійних текстів, знавець буддійської, ісламської та юдейської релігійної спадщини, член правління Ради Парламенту світових релігій.</p>
<p>30 вересня 2011 року &#8211; відкрита лекція на тему &#8220;Релігія, насильство, публічне життя (на прикладі США)&#8221;.<br />
В рамках Сертифікатної програми &#8220;Релігія в публічному просторі: християнський досвід та перспективи&#8221;.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/10/03/leo-lefebyur/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/10/ucu-2011-09-30-Leo_Lefebure.mp3" length="52395212" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Лео Лефебюр,релігія,УКУ</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>о. Лео Лефебюр (Leo D. Lefebure) - професор богослов’я Джорджтаунського Університету у Вашингтоні (США), фахівець з порівняльного вивчення релігійних текстів, знавець буддійської, ісламської та юдейської релігійної спадщини,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>о. Лео Лефебюр (Leo D. Lefebure) - професор богослов’я Джорджтаунського Університету у Вашингтоні (США), фахівець з порівняльного вивчення релігійних текстів, знавець буддійської, ісламської та юдейської релігійної спадщини, член правління Ради Парламенту світових релігій.

30 вересня 2011 року - відкрита лекція на тему &quot;Релігія, насильство, публічне життя (на прикладі США)&quot;. 
В рамках Сертифікатної програми &quot;Релігія в публічному просторі: християнський досвід та перспективи&quot;.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:27:19</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>BIBLIOMIST</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/09/25/bibliomist/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/09/25/bibliomist/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 25 Sep 2011 17:56:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator>pancherevo</dc:creator>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Література]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[РадіоІніціатива]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA["Бібліоміст"]]></category>
		<category><![CDATA[Анатолій Ковтонюк]]></category>
		<category><![CDATA[бібліотеки]]></category>
		<category><![CDATA[Житомир]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=11284</guid>
		<description><![CDATA[В Україні розпочався другий етап реалізації програми &#8220;Бібліоміст&#8221;. Ситуацію на Житомирщині знає представник цієї програми Анатолій Ковтонюк]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>В Україні розпочався другий етап реалізації програми &#8220;Бібліоміст&#8221;. Ситуацію на Житомирщині знає представник цієї програми Анатолій Ковтонюк</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/09/25/bibliomist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/09/Bibliomist.mp3" length="14741319" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>&quot;Бібліоміст&quot;,Анатолій Ковтонюк,бібліотеки,Житомир</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>В Україні розпочався другий етап реалізації програми &quot;Бібліоміст&quot;. Ситуацію на Житомирщині знає представник цієї програми Анатолій Ковтонюк</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>В Україні розпочався другий етап реалізації програми &quot;Бібліоміст&quot;. Ситуацію на Житомирщині знає представник цієї програми Анатолій Ковтонюк</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>15:21</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Пітер ван Інваґен (Peter van Inwagen). Відкрита лекція</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/09/22/piter-van-invagen-peter-van-inwagen-vidkryta-lektsiya/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/09/22/piter-van-invagen-peter-van-inwagen-vidkryta-lektsiya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 22 Sep 2011 13:04:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ucu</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Piter van Invagen]]></category>
		<category><![CDATA[УКУ]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=11247</guid>
		<description><![CDATA[Відкрита лекція на тему &#8220;Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку&#8221; Пітера Ван Інваґена, прочитана ним 9 вересня в Українському католицькому універтитеті. Ван Інваґен — професор Університету Нотр-Дам (штат Індіана, США), представник американської аналітичної філософії, провідний спеціаліст у філософії релігії, &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/09/22/piter-van-invagen-peter-van-inwagen-vidkryta-lektsiya/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/09/11.09.09_lekcia_Pitera_van_Invagena_VP-2.gif" alt="Piter van Invagen в УКУ" title="Piter van Invagen" width="500" height="338" class="alignnone size-full wp-image-11249" /></p>
<p>Відкрита лекція на тему &#8220;Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку&#8221; Пітера Ван Інваґена, прочитана ним 9 вересня в Українському католицькому універтитеті.<br />
Ван Інваґен — професор Університету Нотр-Дам (штат Індіана, США), представник американської аналітичної філософії, провідний спеціаліст у філософії релігії, метафізиці та філософії дії.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/09/22/piter-van-invagen-peter-van-inwagen-vidkryta-lektsiya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/09/ucu-2011-09-09-Peter-van-Invagen.mp3" length="55153508" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Piter van Invagen,УКУ</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Відкрита лекція на тему &quot;Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку&quot; Пітера Ван Інваґена, прочитана ним 9 вересня в Українському католицькому універтитеті. Ван Інваґен — професор Університету Нотр-Дам (штат Індіана, США),</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/09/11.09.09_lekcia_Pitera_van_Invagena_VP-2.gif)

Відкрита лекція на тему &quot;Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку&quot; Пітера Ван Інваґена, прочитана ним 9 вересня в Українському католицькому універтитеті.
Ван Інваґен — професор Університету Нотр-Дам (штат Індіана, США), представник американської аналітичної філософії, провідний спеціаліст у філософії релігії, метафізиці та філософії дії.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:31:55</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Університетські діалоги: Krzysztof&#160;Czyżewski</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/05/10/universytetski-dialohy-krzysztof-czyzewski/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/05/10/universytetski-dialohy-krzysztof-czyzewski/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 May 2011 01:19:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Кшиштоф Чижевський]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=9661</guid>
		<description><![CDATA[Кшиштоф Чижевський (Krzysztof Czyżewski, 1958, Warszawa) — голова організації Pogranicze &#8211; sztuk, kultur, narodów в Сейнах, аніматор культури, поет і есеїст і перекладач. За освітою польський філолог. Засновник і редактор ряду журналів, автор книг &#8220;Ścieżka pogranicza&#8221; (2001) і &#8220;Linia powrotu. &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/05/10/universytetski-dialohy-krzysztof-czyzewski/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignright size-full wp-image-9663" title="czyzewski" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/05/czyzewski.gif" alt="Krzysztof Czyżewski" width="500" height="333" /></p>
<p>Кшиштоф Чижевський (Krzysztof Czyżewski, 1958, Warszawa) — голова організації  <a href="http://pogranicze.sejny.pl">Pogranicze &#8211; sztuk, kultur, narodów</a> в Сейнах, аніматор культури, поет і есеїст і перекладач. За освітою польський філолог. Засновник і редактор ряду журналів, автор книг  &#8220;Ścieżka pogranicza&#8221; (2001) і &#8220;Linia powrotu. Zapiski z pogranicza&#8221; (2008). Арт-директор проекту <a href="kultura.lublin.eu/">ESK Lublin 2016</a>.</p>
<p>Приїхавши до ЛНУ ім. Франка в рамках циклу зустрічей &#8220;Університетські діалоги&#8221; (за сприяння <a title="Польський Інститут в Києві" href="http://polinst.kiev.ua">Польського Інституту</a>), присвятив свою лекцію проблемі діалогу, Іншості й спілкування у його філософському аспекті. Названа &#8220;Спілкування: два монахи і жінка на березі ріки&#8221; (&#8220;Obcowanie: Dwaj mnisi i kobieta na brzegu rzeki&#8221;), вона базується надеконструкції відомої дзен-буддійської притчі з також ж назвою.</p>
<blockquote><p>Nigdy nie spotkalem społecznosci, która obok tego, co ją oddziela, separuje od sąsiadów czy od Innego, nie mialaby potrzeby pezelamania tego gestem spotkania, wyciągniencia ręki. Niema przestrzeni, żeby ten gest uczynic. Ale to nie znaczy, że niema w nim potrzeby&#8230;<br />
&#8230; pogranicze – to jest życie nad brzegem rzeki.</p></blockquote>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/05/10/universytetski-dialohy-krzysztof-czyzewski/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/05/2010-11-10-czyzevsky.mp3" length="50887931" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>Кшиштоф Чижевський</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Кшиштоф Чижевський (Krzysztof Czyżewski, 1958, Warszawa) — голова організації  Pogranicze - sztuk, kultur, narodów в Сейнах, аніматор культури, поет і есеїст і перекладач. За освітою польський філолог. Засновник і редактор ряду журналів,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/05/czyzewski.gif)

Кшиштоф Чижевський (Krzysztof Czyżewski, 1958, Warszawa) — голова організації  Pogranicze - sztuk, kultur, narodów (http://pogranicze.sejny.pl) в Сейнах, аніматор культури, поет і есеїст і перекладач. За освітою польський філолог. Засновник і редактор ряду журналів, автор книг  &quot;Ścieżka pogranicza&quot; (2001) і &quot;Linia powrotu. Zapiski z pogranicza&quot; (2008). Арт-директор проекту ESK Lublin 2016 (kultura.lublin.eu/).

Приїхавши до ЛНУ ім. Франка в рамках циклу зустрічей &quot;Університетські діалоги&quot; (за сприяння Польського Інституту (http://polinst.kiev.ua)), присвятив свою лекцію проблемі діалогу, Іншості й спілкування у його філософському аспекті. Названа &quot;Спілкування: два монахи і жінка на березі ріки&quot; (&quot;Obcowanie: Dwaj mnisi i kobieta na brzegu rzeki&quot;), вона базується надеконструкції відомої дзен-буддійської притчі з також ж назвою.
Nigdy nie spotkalem społecznosci, która obok tego, co ją oddziela, separuje od sąsiadów czy od Innego, nie mialaby potrzeby pezelamania tego gestem spotkania, wyciągniencia ręki. Niema przestrzeni, żeby ten gest uczynic. Ale to nie znaczy, że niema w nim potrzeby...
... pogranicze – to jest życie nad brzegem rzeki.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>Університетські діалоги: Міхаель Мозер</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/05/02/mihael-mozer/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/05/02/mihael-mozer/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 May 2011 10:39:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[ЛНУ]]></category>
		<category><![CDATA[міхаель мозер]]></category>
		<category><![CDATA[мова]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=9509</guid>
		<description><![CDATA[Міхаель Мозер (Michael Moser, 1969) &#8211; професор славістики в Віденському Університеті (Австрія), в Українському Вільному Університеті в Мюнхені (Німеччина) та в Католицькому Університеті в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина). Викладає слов’янське мовознавство, зокрема україністику, русистику, полоністику та порівняльну славістику. Має численні &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/05/02/mihael-mozer/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignright size-full wp-image-9510" title="michael_moser" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/05/2011_N3_Mozer_IMG_4855s11.jpg" alt="Міхаель Мозер" width="300" height="134" />Міхаель Мозер (Michael Moser, 1969) &#8211; професор славістики в Віденському Університеті (Австрія), в Українському Вільному Університеті в Мюнхені (Німеччина) та в Католицькому Університеті в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина). Викладає слов’янське мовознавство, зокрема україністику, русистику, полоністику та порівняльну славістику. Має численні публікації в галузі слов’янського мовознавствам, зокрема з історії української мови.<br />
Його лекція в Львівському націлнальному уіверситеті ім. Франка була присвячена стереотипові &#8220;Галичини як українського П&#8217;ємонту&#8221; та генезі сучасної української мови, ролі галичан в її становленні та її синтетичним предтечам, зокрема &#8220;язичію&#8221;.</p>
<p><a href="http://www.humanities.org.ua/projects.php?pid=206">Коротний зміст лекції </a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/05/02/mihael-mozer/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/05/2011-03-16-michael-moser.mp3" length="49395273" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>ЛНУ,міхаель мозер,мова</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Міхаель Мозер (Michael Moser, 1969) - професор славістики в Віденському Університеті (Австрія), в Українському Вільному Університеті в Мюнхені (Німеччина) та в Католицькому Університеті в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина).</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/05/2011_N3_Mozer_IMG_4855s11.jpg)Міхаель Мозер (Michael Moser, 1969) - професор славістики в Віденському Університеті (Австрія), в Українському Вільному Університеті в Мюнхені (Німеччина) та в Католицькому Університеті в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина). Викладає слов’янське мовознавство, зокрема україністику, русистику, полоністику та порівняльну славістику. Має численні публікації в галузі слов’янського мовознавствам, зокрема з історії української мови.
Його лекція в Львівському націлнальному уіверситеті ім. Франка була присвячена стереотипові &quot;Галичини як українського П&#039;ємонту&quot; та генезі сучасної української мови, ролі галичан в її становленні та її синтетичним предтечам, зокрема &quot;язичію&quot;.

Коротний зміст лекції  (http://www.humanities.org.ua/projects.php?pid=206)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:22:19</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Університетські діалоги: Борис Ґудзяк</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2011/04/02/%d1%83%d0%bd%d1%96%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96-%d0%b4%d1%96%d0%b0%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b8-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81-%d2%91%d1%83%d0%b4%d0%b7%d1%8f/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2011/04/02/%d1%83%d0%bd%d1%96%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96-%d0%b4%d1%96%d0%b0%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b8-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81-%d2%91%d1%83%d0%b4%d0%b7%d1%8f/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 02 Apr 2011 10:49:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Центр Гуманітарних Досліджень</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[ЛНУ]]></category>
		<category><![CDATA[Ґудзяк]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=9515</guid>
		<description><![CDATA[Борис Ґудзяк – один з найпомітніших публічних інтелектуалів в Україні. Народився 1960 року в місті Сіракузи (США). Навчався в Сіракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському Орієнтальному Інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого. 1992 року здобув ступінь доктора славістики і &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2011/04/02/%d1%83%d0%bd%d1%96%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96-%d0%b4%d1%96%d0%b0%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b8-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81-%d2%91%d1%83%d0%b4%d0%b7%d1%8f/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignright" title="Борис Ґудзяк" src="http://gdb.rferl.org/1C870D01-9D38-439B-9428-DE943EDCA767_w527_s.jpg" alt="" width="527" height="351" />Борис Ґудзяк – один з найпомітніших публічних інтелектуалів в Україні. Народився 1960 року в місті Сіракузи (США). Навчався в Сіракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському Орієнтальному Інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого. 1992 року здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Провідний науковець у галузі церковної історії. Автор книжки &#8220;Криза та реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії&#8221; (2000). 1998 року прийняв таїнство Священства в Соборі Святого Юра у Львові. 2002 року був інавгурований на ректора Українського католицького університету.</p>
<p>У своїй відкритій лекції-промові &#8220;Страх, ціна гідності і майбутнє української вищої освіти&#8221; отець доктор Борис Ґудзяк розважав про те:</p>
<li>чи ми “маємо те, що маємо”, чи радше те, що боїмося відпустити</li>
<li>чому ми боїмося змін і яка природа страху, що паралізує нас</li>
<li>чи бажаємо ми реформ в освіті і в державі</li>
<li>яку ціну ми згідні заплатити за зміни</li>
<li>чому жертва, якої так боїмося, є ціною за гідність, про яку так мріємо</li>
<li>як можна бути вільним/вільною і впливовим/впливовою в академічній спільноті Львова</li>
<li>у чому полягає наша академічна свобода</li>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2011/04/02/%d1%83%d0%bd%d1%96%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96-%d0%b4%d1%96%d0%b0%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b8-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81-%d2%91%d1%83%d0%b4%d0%b7%d1%8f/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2011/02/2011-02-10-borys_gudzjak.mp3" length="50113814" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>ЛНУ,Ґудзяк</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Борис Ґудзяк – один з найпомітніших публічних інтелектуалів в Україні. Народився 1960 року в місті Сіракузи (США). Навчався в Сіракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському Орієнтальному Інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого.</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://gdb.rferl.org/1C870D01-9D38-439B-9428-DE943EDCA767_w527_s.jpg)Борис Ґудзяк – один з найпомітніших публічних інтелектуалів в Україні. Народився 1960 року в місті Сіракузи (США). Навчався в Сіракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському Орієнтальному Інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого. 1992 року здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Провідний науковець у галузі церковної історії. Автор книжки &quot;Криза та реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії&quot; (2000). 1998 року прийняв таїнство Священства в Соборі Святого Юра у Львові. 2002 року був інавгурований на ректора Українського католицького університету.

У своїй відкритій лекції-промові &quot;Страх, ціна гідності і майбутнє української вищої освіти&quot; отець доктор Борис Ґудзяк розважав про те:
	* чи ми “маємо те, що маємо”, чи радше те, що боїмося відпустити
	* чому ми боїмося змін і яка природа страху, що паралізує нас
	* чи бажаємо ми реформ в освіті і в державі
	* яку ціну ми згідні заплатити за зміни
	* чому жертва, якої так боїмося, є ціною за гідність, про яку так мріємо
	* як можна бути вільним/вільною і впливовим/впливовою в академічній спільноті Львова
	* у чому полягає наша академічна свобода</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:44:24</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Сет Берклі – стратегія для розробки вакцин проти грипу і СНІДу</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/12/19/%d1%81%d0%b5%d1%82-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%ba%d0%bb%d1%96-%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%b3%d1%96%d1%8f-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%b8-%d0%b2%d0%b0%d0%ba/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/12/19/%d1%81%d0%b5%d1%82-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%ba%d0%bb%d1%96-%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%b3%d1%96%d1%8f-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%b8-%d0%b2%d0%b0%d0%ba/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 19 Dec 2010 17:58:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[вакцина]]></category>
		<category><![CDATA[грип]]></category>
		<category><![CDATA[снід]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=7326</guid>
		<description><![CDATA[Сет Берклі розказує про нові стратегії розробки вакцин проти грипу і сніду <a href="http://podcaster.org.ua/2010/12/19/%d1%81%d0%b5%d1%82-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%ba%d0%bb%d1%96-%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%b3%d1%96%d1%8f-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%b8-%d0%b2%d0%b0%d0%ba/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Джерело: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/12/19/%D1%81%D0%B5%D1%82-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BB%D1%96-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8-%D0%B2%D0%B0%D0%BA/">Вакцини</a><br />
Переклади інших TED: <a href="http://laboratoria.zahray.com/tag/ted/">Переклади TED</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/12/19/%d1%81%d0%b5%d1%82-%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%ba%d0%bb%d1%96-%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%b3%d1%96%d1%8f-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%b8-%d0%b2%d0%b0%d0%ba/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/12/Seth-Berkley-HIV-and-flu----the-vaccine-strategy---ua.mp4" length="97713704" type="video/mp4" />
			<itunes:keywords>вакцина,грип,снід</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Сет Берклі розказує про нові стратегії розробки вакцин проти грипу і сніду</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Джерело: Вакцини (http://laboratoria.zahray.com/2010/12/19/%D1%81%D0%B5%D1%82-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BB%D1%96-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8-%D0%B2%D0%B0%D0%BA/)
Переклади інших TED: Переклади TED (http://laboratoria.zahray.com/tag/ted/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<rawvoice:embed>&lt;iframe width=&quot;400&quot; height=&quot;225&quot; src=&quot;http://podcaster.org.ua/?powerpress_embed=7326-podcast&amp;amp;powerpress_player=html5video&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;</rawvoice:embed>
	</item>
		<item>
		<title>Вільям Лі на TEDMED: що ми можемо з&#8217;їсти, щоби заморити рак голодом</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/12/03/%d0%b2%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%8f%d0%bc-%d0%bb%d1%96-%d0%bd%d0%b0-tedmed-%d1%89%d0%be-%d0%bc%d0%b8-%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bc%d0%be-%d0%b7%d1%97%d1%81%d1%82%d0%b8-%d1%89%d0%be%d0%b1%d0%b8-%d0%b7/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/12/03/%d0%b2%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%8f%d0%bc-%d0%bb%d1%96-%d0%bd%d0%b0-tedmed-%d1%89%d0%be-%d0%bc%d0%b8-%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bc%d0%be-%d0%b7%d1%97%d1%81%d1%82%d0%b8-%d1%89%d0%be%d0%b1%d0%b8-%d0%b7/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Dec 2010 16:20:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[ted]]></category>
		<category><![CDATA[ангіогенез]]></category>
		<category><![CDATA[ожиріння]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=7138</guid>
		<description><![CDATA[Вільям Лі виступає на TEDMED і розказує про їжу, яка придушує ангіогенез, запобігаючи розвитку раку <a href="http://podcaster.org.ua/2010/12/03/%d0%b2%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%8f%d0%bc-%d0%bb%d1%96-%d0%bd%d0%b0-tedmed-%d1%89%d0%be-%d0%bc%d0%b8-%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bc%d0%be-%d0%b7%d1%97%d1%81%d1%82%d0%b8-%d1%89%d0%be%d0%b1%d0%b8-%d0%b7/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Список продуктів з ангіогенними властивостями і транскрипт відео можна знайти тут:<a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/12/03/%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC-%D0%BB%D1%96-%D0%BD%D0%B0-tedmed-%D1%80%D0%B0%D0%BA-%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8/">рак</a></p>
<p><a href="http://laboratoria.zahray.com/tag/ted/">Переклади інших тедів</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/12/03/%d0%b2%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%8f%d0%bc-%d0%bb%d1%96-%d0%bd%d0%b0-tedmed-%d1%89%d0%be-%d0%bc%d0%b8-%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bc%d0%be-%d0%b7%d1%97%d1%81%d1%82%d0%b8-%d1%89%d0%be%d0%b1%d0%b8-%d0%b7/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/12/William-Li-Can-we-eat-to-starv3.mp4" length="84250538" type="video/mp4" />
			<itunes:keywords>ted,ангіогенез,ожиріння,рак</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Вільям Лі виступає на TEDMED і розказує про їжу, яка придушує ангіогенез, запобігаючи розвитку раку</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Список продуктів з ангіогенними властивостями і транскрипт відео можна знайти тут:рак (http://laboratoria.zahray.com/2010/12/03/%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC-%D0%BB%D1%96-%D0%BD%D0%B0-tedmed-%D1%80%D0%B0%D0%BA-%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8/)

Переклади інших тедів (http://laboratoria.zahray.com/tag/ted/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<rawvoice:embed>&lt;iframe width=&quot;400&quot; height=&quot;225&quot; src=&quot;http://podcaster.org.ua/?powerpress_embed=7138-podcast&amp;amp;powerpress_player=html5video&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;</rawvoice:embed>
	</item>
		<item>
		<title>Науковці з Гарварду повернули назад процес старіння в мишей і хочуть повторити це для людей</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/12/01/%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%86%d1%96-%d0%b7-%d0%b3%d0%b0%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%b4%d1%83-%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%83%d0%bb%d0%b8-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d0%b4-%d0%bf/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/12/01/%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%86%d1%96-%d0%b7-%d0%b3%d0%b0%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%b4%d1%83-%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%83%d0%bb%d0%b8-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d0%b4-%d0%bf/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Dec 2010 09:56:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[старіння]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=7084</guid>
		<description><![CDATA[Науковці з Гарварду були здивовані, коли побачили кардинальне припинення, а не просто уповільнення, процесу старіння в мишей. Тепер вони вірять, що це може допомогти регенерувати людські органи <a href="http://podcaster.org.ua/2010/12/01/%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%86%d1%96-%d0%b7-%d0%b3%d0%b0%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%b4%d1%83-%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%83%d0%bb%d0%b8-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d0%b4-%d0%bf/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="attachment wp-att-7085" href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/12/%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%86%d1%96-%d0%b7-%d0%b3%d0%b0%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%b4%d1%83-%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%83%d0%bb%d0%b8-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d0%b4-%d0%bf/starinna/"><img class="size-full wp-image-7085 alignleft" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/12/starinna.jpg" alt="" width="410" height="256" /></a><strong>Науковці з Гарварду були здивовані, коли побачили кардинальне припинення, а не просто уповільнення, процесу старіння в мишей. Тепер вони вірять, що це може допомогти регенерувати людські органи</strong></p>
<p>Науковці  стверджують, що вони зробили значний крок вперед для того, щоби  розвернути процес старіння після того, як їм вдалося омолодити органи  старих мишей.  Експериментальна терапія, яку було розроблено науковцями з  Інституту Раку імені Діани-Фарбер Гарвардської Медичної Школи,  перетворили слабких і немічних старих мишей у здорових тварин,  регенерувавши їх старі тіла.</p>
<p>Дививижне відновлення мишей породило в  науковців надію, що можливо буде зробити щось подібне і в людях – або,  принаймі, уповільнити їх процес старіння.</p>
<p>Терапія проти старіння  може мати значний вплив на здоров’я суспільства шляхом зменшення  видатків на проблеми, які пов’язані з пізнім віком, такі як слабоум’я,  інсульти, хвороби серця, подовжеючи якісне життя для населення, яке стає  все старшим і старшим.</p>
<p>Читати далі: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/11/30/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96-%D0%B7-%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%B4-%D0%BF/" target="_blank">старіння</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/12/01/%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%86%d1%96-%d0%b7-%d0%b3%d0%b0%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%b4%d1%83-%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%83%d0%bb%d0%b8-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d0%b4-%d0%bf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/11/Podcast-45.-Harvard-scientists-reverse-the-ageing-process.mp3" length="4961625" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>старіння</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Науковці з Гарварду були здивовані, коли побачили кардинальне припинення, а не просто уповільнення, процесу старіння в мишей. Тепер вони вірять, що це може допомогти регенерувати людські органи</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/12/starinna.jpg)Науковці з Гарварду були здивовані, коли побачили кардинальне припинення, а не просто уповільнення, процесу старіння в мишей. Тепер вони вірять, що це може допомогти регенерувати людські органи

Науковці  стверджують, що вони зробили значний крок вперед для того, щоби  розвернути процес старіння після того, як їм вдалося омолодити органи  старих мишей.  Експериментальна терапія, яку було розроблено науковцями з  Інституту Раку імені Діани-Фарбер Гарвардської Медичної Школи,  перетворили слабких і немічних старих мишей у здорових тварин,  регенерувавши їх старі тіла.

Дививижне відновлення мишей породило в  науковців надію, що можливо буде зробити щось подібне і в людях – або,  принаймі, уповільнити їх процес старіння.

Терапія проти старіння  може мати значний вплив на здоров’я суспільства шляхом зменшення  видатків на проблеми, які пов’язані з пізнім віком, такі як слабоум’я,  інсульти, хвороби серця, подовжеючи якісне життя для населення, яке стає  все старшим і старшим.

Читати далі: старіння (http://laboratoria.zahray.com/2010/11/30/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96-%D0%B7-%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%B4-%D0%BF/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>5:06</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Все що ви знали про застуду – неправда. Науковці нарешті відділити факти від вигадок</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/11/15/%d0%b2%d1%81%d0%b5-%d1%89%d0%be-%d0%b2%d0%b8-%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d1%83-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b4%d0%b0/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/11/15/%d0%b2%d1%81%d0%b5-%d1%89%d0%be-%d0%b2%d0%b8-%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d1%83-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b4%d0%b0/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 15 Nov 2010 17:38:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[застуда]]></category>
		<category><![CDATA[простуда]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6828</guid>
		<description><![CDATA[Холодне повітря зранку сигналізує про початок сезону застуди та грипу. Протягом усього життя, кожен з нас десь 200 разів захворіє на застуду – які в середньому триватимуть 8 днів – що додається до ймовірних 5ти років забитих носів, кашлю, головного &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2010/11/15/%d0%b2%d1%81%d0%b5-%d1%89%d0%be-%d0%b2%d0%b8-%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d1%83-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b4%d0%b0/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="attachment wp-att-6830" href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/11/%d0%b2%d1%81%d0%b5-%d1%89%d0%be-%d0%b2%d0%b8-%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d1%83-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b4%d0%b0/prostuda/"><img class="size-full wp-image-6830 alignleft" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/11/prostuda.jpg" alt="" width="290" height="193" /></a>Холодне повітря зранку сигналізує про початок сезону застуди та грипу. Протягом усього життя, кожен з нас десь 200 разів захворіє на застуду – які в середньому триватимуть 8 днів – що додається до ймовірних 5ти років забитих носів, кашлю, головного болю і болю в горлі.<br />
Застуда – це найпоширеніша інфекція в світі, але це тільки в середньому. Деякі люди хворіють більше за інших, маючи нежить кожну зиму, в той час як дехто взагалі не хворіє.<br />
Чому це відбувається?  Наукові дослідження протягом останніх 10 років революціонували наше розуміння застуди – а саме, що її спричиняє, як вона змінює наші тіла, як її лікувати, і коли краще її не лікувати.</p>
<h3>Слабка імунна система не робить вас вразливими</h3>
<p>Симптоми застуди – результат не деструктивних ефектів вірусів, а того, наскільки сильно імунна система на них реагує.<br />
Іншими словами, жахливі симптоми застуди – це результат сильної  а не слабкої імунної системи.<br />
Пам’ятайте про це наступного разу, коли дивитиметеся рекламу про дієтичну добавку, яка буде допомагати вам боротися з застудою за допомогою підсилення вашої імунної системи.</p>
<h3>Вітамін С не допомагає при застуді</h3>
<p>Жодні ліки проти застуди так не досліджувалися, як вітамін С, який, як вважається, допомагає, збільшуючи кількість білих кров’яних тілець.<br />
Тим не менше, більше 30 клінічних досліджень, які сумарно залучили більше 10 000 пацієнтів, досліджували ефекти прийому вітаміну С, і показали, що його прийом не запобігає застуді. В найкращих випадках, він дещо зменшує тривалість симптомів захворювання.<br />
Єдиним випадком, коли він може допомогти є те, коли ви активно займаєтеся спортом, або знаходитися на сильному фізичному холоді.  Декілька досліджень показали, що лижники, солдати і марафонські бігуни в таких ситуаціях, вживаючи по 200мг вітаміну С, зменшили ризик захворювання на застуду в 2 рази.</p>
<h3>Не приймати алкоголь – це не відповідь</h3>
<p>Одна – дві склянки випивки в день навпаки зменшує ймовірність захворіти на застуду, згідно з дослідженнями Групи з Дослідження Застуди в Солсбері, Уілшир.<br />
Непитучі мали значно вищий ризик захворювання, але науковці не знають, чому.<br />
“Можливо, люди, які п’ють, менш чутливі з інших причин”, каже Шелдон Коген, який керував дослідженнями.<br />
Або, можливо, існує прямий зв’язок. Можливо, алкоголь якимось чином обмежує розмноження вірусів.  В будь-якому випадку, Коген не рекомендує пити для профілактики чи лікування застуди, оскільки, як він каже, ризики для здоров’я від споживання алкоголю перевищують переваги, які ви отримаєте від зменшення застуди.</p>
<h3>Ви не заразитеся застудою від поцілунків</h3>
<p>Це багато кого здивує, але застуда не передається через поцілунки. Найпоширеніша сім’я вірусів, які спричиняють застуду, є риновіруси, а ці віруси рідко потрапляють в наше тіло через рот, згідно з дослідженнями, проведеними Вісконською Медичною Школою.<br />
Після інфекції добровольці цілували не заражених добровольців протягом 1 хв 30 сек, але протягом 16 досліджень відбулася тільки 1 інфекція.<br />
Для того, щоби заразитися через слину, потрібно приблизно у 8 000 разів більше вірусів, ніж для зараження іншими способами.  Тому малоймовірно, що поцілунки чи вживання їжі чи напоїв з того самого посуду розповсюджують риновірус.<br />
Для більшості вірусів застуди, ніс і очі – це основні канали зараження. Вони розповсюджуються через кашель і чхання, або коли ви торкаєтеся руками інфікованих поверхонь.</p>
<h3>Миття одежі не вбиває вірус</h3>
<p>Згідно з дослідженнями, проведеними Чарлсом Ґебою, який є мікробіологом в Аризонському Університеті, цілком можливо, що миття інфікованої одежі – основний спосіб передачі бацил вдома.<br />
Навіть коли ви просто кладете свою нижню білизну в пральну машину, або переносите свої речі з мийки в сушку, дозволяє E. Coli (поширена бактерія травного тракту) попасти на ваші руки.<br />
Миття рук знищує 99% всіх бактерій, але якщо з самого початку на ваших руках було 1000 000 бактерій, то після миття залишаться 10 000. Крім того, віруси – такі, які спричиняють застуду – вимити з тканини навіть важче.<br />
Віруси застуди можуть зберігатися в таких місцях, як складки одежі, причому ймовірність того, що вони будуть на хустинках і дитячих сорочках – вища.</p>
<h3>Зелені шмарклі – це не ознака бактеріальної інфекції</h3>
<p>Часто люди вірять, що зелений слиз – це ознака бактеріальної інфекції. Навпаки – це ознака того, що ваша імунна система працює правильно.<br />
Коли тіло рекрутує все більше і більше імунних клітин, які борються з вірусом, до вашого носа,  колір шмарклів змінюється з прозорого на жовтий і зелений. Це тому, що ці клітини виробляють зелені залізовмісні ензими. Чим зеленіші шмарклі, тим сильніший імунний відгук.</p>
<h3>Перебування в приміщенні не захистить вас</h3>
<p>Найпоширенішим джерелом вірусів застуди є мишка на вашому робочому місці.<br />
Дослідження вірусів застуди, проведене в офісах, виявило, що 47% робочих столів, 46% комп’ютерних мишок і 45% телефонів мали на собі віруси.<br />
Це ж дослідження виявило, що найбільша ймовірність заразитися застудою в юристів, вчителів, бухгалтерів, банкірів, радіооператорів, лікарів і ведучих телебачення.</p>
<h3>Сильне видування носа не допомагає</h3>
<p>Відчуття забитості, яке заважає дихати під час застуди, не є результатом надлишку шмарклів, як цього можна очікувати. Це – результат розширення кровоносних судин в носовому проході. Нормально, вони розширюються по черзі в кожній з ніздрів, таким чином, що через одну з них завжди проходить менше повітря, ніж через  іншу.<br />
Але застуда збільшує цю асиметрію, повністю закриваючи носовий прохід. Таким чином, потреба сильно дути збільшується, але це не допомагає.<br />
Більш важливо, дослідження показують, що насильне продування носа направляє шмарклі з купою вірусів, бактерій, і запальних хімічних речовин в  гайморові пазухи, де можуть відбуватися вторинні інфекції. Тому, найкраще шмаркати легко, 1 ніздрю за раз.</p>
<h3>Антибактеріальне мило не допомагає проти вірусів</h3>
<p>Бацили, які спричиняють застуду – це віруси а не бактерії – ось чому антибіотики не мають ні найменшого ефекту на застуду. Антибіотики вбивають бактерії – зазвичай заважаючи їм будувати клітинні мембрани.<br />
Віруси – це не клітини, тому у них нема клітинних мембран, тому ці ліки на них не діють. Це також причина, чому антибактеріальні мила, шампуні і лосьйони не мають ефекту на віруси застуди.<br />
Тим не менше, дезинфікатор для рук на основі алкоголю, працюватиме. В дослідженні, проведеному в 2010р в Вірджинському Університеті,   було виявлено, що дезінфікатори на основі алкоголю видаляли риновіруси значно краще, ніж мило з водою.</p>
<h3>Те, що ви захворіли на застуду – це не просто невезіння</h3>
<p>Чим більше років ваші батьки мали фінансову можливість мати власний будинок до того часу, як вам виповнилося 18років, тим нижча ваша ймовірність захворіти на застуду, кажуть дослідники з США.<br />
Як пояснив професор Шелдон Соген з Кернедж Меллонського Університету, “найкритичнішими є роки від 0 до 6. Якщо у ваших батьків протягом цього часу не було власного будинку, ваш ризик високий. Все це –не залежно від вашого соціоекономічного статусу”.<br />
Вважається, що зв’язок &#8211;  через стрес – хоча і вторинний.  Люди, які знаходяться в стані стресу, продукують більше гормону стресу, який називається кортизол; однією з функцій кортизолу є зменшення продукції цитокінів – молекул, які провокують агресивний імунний відгук.<br />
Якщо кортизолу забагато, цей процес йде шкереберть,що й призводить до сильнішого відгуку на застуди.</p>
<h3>Тепла одежа вас не захистить</h3>
<p>Те, що ви мерзнете, не має нічого спільного з застудою, каже Рон Тейлор з Вірджінського Університету.<br />
Застуда трапляється частіше восени і взимку тому, що холодніша і мокріша погода приводить до того, що люди більше часу проводять всередині приміщень, де віруси легше передаються.<br />
Чітко виділені піки захворювання на застуду в вересні і січні, ймовірніше за все, пов’язані з поверненням школярів до шкіл і студентів до університетів після літніх і зимових канікул.</p>
<h3>Старі жінки мають рацію щодо курячого бульйону</h3>
<p>Наукові дослідження підтверджують, що бульйон, який рекомендується бабцями проти застуди спокон віків, допомагає при застуді.<br />
Стівен Реннард, пульмонолог з Медичного Центру Небраського Університету, провів неформальні дослідження для того, щоби вияснити, чи курячий бульйон зменшує рух нейтрофілів, клітин, які притягуються до місць запалення, і які, в свою чергу, ініціюють запалення.<br />
Він виявив, що бульйон зменшував їх рух, але не зміг детальніше вказати, що відбувалося.<br />
Супи швидкого приготування це робили так само ефективно, як і домашні супи.</p>
<h3>Ехінацея неефективна</h3>
<p>Частини цієї фіолетової квітки  продаються як гербальні ліки в капсулах, соках, настоях і краплях.<br />
В той час, як деякі дослідження кажуть, що стовбури і квіти фіолетового підвиду мають незначний ефект в плані зменшенні симптомів застуди, новіші кращі дослідження показують, що вживання ліків з цієї квітки ніяк не впливає на протяжність захворювання і на його інтенсивність.<br />
Прийом ехінацеї не зменшить тривалість застуди і силу її симптомів.<br />
Звідси висновок: експерти кажуть: не витрачайте своїх грошей.</p>
<h3>Спілкування з друзями не збільшує ваш ризик</h3>
<p>Люди, які спілкуються з великою кількістю людей,  хворіють на застуду рідше ніж ті, у яких малі соціальні кола знайомств.<br />
Ви можете подумати, що спілкуватися з великою кількістю людей збільшує ваш ризик, дослідники з США з’ясували, що у людей з великою кількістю друзів здоровіше ставлення до життя, і люди, які часто спілкуються з іншими, продукують менше хімікатів у відповідь на зараження риновірусом.</p>
<h3>Старші люди не застуджуються частіше</h3>
<p>Практично у всіх людей чутливість до застуди падає з часом. Наприклад, люди поза 50 років, хворіють на застуду вдвічі рідше за підлітків. Це пов’язано з тим, що старші люди хворіли на застуду частіше, і у них більше антитіл до різних типів застуди, ніж в молодих людей.</p>
<h3>Вживання рідин нічого не змінює</h3>
<p>Це мантра лікування застуди, яку ми часто чули. Але правда в тому, що вживання великої кількості рідин не допоможе вам вилікуватися від застуди.<br />
Тим не менше, вживання нормальної кількості води, соку чи інших рідин може допомогти розблокувати ваш ніс і  запобігає дегідрації.</p>
<h3>Ви не втратите вагу за допомогою застуди</h3>
<p>Існує принаймі 5 сімей вірусів застуди, серед них аденовіруси.  Нові шокуючі знахідки вказують на те, що деякі аденовіруси не тільки блокують ніс, але і спричиняють ожиріння.<br />
Ці віруси зазвичай спричиняють симптоми застуди, але в приблизно 20% усіх людей вони ще і можуть вплинути на швидкість формування жирових клітин.<br />
По своїй суті, це значить, що вони змінюють стовбурові клітини (клітини, з яких утворюються усі решта клітини, такі як жир, кров – і тому подібне), змінюючи їх на жирові клітини, в результаті чого люди, заражені цим вірусом швидше набирають вагу при такому ж споживанні їжі, як і інші люди.</p>
<h3>Звинувачуйте свої гени</h3>
<p>Протягом останніх декількох десятиліть науковці виявили, що варіації в генах можуть пояснити, чому деякі люди хворіють на застуду частіше, ніж інші.<br />
Здається, існують відмінності в клітинних рецепторах, до яких риновірус приєднується коли він вторгається в тіло, а також в кількості запальних хімічних речовин, які продукуються тілом.<br />
Хто казав, що життя має бути справедливим?</p>
<p>Джерело: <a href="http://www.dailymail.co.uk/health/article-1319698/Cold-cures-Why-thought-knew-wrong.html">Простуда</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/11/15/%d0%b2%d1%81%d0%b5-%d1%89%d0%be-%d0%b2%d0%b8-%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b4%d1%83-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b4%d0%b0/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/11/Podcast-26.-Why-everything-you-thought-about-colds-is-wrong.mp3" length="10208750" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>застуда,простуда</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Холодне повітря зранку сигналізує про початок сезону застуди та грипу. Протягом усього життя, кожен з нас десь 200 разів захворіє на застуду – які в середньому триватимуть 8 днів – що додається до ймовірних 5ти років забитих носів, кашлю,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/11/prostuda.jpg)Холодне повітря зранку сигналізує про початок сезону застуди та грипу. Протягом усього життя, кожен з нас десь 200 разів захворіє на застуду – які в середньому триватимуть 8 днів – що додається до ймовірних 5ти років забитих носів, кашлю, головного болю і болю в горлі.
Застуда – це найпоширеніша інфекція в світі, але це тільки в середньому. Деякі люди хворіють більше за інших, маючи нежить кожну зиму, в той час як дехто взагалі не хворіє.
Чому це відбувається?  Наукові дослідження протягом останніх 10 років революціонували наше розуміння застуди – а саме, що її спричиняє, як вона змінює наші тіла, як її лікувати, і коли краще її не лікувати.
Слабка імунна система не робить вас вразливими
Симптоми застуди – результат не деструктивних ефектів вірусів, а того, наскільки сильно імунна система на них реагує.
Іншими словами, жахливі симптоми застуди – це результат сильної  а не слабкої імунної системи.
Пам’ятайте про це наступного разу, коли дивитиметеся рекламу про дієтичну добавку, яка буде допомагати вам боротися з застудою за допомогою підсилення вашої імунної системи.
Вітамін С не допомагає при застуді
Жодні ліки проти застуди так не досліджувалися, як вітамін С, який, як вважається, допомагає, збільшуючи кількість білих кров’яних тілець.
Тим не менше, більше 30 клінічних досліджень, які сумарно залучили більше 10 000 пацієнтів, досліджували ефекти прийому вітаміну С, і показали, що його прийом не запобігає застуді. В найкращих випадках, він дещо зменшує тривалість симптомів захворювання.
Єдиним випадком, коли він може допомогти є те, коли ви активно займаєтеся спортом, або знаходитися на сильному фізичному холоді.  Декілька досліджень показали, що лижники, солдати і марафонські бігуни в таких ситуаціях, вживаючи по 200мг вітаміну С, зменшили ризик захворювання на застуду в 2 рази.
Не приймати алкоголь – це не відповідь
Одна – дві склянки випивки в день навпаки зменшує ймовірність захворіти на застуду, згідно з дослідженнями Групи з Дослідження Застуди в Солсбері, Уілшир.
Непитучі мали значно вищий ризик захворювання, але науковці не знають, чому.
“Можливо, люди, які п’ють, менш чутливі з інших причин”, каже Шелдон Коген, який керував дослідженнями.
Або, можливо, існує прямий зв’язок. Можливо, алкоголь якимось чином обмежує розмноження вірусів.  В будь-якому випадку, Коген не рекомендує пити для профілактики чи лікування застуди, оскільки, як він каже, ризики для здоров’я від споживання алкоголю перевищують переваги, які ви отримаєте від зменшення застуди.
Ви не заразитеся застудою від поцілунків
Це багато кого здивує, але застуда не передається через поцілунки. Найпоширеніша сім’я вірусів, які спричиняють застуду, є риновіруси, а ці віруси рідко потрапляють в наше тіло через рот, згідно з дослідженнями, проведеними Вісконською Медичною Школою.
Після інфекції добровольці цілували не заражених добровольців протягом 1 хв 30 сек, але протягом 16 досліджень відбулася тільки 1 інфекція.
Для того, щоби заразитися через слину, потрібно приблизно у 8 000 разів більше вірусів, ніж для зараження іншими способами.  Тому малоймовірно, що поцілунки чи вживання їжі чи напоїв з того самого посуду розповсюджують риновірус.
Для більшості вірусів застуди, ніс і очі – це основні канали зараження. Вони розповсюджуються через кашель і чхання, або коли ви торкаєтеся руками інфікованих поверхонь.
Миття одежі не вбиває вірус
Згідно з дослідженнями, проведеними Чарлсом Ґебою, який є мікробіологом в Аризонському Університеті, цілком можливо, що миття інфікованої одежі – основний спосіб передачі бацил вдома.
Навіть коли ви просто кладете свою нижню білизну в пральну машину, або переносите свої речі з мийки в сушку, дозволяє E. Coli (поширена бактерія травного тракту) попасти на ваші руки.
Миття рук знищує 99% всіх бактерій, але якщо з самого початку на ваших руках було 1000 000 бактерій, то після миття залишаться 10 000. Крім того, віруси – такі,</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>10:33</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Девід Агус &#8211; війна проти раку і як її виграти</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/11/06/%d0%b4%d0%b5%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d0%b0%d0%b3%d1%83%d1%81-%d0%b2%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83-%d1%96-%d1%8f%d0%ba-%d1%97%d1%97-%d0%b2%d0%b8%d0%b3/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/11/06/%d0%b4%d0%b5%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d0%b0%d0%b3%d1%83%d1%81-%d0%b2%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83-%d1%96-%d1%8f%d0%ba-%d1%97%d1%97-%d0%b2%d0%b8%d0%b3/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 06 Nov 2010 07:32:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6685</guid>
		<description><![CDATA[Відео взято з: рак Інші TED можна подивитися тут: переклади TED]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Відео взято з: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/05/20/%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%81-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D1%83-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE/">рак</a><br />
Інші TED можна подивитися тут: <a href="http://laboratoria.zahray.com/tag/ted/">переклади TED</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/11/06/%d0%b4%d0%b5%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d0%b0%d0%b3%d1%83%d1%81-%d0%b2%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83-%d1%96-%d1%8f%d0%ba-%d1%97%d1%97-%d0%b2%d0%b8%d0%b3/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/05/David-Agus-A-new-strategy-in-t2.mp4" length="99549479" type="video/mp4" />
			<itunes:keywords>рак</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Відео взято з: рак Інші TED можна подивитися тут: переклади TED</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Відео взято з: рак (http://laboratoria.zahray.com/2010/05/20/%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%81-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D1%83-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE/)
Інші TED можна подивитися тут: переклади TED (http://laboratoria.zahray.com/tag/ted/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<rawvoice:embed>&lt;iframe width=&quot;400&quot; height=&quot;225&quot; src=&quot;http://podcaster.org.ua/?powerpress_embed=6685-podcast&amp;amp;powerpress_player=html5video&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;</rawvoice:embed>
	</item>
		<item>
		<title>Багаті живуть довше?</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/26/%d0%b1%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%96-%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d1%88%d0%b5/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/26/%d0%b1%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%96-%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d1%88%d0%b5/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 Oct 2010 20:56:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[андрогени]]></category>
		<category><![CDATA[гормон]]></category>
		<category><![CDATA[гормони]]></category>
		<category><![CDATA[ДГЕАС]]></category>
		<category><![CDATA[дегідроепітандростерону сульфат]]></category>
		<category><![CDATA[естрогени]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6470</guid>
		<description><![CDATA[ДГЕАС – дегідроепітандростерону сульфат – продукується мозком, наднирниками і статевими органами, і є показником того, як довго ви будете жити.
Дослідники з Лондонського Університетського Коледжа, які працюють над довготривалим вивченням старіння, знайшли докази того, що біологічне старіння повільніше у людей з кращими соціоекономічними обставинами.
Воно виявило, що чим багатшими були люди, тим вищим був їх рівень ДГЕАС. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/26/%d0%b1%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%96-%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d1%88%d0%b5/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У гормону, якого в багатих людей більше, виявлено зв’язок з довшим життям</strong><br />
<a rel="attachment wp-att-6471" href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/10/%d0%b1%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%96-%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d1%88%d0%b5/longevity-dheas/"><img class="alignnone size-full wp-image-6471" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/Longevity-DHEAS.jpg" alt="багаті живуть довше?" width="396" height="301" /></a><br />
<a href="http://laboratoria.zahray.com/tag/%D0%B4%D0%B3%D0%B5%D0%B0%D1%81/" target="_blank" rel="nofollow">ДГЕАС</a> – дегідроепітандростерону сульфат – продукується мозком, наднирниками і статевими органами, і є показником того, як довго ви будете жити.<br />
Дослідники з Лондонського Університетського Коледжа, які працюють над довготривалим вивченням старіння, знайшли докази того, що біологічне старіння повільніше у людей з кращими соціоекономічними обставинами.<br />
Воно виявило, що чим багатшими були люди, тим вищим був їх рівень ДГЕАС.<br />
Науковці також з’ясували, що люди з вищими рівнями ДГЕАС виконували більшу кількість вправ, вели більше активне життя з великою кількістю цікавих речей, а також мали більше друзів і родичів.<br />
Вищі рівні ДГЕАС пов’язані з кращою пам’яттю і здатністю розв’язувати складні проблеми, особливо у чоловіків.<br />
Протягом останніх 50 років, багато експериментів над тваринами показали, що ДГЕАС є мультифункціональним гормоном з імуномодулюючими, антидіабетичними, протираковими, найротрофічними властивостями, а також запобігає ожирінню і сповільнює старіння.<br />
Наднирники людей і деяких інших вищих приматів синтезують і виділяють  його у великій кількості, після чого він перетворюється на біологічно активні <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8" target="_blank" rel="nofollow">андрогени</a> і <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8B" target="_blank" rel="nofollow">естрогени</a> в інших тканинах – саме там, де ці гормони потрібні. Виявлено, що 30% усіх андрогенів в чоловіків і 90% естрогенів в жінок після менопаузи, походять з ДГЕАС.<br />
Виділення цього гормону найвище в дитинстві і під час пубертату, після чого воно поступово падає протягом решти життя – у віці 80 років воно може складати 10% від найвищих рівнів в пубертаті.<br />
В наднирниках, ДГЕАС виділяється імпульсами, які інтенсивніші і частіші вночі. З віком, виділення ДГЕАС стає більш рівномірним. Особливо згладжується його виділення вночі.<br />
Ми все ще не знаємо, якими механізмами спричиняється зв’язок ДГЕАС зі старінням. Але, наприклад, у курців (навіть, колишніх курців) до 70 років, низькі рівні ДГЕАС є надійним способом передбачити смерть.<br />
При старінні, у людей зменшення виділень з наднирників супроводжується низкою нейроендокринних і метаболічних дисфункцій, які включають падіння рівнів гормону росту, інсуліноподібного фактору росту, падінням функцій щитовидки і якості роботи імунної системи, погіршенням сну і втратою нейронів.  В той час, як низькі рівні  ДГЕАС ніяк не впливають на смертність у жінок,  в чоловіків ці рівні асоціюються з високим відносним ризиком смерті, який особливо високий для чоловіків, які не досягли 70 років. Крім того, у  курців з низьким ДГЕАС ризик смерті значно вищий за ризик смерті у некурців з низьким ДГЕАС.  Цікавим фактом є те, що у курців загалом спостерігаються вищі рівні ДГЕАС ніж у некурців. Можливо, такий стан речей пов’язаний з компенсаторними реакціями на шкоду, яку куріння завдає здоров’ю.<br />
У дослідженнях довгожителів, люди з добрим функціональним статусом мали високі рівні ДГЕАС, в той час як люди з поганим функціональним статусом мали низькі рівні ДГЕАС.<br />
Це дослідження висуває можливість того, що можливо буде штучно створювати ДГЕАС для того, щоби збільшувати тривалість життя у людей, хоча науковці визнають, що це буде складніше, ніж просто прийняти таблетку.</p>
<p>Читати дальше <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/10/25/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D1%89/">дегідроепітандростерону сульфат</a></p>
<hr />
На дощову й холодну осінню погоду слід запастися якісним взуттям. Модельний ряд австралійської марки <a href="http://emuboots.com.ua/">emu</a> &#8211; взуття, утепленого овечою шерстю, не тільки тепле й зручне, але й стильне. Його дизайн оцінили навіть голівудські зірки, як-от Камерон Діас, Кортні Кокс, Деніс Річардс.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/26/%d0%b1%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d1%82%d1%96-%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d1%88%d0%b5/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-16.-Dehydroepiandrosterone-sulfate-and-longevity-New-clues-for-an-old-friend.mp3" length="3095175" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>андрогени,гормон,гормони,ДГЕАС,дегідроепітандростерону сульфат,естрогени</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>ДГЕАС – дегідроепітандростерону сульфат – продукується мозком, наднирниками і статевими органами, і є показником того, як довго ви будете жити. Дослідники з Лондонського Університетського Коледжа, які працюють над довготривалим вивченням старіння,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>У гормону, якого в багатих людей більше, виявлено зв’язок з довшим життям
(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/Longevity-DHEAS.jpg)
ДГЕАС (http://laboratoria.zahray.com/tag/%D0%B4%D0%B3%D0%B5%D0%B0%D1%81/) – дегідроепітандростерону сульфат – продукується мозком, наднирниками і статевими органами, і є показником того, як довго ви будете жити.
Дослідники з Лондонського Університетського Коледжа, які працюють над довготривалим вивченням старіння, знайшли докази того, що біологічне старіння повільніше у людей з кращими соціоекономічними обставинами.
Воно виявило, що чим багатшими були люди, тим вищим був їх рівень ДГЕАС.
Науковці також з’ясували, що люди з вищими рівнями ДГЕАС виконували більшу кількість вправ, вели більше активне життя з великою кількістю цікавих речей, а також мали більше друзів і родичів.
Вищі рівні ДГЕАС пов’язані з кращою пам’яттю і здатністю розв’язувати складні проблеми, особливо у чоловіків.
Протягом останніх 50 років, багато експериментів над тваринами показали, що ДГЕАС є мультифункціональним гормоном з імуномодулюючими, антидіабетичними, протираковими, найротрофічними властивостями, а також запобігає ожирінню і сповільнює старіння.
Наднирники людей і деяких інших вищих приматів синтезують і виділяють  його у великій кількості, після чого він перетворюється на біологічно активні андрогени (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8) і естрогени (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8B) в інших тканинах – саме там, де ці гормони потрібні. Виявлено, що 30% усіх андрогенів в чоловіків і 90% естрогенів в жінок після менопаузи, походять з ДГЕАС.
Виділення цього гормону найвище в дитинстві і під час пубертату, після чого воно поступово падає протягом решти життя – у віці 80 років воно може складати 10% від найвищих рівнів в пубертаті.
В наднирниках, ДГЕАС виділяється імпульсами, які інтенсивніші і частіші вночі. З віком, виділення ДГЕАС стає більш рівномірним. Особливо згладжується його виділення вночі.
Ми все ще не знаємо, якими механізмами спричиняється зв’язок ДГЕАС зі старінням. Але, наприклад, у курців (навіть, колишніх курців) до 70 років, низькі рівні ДГЕАС є надійним способом передбачити смерть.
При старінні, у людей зменшення виділень з наднирників супроводжується низкою нейроендокринних і метаболічних дисфункцій, які включають падіння рівнів гормону росту, інсуліноподібного фактору росту, падінням функцій щитовидки і якості роботи імунної системи, погіршенням сну і втратою нейронів.  В той час, як низькі рівні  ДГЕАС ніяк не впливають на смертність у жінок,  в чоловіків ці рівні асоціюються з високим відносним ризиком смерті, який особливо високий для чоловіків, які не досягли 70 років. Крім того, у  курців з низьким ДГЕАС ризик смерті значно вищий за ризик смерті у некурців з низьким ДГЕАС.  Цікавим фактом є те, що у курців загалом спостерігаються вищі рівні ДГЕАС ніж у некурців. Можливо, такий стан речей пов’язаний з компенсаторними реакціями на шкоду, яку куріння завдає здоров’ю.
У дослідженнях довгожителів, люди з добрим функціональним статусом мали високі рівні ДГЕАС, в той час як люди з поганим функціональним статусом мали низькі рівні ДГЕАС.
Це дослідження висуває можливість того, що можливо буде штучно створювати ДГЕАС для того, щоби збільшувати тривалість життя у людей, хоча науковці визнають, що це буде складніше, ніж просто прийняти таблетку.

Читати дальше дегідроепітандростерону сульфат (http://laboratoria.zahray.com/2010/10/25/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D1%89/)


На дощову й холодну осінню погоду слід запастися якісним взуттям. Модельний ряд австралійської марки emu (http://emuboots.com.ua/) - взуття, утепленого овечою шерстю, не тільки тепле й зручне, але й стильне.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>3:09</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Дослідження: люди з зайвою вагою менше насолоджуються їжею</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/23/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b8-%d0%b7-%d0%b7%d0%b0%d0%b9%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d0%b2%d0%b0%d0%b3%d0%be%d1%8e-%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%88%d0%b5/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/23/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b8-%d0%b7-%d0%b7%d0%b0%d0%b9%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d0%b2%d0%b0%d0%b3%d0%be%d1%8e-%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%88%d0%b5/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 Oct 2010 21:19:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[зайва вага]]></category>
		<category><![CDATA[залежність]]></category>
		<category><![CDATA[наркотична залежність]]></category>
		<category><![CDATA[ожиріня]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6404</guid>
		<description><![CDATA[Коли наркомани розповідають про  свій перший наркотичний досвід, дуже часто вони описують це як відчуття, яке вони намагалися отримати протягом усіх своїх наступних років, проведених в залежності. Виявляється, можливо, що цей самий феномен ,,переслідування насолоди,, може стосуватися і того, як жінки з лишньою вагою ставляться до їжі. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/23/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b8-%d0%b7-%d0%b7%d0%b0%d0%b9%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d0%b2%d0%b0%d0%b3%d0%be%d1%8e-%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%88%d0%b5/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Вас беспокоит <a href="http://www.oxford-med.com.ua/aesthetic.asp?ID=11"><strong>целлюлит</strong></a>? Косметология давно нашла решение. Избавиться от него Вам поможет интенсивная программа коррекции фигуры.<br />
<hr />
<p><a rel="attachment wp-att-6405" href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/10/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b8-%d0%b7-%d0%b7%d0%b0%d0%b9%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d0%b2%d0%b0%d0%b3%d0%be%d1%8e-%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%88%d0%b5/fat-cat/"><img class="size-full wp-image-6405 alignleft" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/fat-cat.jpg" alt="" width="246" height="320" /></a>Коли наркомани розповідають про  свій перший наркотичний досвід, дуже часто вони описують це як відчуття, яке вони намагалися отримати протягом усіх своїх наступних років, проведених в залежності. Виявляється, можливо, що цей самий феномен ,,переслідування насолоди,, може стосуватися і того, як жінки з лишньою вагою ставляться до їжі.<br />
Дослідження, яке було опубліковано 29 вересня в The Journal of Neuroscience, виявило, що коли жінки багато їли і набирали вагу, вони отримували менше насолоди від їжі. При скануванні мозку,  після їжі вони показували менше активності в шляхах в мозку, які відповідають за отримання задоволення.<br />
Психолог з Техаського Університету в Аустіні Ерік Стіс вивчав 26 добровольців, які мали лишню вагу або були повними, мозок яких досліджували за допомогою функціонального магнітоядерного резонансу під час того, як вони пробували напитки з цукром і рідину без смаку. Групу було протестовано 2 рази протягом 6 місяців. Ті, хто набрали вагу під час дослідження, показали менше задоволення, отриманого від цукрового напою. Жінки, які втратили вагу або залишилися з тою ж вагою, не показали цього зниження.<br />
Відомо, що  люди з ожирінням з самого початку  мають менше рецепторів задоволення в мозку , ніж худі люди, згідно з новим  дослідженням, опублікованим в New Scientist:</p>
<blockquote><p>Результат показує, що переїдання може повести людей слизьким шляхом, який подібний на той, по якому мандрують наркотично залежні, яким хочеться все більших і більших доз. Стіс каже ,,людям треба їсти все більше і більше для того, щоби досягнути все того ж задоволення,,</p></blockquote>
<p>Необхідно провести більше досліджень в цій галузі для того, щоби вияснити, чи ця толерантність може змінитися при втраті ваги.</p>
<p>Читати дальше: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/10/21/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8-%D0%B7-%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%8E-%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%8E-%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5/">зайва вага</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/23/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b8-%d0%b7-%d0%b7%d0%b0%d0%b9%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d0%b2%d0%b0%d0%b3%d0%be%d1%8e-%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%88%d0%b5/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-11.Overweight-People-Get-Less-Pleasure-From-Food.mp3" length="1831345" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>зайва вага,залежність,наркотична залежність,ожиріня</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Коли наркомани розповідають про  свій перший наркотичний досвід, дуже часто вони описують це як відчуття, яке вони намагалися отримати протягом усіх своїх наступних років, проведених в залежності. Виявляється, можливо, що цей самий феномен ,,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Вас беспокоит целлюлит? Косметология давно нашла решение. Избавиться от него Вам поможет интенсивная программа коррекции фигуры.

(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/fat-cat.jpg)Коли наркомани розповідають про  свій перший наркотичний досвід, дуже часто вони описують це як відчуття, яке вони намагалися отримати протягом усіх своїх наступних років, проведених в залежності. Виявляється, можливо, що цей самий феномен ,,переслідування насолоди,, може стосуватися і того, як жінки з лишньою вагою ставляться до їжі.
Дослідження, яке було опубліковано 29 вересня в The Journal of Neuroscience, виявило, що коли жінки багато їли і набирали вагу, вони отримували менше насолоди від їжі. При скануванні мозку,  після їжі вони показували менше активності в шляхах в мозку, які відповідають за отримання задоволення.
Психолог з Техаського Університету в Аустіні Ерік Стіс вивчав 26 добровольців, які мали лишню вагу або були повними, мозок яких досліджували за допомогою функціонального магнітоядерного резонансу під час того, як вони пробували напитки з цукром і рідину без смаку. Групу було протестовано 2 рази протягом 6 місяців. Ті, хто набрали вагу під час дослідження, показали менше задоволення, отриманого від цукрового напою. Жінки, які втратили вагу або залишилися з тою ж вагою, не показали цього зниження.
Відомо, що  люди з ожирінням з самого початку  мають менше рецепторів задоволення в мозку , ніж худі люди, згідно з новим  дослідженням, опублікованим в New Scientist:
Результат показує, що переїдання може повести людей слизьким шляхом, який подібний на той, по якому мандрують наркотично залежні, яким хочеться все більших і більших доз. Стіс каже ,,людям треба їсти все більше і більше для того, щоби досягнути все того ж задоволення,,
Необхідно провести більше досліджень в цій галузі для того, щоби вияснити, чи ця толерантність може змінитися при втраті ваги.

Читати дальше: зайва вага (http://laboratoria.zahray.com/2010/10/21/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8-%D0%B7-%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%8E-%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%8E-%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:50</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Ерік Топол: мобільне майбутнє медицини</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/20/%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%ba-%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb-%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%bd%d1%94-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/20/%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%ba-%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb-%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%bd%d1%94-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 Oct 2010 09:38:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[ерік топол]]></category>
		<category><![CDATA[медицина]]></category>
		<category><![CDATA[мобільні пристрої]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6358</guid>
		<description><![CDATA[Ерік Топол на TEDMed розказує про мобільні пристрої і їх майбутню роль в медицині <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/20/%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%ba-%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb-%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%bd%d1%94-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/10/%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%ba-%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb-%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%bd%d1%94-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd/eric-topol/" rel="attachment wp-att-6359"><img src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/eric-topol-500x333.jpg" alt="" width="500" height="333" class="alignnone size-medium wp-image-6359" /></a></p>
<p>Публікацію взято з: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/06/09/%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%ba-%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb-%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%bd%d1%94-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd/">Майбутнє медицини</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/20/%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%ba-%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb-%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%bd%d1%94-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/06/Eric-Topol-The-wireless-future-of-medicine.flv" length="71325419" type="video/x-flv" />
			<itunes:keywords>ерік топол,медицина,мобільні пристрої</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Ерік Топол на TEDMed розказує про мобільні пристрої і їх майбутню роль в медицині</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/eric-topol-500x333.jpg)


Публікацію взято з: Майбутнє медицини (http://laboratoria.zahray.com/2010/06/09/%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%ba-%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb-%d0%bc%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%bd%d1%94-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>Як перетворити свинячий грип H1N1 на вірус-убивцю</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/15/%d1%8f%d0%ba-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d1%8f%d1%87%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d1%80%d0%bf%d0%b8-h1n1-%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%83/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/15/%d1%8f%d0%ba-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d1%8f%d1%87%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d1%80%d0%bf%d0%b8-h1n1-%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%83/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 Oct 2010 09:22:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[H1N1]]></category>
		<category><![CDATA[H5N1]]></category>
		<category><![CDATA[SARS]]></category>
		<category><![CDATA[грип]]></category>
		<category><![CDATA[птишиний грип]]></category>
		<category><![CDATA[свинячий грип]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6191</guid>
		<description><![CDATA[Тема грипу є актуальною на сьогоднішній день. Майже кожного року ми бачимо цей вірус в новинах. SARS, пташиний грип H5N1, свинячий грип H1N1. Кожне з цих захворювань викликає медіа штром навколо всього світу, який супроводжується панікою серед звичайних людей. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/15/%d1%8f%d0%ba-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d1%8f%d1%87%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d1%80%d0%bf%d0%b8-h1n1-%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%83/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="attachment wp-att-6192" href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/10/%d1%8f%d0%ba-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d1%8f%d1%87%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d1%80%d0%bf%d0%b8-h1n1-%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%83/how-to-build-a-killer-virus-img/"><img class="size-full wp-image-6192 alignright" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/how-to-build-a-killer-virus-img.jpg" alt="" width="400" height="300" /></a>Тема грипу є актуальною на сьогоднішній день. Майже кожного року ми бачимо цей вірус в новинах. SARS, пташиний грип H5N1, свинячий грип H1N1. Кожне з цих захворювань викликає медіа штром навколо всього світу, який супроводжується панікою серед звичайних людей.<br />
Ми також помітили, що в Україні немає цікавих і інформативних ресурсів на тему грипу, що і спричиняє такі речі, як те, що відбувалося восени минулого року, коли у нас була перша хвиля H1N1. До речі, цей H1N1, якого ми так боялися, нікуди не дівся. Цікаво, що відтепер деякий час він буде циркулювати як сезонний грип. Це не є чимось страшним і незвичайним.<br />
Наступна стаття є перекладом статті, яку опублікував хакер Банні у своєму блозі. Не завжаючи на те, що ця людина більшу частину свого життя провела займаючись взломами різних систем (він став відомим завдяки взлому ранніх версій Xbox), стаття, написана дуже компетентно. Нам її рекомендували професори, які ведуть подкаст This Week in Virology.<br />
Отже, представляємо Вашій увазі<br />
<h2>Не-комп’ютерні віруси для програмістів, або як перетворити H1N1 на вірус-убивцю</h2>
<p>Я прочитав фантастичну статтю в журналі «Nature» (випуск 459, ст. 931-939 (18 червня 2009р.)), яка не лише підсумовує поточний стан грипу H1N1 (так званого Свинячого або Мексиканського грипу), але й порівнює його з тенденціями інших видів грипу. Зокрема, там детально розглядається, як патогенні компоненти — тобто такі, що вбивають нас — уподібнюються одні до одних.<br />
Насправді, вірус грипу є захоплюючим. Давайте, розглянемо його детальніше</p>
<p>Читати дальше: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/10/14/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9-%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%BF-%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81/">H1N1</a></p>
<hr />
Коли надумаєтеся купити нове авто, майте на увазі, що це вигідніше робити через офіційних дилерів. Компанія Авто-Мотив &#8211; офіційий дилер <a href="http://renault.auto-motive.com.ua/">renault</a> &#8211; продає автомобілі з 0% кредитом.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/15/%d1%8f%d0%ba-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d1%8f%d1%87%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d1%80%d0%bf%d0%b8-h1n1-%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%83/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>4</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-8.-On-Influenza-A-H1N1.mp3" length="15834719" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>H1N1,H5N1,SARS,грип,птишиний грип,свинячий грип</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Тема грипу є актуальною на сьогоднішній день. Майже кожного року ми бачимо цей вірус в новинах. SARS, пташиний грип H5N1, свинячий грип H1N1. Кожне з цих захворювань викликає медіа штром навколо всього світу,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/how-to-build-a-killer-virus-img.jpg)Тема грипу є актуальною на сьогоднішній день. Майже кожного року ми бачимо цей вірус в новинах. SARS, пташиний грип H5N1, свинячий грип H1N1. Кожне з цих захворювань викликає медіа штром навколо всього світу, який супроводжується панікою серед звичайних людей.
Ми також помітили, що в Україні немає цікавих і інформативних ресурсів на тему грипу, що і спричиняє такі речі, як те, що відбувалося восени минулого року, коли у нас була перша хвиля H1N1. До речі, цей H1N1, якого ми так боялися, нікуди не дівся. Цікаво, що відтепер деякий час він буде циркулювати як сезонний грип. Це не є чимось страшним і незвичайним.
Наступна стаття є перекладом статті, яку опублікував хакер Банні у своєму блозі. Не завжаючи на те, що ця людина більшу частину свого життя провела займаючись взломами різних систем (він став відомим завдяки взлому ранніх версій Xbox), стаття, написана дуже компетентно. Нам її рекомендували професори, які ведуть подкаст This Week in Virology.
Отже, представляємо Вашій увазі Не-комп’ютерні віруси для програмістів, або як перетворити H1N1 на вірус-убивцюЯ прочитав фантастичну статтю в журналі «Nature» (випуск 459, ст. 931-939 (18 червня 2009р.)), яка не лише підсумовує поточний стан грипу H1N1 (так званого Свинячого або Мексиканського грипу), але й порівнює його з тенденціями інших видів грипу. Зокрема, там детально розглядається, як патогенні компоненти — тобто такі, що вбивають нас — уподібнюються одні до одних.
Насправді, вірус грипу є захоплюючим. Давайте, розглянемо його детальніше

Читати дальше: H1N1 (http://laboratoria.zahray.com/2010/10/14/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9-%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%BF-%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81/)


Коли надумаєтеся купити нове авто, майте на увазі, що це вигідніше робити через офіційних дилерів. Компанія Авто-Мотив - офіційий дилер renault (http://renault.auto-motive.com.ua/) - продає автомобілі з 0% кредитом.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>16:25</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Новий ключ до регенерації тканин</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/14/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87-%d0%b4%d0%be-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%97-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%bd/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/14/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87-%d0%b4%d0%be-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%97-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%bd/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 Oct 2010 16:30:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[регенеративна медицина]]></category>
		<category><![CDATA[регенерація]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6176</guid>
		<description><![CDATA[Біологи із Школи Мистецтв та Науки при Університеті Тафта виявили, що натрій відіграє ключову роль в ініціюванні відновних реакцій після важкої травми. Вчені знайшли спосіб відновлювати пошкоджений спинний мозок та м'язи за допомогою невеликої кількості молекулярних препаратів, які викликають приплив іонів натрію в пошкоджені клітини. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/14/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87-%d0%b4%d0%be-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%97-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%bd/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="attachment wp-att-6197" href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/10/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87-%d0%b4%d0%be-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%97-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%bd/tissue-regeneration-cover/"><img class="size-full wp-image-6197 alignright" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/tissue-Regeneration-cover.jpg" alt="" width="300" height="287" /></a>Натрій має погану репутацію, оскільки він причетний до виникнення гіпертонії та серцево-судинних захворювань. Тепер біологи із Школи Мистецтв та Науки при Університеті Тафта виявили, що натрій відіграє ключову роль в ініціюванні відновних реакцій після важкої травми. Вчені знайшли спосіб відновлювати пошкоджений спинний мозок та м&#8217;язи за допомогою невеликої кількості молекулярних препаратів, які викликають приплив іонів натрію в пошкоджені клітини.<br />
Цей новий підхід відкриває нові горизонти в області біомедицини і, оскільки він не вимагає генної терапії, то може бути застосований після отримання травми і навіть після того, як рана зажила; він радше біоелектричий, аніж хімічний.<br />
У дослідженні, яке стало ключовим у виданні Журналу Неврології від 29 вересня 2010 року, команда Тафта повідомляє, що локалізоване збільшення іонів натрію було необхідним для регенерації хвостів пуголовків Xenopus laevis (шпорцевих жаб),  &#8211; складних кінцівок, які містять спинний мозок, м&#8217;язи та інші тканини.<br />
Подібно до людей, які можуть регенерувати кінчики пальців тільки у дитячому віці, пуголовки втрачають здатність до регенерації хвоста з віком. Найдивовижніше, було показано, що знадобилось лише годину лікування певним набором ліків для того, щоб зробити ідеальний новий хвіст у пуголовків, чиї хвости було видалено,<br />
Результати мають величезне значення для лікування ран, отриманих під час війни, а також для нещасних випадків. Цей метод лікування використовується безпосереднім чином для лікування спинного мозку і втрачених кінцівок, що є актуальною проблемою в усьому світі. Перевірка і підтвердження принципу дії довели, що цей метод зокрема може бути застосований до багатьох комплексів органів і тканин.<br />
«Ми значно розширили ефективність лікування, довівши, що навіть після того, як шрам на рані починає формуватися, контроль фізіологічних сигналів може ще викликати регенерацію. Штучно викликавши приплив натрію, всього за одну годину можна подолати цілий ряд проблем, скажімо таких, як зниження регенеративної здатності, що приходить з віком і ефект блокації регенерації,» — сказав Майкл Левін, професор біології в університеті Тафта, доктор наук, автор дослідження і директор Центру Регенерції та Біології Розвитку в університеті Тафта. Співавторами були наукові співробітники Ай Сан Ценг, Венді С. Бін, Джоан М. Лемір і Алессіо Масі, колишній науковий співробітник лабораторії Левіна.<br />
Сполучення іонів всередині і поза клітинами регулюється електронними дверима безпеки, або воротами, які впускають іони при певних обставинах. Застосування натрієвого струму в регенерації тканин відбувалося і в минулому, однак, це вперше було визначено молекулярно-генетичні основи іонного потоку, що вправдовує лікування препаратами на цій основі. Досі застосування такої системи передбачало допоміжну терапію, перш ніж травму було усунено.</p>
<p>Читати дальше: <a href="http://laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-7.New-Key-to-Tissue-Regeneration.mp3">Новий ключ до регенерації тканин</a></p>
<hr />
Если вы собрались в другой город  &#8211; например, <a href="http://www.arendasutki.com/">Ярославль &#8211; гостиница</a> или оренда квартир посуточно прейдется вам очень кстати. Тем более при наличии широкого спектра пропозиции на любой вкус и кошелёк, который предоставляет компаия &#8220;Отель 76&#8243;.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/14/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87-%d0%b4%d0%be-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%97-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%bd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-7.New-Key-to-Tissue-Regeneration.mp3" length="3681516" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>регенеративна медицина,регенерація</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Біологи із Школи Мистецтв та Науки при Університеті Тафта виявили, що натрій відіграє ключову роль в ініціюванні відновних реакцій після важкої травми. Вчені знайшли спосіб відновлювати пошкоджений спинний мозок та м&#039;язи за допомогою невеликої кількост...</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/tissue-Regeneration-cover.jpg)Натрій має погану репутацію, оскільки він причетний до виникнення гіпертонії та серцево-судинних захворювань. Тепер біологи із Школи Мистецтв та Науки при Університеті Тафта виявили, що натрій відіграє ключову роль в ініціюванні відновних реакцій після важкої травми. Вчені знайшли спосіб відновлювати пошкоджений спинний мозок та м&#039;язи за допомогою невеликої кількості молекулярних препаратів, які викликають приплив іонів натрію в пошкоджені клітини.
Цей новий підхід відкриває нові горизонти в області біомедицини і, оскільки він не вимагає генної терапії, то може бути застосований після отримання травми і навіть після того, як рана зажила; він радше біоелектричий, аніж хімічний.
У дослідженні, яке стало ключовим у виданні Журналу Неврології від 29 вересня 2010 року, команда Тафта повідомляє, що локалізоване збільшення іонів натрію було необхідним для регенерації хвостів пуголовків Xenopus laevis (шпорцевих жаб),  - складних кінцівок, які містять спинний мозок, м&#039;язи та інші тканини.
Подібно до людей, які можуть регенерувати кінчики пальців тільки у дитячому віці, пуголовки втрачають здатність до регенерації хвоста з віком. Найдивовижніше, було показано, що знадобилось лише годину лікування певним набором ліків для того, щоб зробити ідеальний новий хвіст у пуголовків, чиї хвости було видалено,
Результати мають величезне значення для лікування ран, отриманих під час війни, а також для нещасних випадків. Цей метод лікування використовується безпосереднім чином для лікування спинного мозку і втрачених кінцівок, що є актуальною проблемою в усьому світі. Перевірка і підтвердження принципу дії довели, що цей метод зокрема може бути застосований до багатьох комплексів органів і тканин.
«Ми значно розширили ефективність лікування, довівши, що навіть після того, як шрам на рані починає формуватися, контроль фізіологічних сигналів може ще викликати регенерацію. Штучно викликавши приплив натрію, всього за одну годину можна подолати цілий ряд проблем, скажімо таких, як зниження регенеративної здатності, що приходить з віком і ефект блокації регенерації,» — сказав Майкл Левін, професор біології в університеті Тафта, доктор наук, автор дослідження і директор Центру Регенерції та Біології Розвитку в університеті Тафта. Співавторами були наукові співробітники Ай Сан Ценг, Венді С. Бін, Джоан М. Лемір і Алессіо Масі, колишній науковий співробітник лабораторії Левіна.
Сполучення іонів всередині і поза клітинами регулюється електронними дверима безпеки, або воротами, які впускають іони при певних обставинах. Застосування натрієвого струму в регенерації тканин відбувалося і в минулому, однак, це вперше було визначено молекулярно-генетичні основи іонного потоку, що вправдовує лікування препаратами на цій основі. Досі застосування такої системи передбачало допоміжну терапію, перш ніж травму було усунено.

Читати дальше: Новий ключ до регенерації тканин (http://laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-7.New-Key-to-Tissue-Regeneration.mp3)


Если вы собрались в другой город  - например, Ярославль - гостиница (http://www.arendasutki.com/) или оренда квартир посуточно прейдется вам очень кстати. Тем более при наличии широкого спектра пропозиции на любой вкус и кошелёк, который предоставляет компаия &quot;Отель 76&quot;.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>3:45</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Прорив у роботі із стовбуровими клітинами</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/12/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b2-%d1%83-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%82%d1%96-%d1%96%d0%b7-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d0%b8-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/12/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b2-%d1%83-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%82%d1%96-%d1%96%d0%b7-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d0%b8-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Oct 2010 17:48:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[IPS]]></category>
		<category><![CDATA[перепрограмування клітин]]></category>
		<category><![CDATA[стовбурові клітини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6127</guid>
		<description><![CDATA[Це був вдалий тиждень для захисників стовбурових клітин, як в політичному, так і в наувовому сенсах. У середу апеляційний суд дозволив уряду США продовжити фінансувати дослідження людських ембріональних стовбурових клітин, після того, як у серпні суддя зупинив дотації. А вже в четвер дослідники Дитячої Лікарні і Гарвардського Інституту Стовбурових Клітин оголосили про довгоочікуваний прорив, що дало змогу застосувати інший тип стовбурових клітин в лікарняній практиці для тестування людьми у лікуванні хвороб. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/12/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b2-%d1%83-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%82%d1%96-%d1%96%d0%b7-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d0%b8-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://podcaster.org.ua/menkaur/2010/10/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b2-%d1%83-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%82%d1%96-%d1%96%d0%b7-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d0%b8-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8/a-stem-cell-breakthrough-may-ease-the-way-to-human-treatments-img/" rel="attachment wp-att-6200"><img src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/A-Stem-Cell-Breakthrough-May-Ease-the-Way-to-Human-Treatments-img.jpg" alt="" width="421" height="299" class="alignnone size-full wp-image-6200" /></a>Це був вдалий тиждень для захисників стовбурових клітин, як в політичному, так і в наувовому сенсах. У середу апеляційний суд дозволив уряду США продовжити фінансувати дослідження людських ембріональних стовбурових клітин, після того, як у серпні суддя зупинив дотації. А вже в четвер дослідники Дитячої Лікарні і Гарвардського Інституту Стовбурових Клітин оголосили про довгоочікуваний прорив, що дало змогу застосувати інший тип стовбурових клітин в лікарняній практиці для тестування людьми у лікуванні хвороб.<br />
Деррік Россі та його колеги оголосили про вагомий стрибок вперед; йшлося про те, що виявляється індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (IPS), можуть добуватися не лише з ембріонів, але і бути синтезованмим з будь-якого типу клітин, включаючи клітини шкіри. Вперше IPS клітини були створені 2006 року дослідником Шіньєю Яманакою з Університету Кіото і зчинили чималий ажіотаж в сфері регенеративної медицини, оскільки ця процедура дозволила розв’язати політичні і моральні питання, які пов’язані з використанням штамових клітин, добутих з ембріонів. Як вважають вчені, IPS клітини можна перепрограмувати назад до ембріоноподібного стану, дуже схожого на оригінал із ембріональних стовбурових клітин, а потім імплантувати  у будь-яку тканину організму, включаючи нерви та м&#8217;язи, для лікування різноманітних захворювань від діабету до хвороби Альцгеймера.<br />
Однак, в методі Яманаки були деякі недоліки — для того, щоб відправити дорослі клітини, які він використовував, назад в часі, йому потрібно було вставити чотири гени в геном клітини, за допомогою ретровірусів. Такий спосіб введення додаткових генетичних матеріалів в клітину може трансформувати її в ракову, оскільки вчені не мають можливості контролювати, де саме буде вставлено гени,  — якщо фрагменти вставляться всередину генів, які відповідають за ріст клітин, це може перетворити здорові клітини в злоякісні.<br />
Окрім того, як відомо, один з генів, який використовується в цій процедурі, може викликати рак у тварин. Це означає, що ці IPS-клітини ніколи не можуть бути використані для пацієнтів-людей, що  сподівалися зробити дослідники. А ще, вся техніка, чудова з наукової точки зору, виявилась вкрай неефективною. Лише близько однієї з тисячі до однієї з десяти тисяч клітин зазвичай перепрограмовуються таким методом.<br />
З часів експеременту Яманаки, вчені з деяким успіхом намагалися знайти кращий спосіб перепрограмувати клітини, за допомогою більш прийнятних транспортних засобів для доставки генів, таких як вірус простуди або кола ДНК, відомі як плазміди. Більше того, вони навіть звернулися до хімічних речовин, які могли б робити ту ж роботу, що й гени, проте вдалося замінити лише два з чотирьох так званих факторів Яманака.</p>
<p>Читати дальше: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/10/11/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B2-%D1%83-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96-%D1%96%D0%B7-%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8/">Авторська Лабораторія</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/12/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b2-%d1%83-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%82%d1%96-%d1%96%d0%b7-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d0%b8-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-6.A-Stem-Cell-Breakthrough-May-Ease-the-Way-to-Human-Treatments.mp3" length="6601748" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>IPS,перепрограмування клітин,стовбурові клітини</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Це був вдалий тиждень для захисників стовбурових клітин, як в політичному, так і в наувовому сенсах. У середу апеляційний суд дозволив уряду США продовжити фінансувати дослідження людських ембріональних стовбурових клітин, після того,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/A-Stem-Cell-Breakthrough-May-Ease-the-Way-to-Human-Treatments-img.jpg)Це був вдалий тиждень для захисників стовбурових клітин, як в політичному, так і в наувовому сенсах. У середу апеляційний суд дозволив уряду США продовжити фінансувати дослідження людських ембріональних стовбурових клітин, після того, як у серпні суддя зупинив дотації. А вже в четвер дослідники Дитячої Лікарні і Гарвардського Інституту Стовбурових Клітин оголосили про довгоочікуваний прорив, що дало змогу застосувати інший тип стовбурових клітин в лікарняній практиці для тестування людьми у лікуванні хвороб.
Деррік Россі та його колеги оголосили про вагомий стрибок вперед; йшлося про те, що виявляється індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (IPS), можуть добуватися не лише з ембріонів, але і бути синтезованмим з будь-якого типу клітин, включаючи клітини шкіри. Вперше IPS клітини були створені 2006 року дослідником Шіньєю Яманакою з Університету Кіото і зчинили чималий ажіотаж в сфері регенеративної медицини, оскільки ця процедура дозволила розв’язати політичні і моральні питання, які пов’язані з використанням штамових клітин, добутих з ембріонів. Як вважають вчені, IPS клітини можна перепрограмувати назад до ембріоноподібного стану, дуже схожого на оригінал із ембріональних стовбурових клітин, а потім імплантувати  у будь-яку тканину організму, включаючи нерви та м&#039;язи, для лікування різноманітних захворювань від діабету до хвороби Альцгеймера.
Однак, в методі Яманаки були деякі недоліки — для того, щоб відправити дорослі клітини, які він використовував, назад в часі, йому потрібно було вставити чотири гени в геном клітини, за допомогою ретровірусів. Такий спосіб введення додаткових генетичних матеріалів в клітину може трансформувати її в ракову, оскільки вчені не мають можливості контролювати, де саме буде вставлено гени,  — якщо фрагменти вставляться всередину генів, які відповідають за ріст клітин, це може перетворити здорові клітини в злоякісні.
Окрім того, як відомо, один з генів, який використовується в цій процедурі, може викликати рак у тварин. Це означає, що ці IPS-клітини ніколи не можуть бути використані для пацієнтів-людей, що  сподівалися зробити дослідники. А ще, вся техніка, чудова з наукової точки зору, виявилась вкрай неефективною. Лише близько однієї з тисячі до однієї з десяти тисяч клітин зазвичай перепрограмовуються таким методом.
З часів експеременту Яманаки, вчені з деяким успіхом намагалися знайти кращий спосіб перепрограмувати клітини, за допомогою більш прийнятних транспортних засобів для доставки генів, таких як вірус простуди або кола ДНК, відомі як плазміди. Більше того, вони навіть звернулися до хімічних речовин, які могли б робити ту ж роботу, що й гени, проте вдалося замінити лише два з чотирьох так званих факторів Яманака.

Читати дальше: Авторська Лабораторія (http://laboratoria.zahray.com/2010/10/11/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B2-%D1%83-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96-%D1%96%D0%B7-%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>6:52</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Винайдено безсмертні стовбурові клітини</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/11/%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%be-%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d1%81%d0%bc%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%96-%d0%ba%d0%bb%d1%96/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/11/%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%be-%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d1%81%d0%bc%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%96-%d0%ba%d0%bb%d1%96/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 Oct 2010 15:51:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[регенеративна медицина]]></category>
		<category><![CDATA[старіння]]></category>
		<category><![CDATA[стовбурові клітини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6093</guid>
		<description><![CDATA[Медичні дослідники в Буфальському Університеті (UB) створили стовбурові клітини, які дослідники можуть вирощувати безперервно в культурі бактерій – відкриття, яке, можливо, прискорить розвиток недорогих методів лікування для таких хвороб як хвороби серця, діабет, імунні розлади і нейродегенеративні хвороби. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/11/%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%be-%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d1%81%d0%bc%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%96-%d0%ba%d0%bb%d1%96/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignright" title="Стовбурові клітини" src="http://www.britannica.com/blogs/wp-content/uploads/2009/09/stem-cells.jpg" alt="Стовбурові клітини" width="550" height="413" />Медичні дослідники в Буфальському Університеті (UB) створили стовбурові клітини, які дослідники можуть вирощувати безперервно в культурі бактерій – відкриття, яке, можливо, прискорить розвиток недорогих методів лікування для таких хвороб як хвороби серця, діабет, імунні розлади і нейродегенеративні хвороби.<br />
Науковці з UB створили нові лінії клітин, які називаються “MSC Universal” шляхом модифікації мультипотентних штамових клітин, які було взято з кісткового мозку, і які можуть диференціюватися в різні типи клітин, включаючи кістки, хрящ, м’язи, жир, і бета-клітини підшлункової.<br />
Науковці кажуть, що цей прорив долає великий бар’єр в галузі регенеративної медицини: складність вирощування дорослих мультипоетнтних штамових клітин для клінічного застосування.<br />
Оскільки мультипотентні штамові клітини мають обмежену тривалість життя в лабораторних культурах бактерій, лікарі і науковці, які використовують ці клітини для лікування, постійно змушені отримувати свіжі штамові клітини від донорів кісткового мозку. Цей процес є не тільки дорогим, але і займає багато часу. Крім того, клюрипотентні штамові клітини від різних донорів поводяться по різному.<br />
Клітини, модифіковані дослідниками з UB не показують ознак старіння в культурі, але – з іншого боку – працюють так, як працюють звичайні мультипотентні штамові клітини – включаючи терапевтичні переваги для тварин із захворюваннями серця. Не зважаючи на їх здатність розмножуватися в лабораторії, клітини MSC-Universal не формували пухлин в тваринних моделях.<br />
“Наше дослідження штамових клітин орієнотване на застосування” – каже Теучунг Лі, професор UB, а також професор по асоціації з біохімії і біомедичної інженерії в Школі Медицини і Біологічних Наук і Школі Інженерії і Прикладних Наук, який керував проектом. ,,Якщо ви хочете зробити терапію за допомогою стовбурових клітин можливою, доступною і повторюваною , ми знаємо, що треба подолати декілька перешкод. Однією з проблем в нашій охороні здоров’я є те, що у нас можуть бути способи лікування певних хвороб, але вони можуть коштувати дуже дорого. У випадку з лікуванням штамовими клітинами, ізолювати ці клітини є дуже дорогою процедурою. Модифіковані нами клітини постійно ростуть в лабораторії, що значно знижує їх ціну,,<br />
Читати дальше: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/10/10/%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%89%D0%BE-%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8E%D1%82%D1%8C/">безсмертні стовбурові клітини</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/11/%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%be-%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d1%81%d0%bc%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%96-%d0%ba%d0%bb%d1%96/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-5.-Immortal-stem-cells.mp3" length="3720399" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>регенеративна медицина,старіння,стовбурові клітини</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Медичні дослідники в Буфальському Університеті (UB) створили стовбурові клітини, які дослідники можуть вирощувати безперервно в культурі бактерій – відкриття, яке, можливо, прискорить розвиток недорогих методів лікування для таких хвороб як хвороби сер...</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://www.britannica.com/blogs/wp-content/uploads/2009/09/stem-cells.jpg)Медичні дослідники в Буфальському Університеті (UB) створили стовбурові клітини, які дослідники можуть вирощувати безперервно в культурі бактерій – відкриття, яке, можливо, прискорить розвиток недорогих методів лікування для таких хвороб як хвороби серця, діабет, імунні розлади і нейродегенеративні хвороби.
Науковці з UB створили нові лінії клітин, які називаються “MSC Universal” шляхом модифікації мультипотентних штамових клітин, які було взято з кісткового мозку, і які можуть диференціюватися в різні типи клітин, включаючи кістки, хрящ, м’язи, жир, і бета-клітини підшлункової.
Науковці кажуть, що цей прорив долає великий бар’єр в галузі регенеративної медицини: складність вирощування дорослих мультипоетнтних штамових клітин для клінічного застосування.
Оскільки мультипотентні штамові клітини мають обмежену тривалість життя в лабораторних культурах бактерій, лікарі і науковці, які використовують ці клітини для лікування, постійно змушені отримувати свіжі штамові клітини від донорів кісткового мозку. Цей процес є не тільки дорогим, але і займає багато часу. Крім того, клюрипотентні штамові клітини від різних донорів поводяться по різному.
Клітини, модифіковані дослідниками з UB не показують ознак старіння в культурі, але – з іншого боку – працюють так, як працюють звичайні мультипотентні штамові клітини – включаючи терапевтичні переваги для тварин із захворюваннями серця. Не зважаючи на їх здатність розмножуватися в лабораторії, клітини MSC-Universal не формували пухлин в тваринних моделях.
“Наше дослідження штамових клітин орієнотване на застосування” – каже Теучунг Лі, професор UB, а також професор по асоціації з біохімії і біомедичної інженерії в Школі Медицини і Біологічних Наук і Школі Інженерії і Прикладних Наук, який керував проектом. ,,Якщо ви хочете зробити терапію за допомогою стовбурових клітин можливою, доступною і повторюваною , ми знаємо, що треба подолати декілька перешкод. Однією з проблем в нашій охороні здоров’я є те, що у нас можуть бути способи лікування певних хвороб, але вони можуть коштувати дуже дорого. У випадку з лікуванням штамовими клітинами, ізолювати ці клітини є дуже дорогою процедурою. Модифіковані нами клітини постійно ростуть в лабораторії, що значно знижує їх ціну,,
Читати дальше: безсмертні стовбурові клітини (http://laboratoria.zahray.com/2010/10/10/%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%89%D0%BE-%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8E%D1%82%D1%8C/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>3:52</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Внутрішнє життя клітини (відео)</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/08/%d0%b2%d0%bd%d1%83%d1%82%d1%80%d1%96%d1%88%d0%bd%d1%94-%d0%b6%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b8/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/08/%d0%b2%d0%bd%d1%83%d1%82%d1%80%d1%96%d1%88%d0%bd%d1%94-%d0%b6%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b8/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 Oct 2010 21:31:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[біологія]]></category>
		<category><![CDATA[відео]]></category>
		<category><![CDATA[запалення]]></category>
		<category><![CDATA[клітина]]></category>
		<category><![CDATA[лейкоцити]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=6020</guid>
		<description><![CDATA[той час, як червоні кров'яні тільця рухаються з високою швидкістю, лейкоцити повільно їдуть по ендотеліальних клітинах.  P-cелектини на ендотеліальних клітинах реагують з PSGL-1 - глікопротіїном на мембрані лейкоцита.Лейкоцити, які рухаються кров'ю, прилипають до ендотеліальних клітин і їдуть по них, оскільки існуючи інтеракції розриваються, в той час, як нові формуються. Така інтерація можлива, оскільки міжклітинні частини обох протеїнів виходять поза межі міжклітинної матриці, яка покриває поверхні обох типів клітин. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/08/%d0%b2%d0%bd%d1%83%d1%82%d1%80%d1%96%d1%88%d0%bd%d1%94-%d0%b6%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b8/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignright size-medium wp-image-6034" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/inner.life_.of_.a.cell_.ua_.568x2401-500x211.jpg" alt="Клітина" width="500" height="211" /> В той час, як червоні кров&#8217;яні тільця рухаються з високою швидкістю, лейкоцити повільно їдуть по ендотеліальних клітинах.  P-cелектини на ендотеліальних клітинах реагують з PSGL-1 &#8211; глікопротіїном на мембрані лейкоцита. Лейкоцити, які рухаються кров&#8217;ю, прилипають до ендотеліальних клітин і їдуть по них, оскільки існуючи інтеракції розриваються, в той час, як нові формуються. Така інтерація можлива, оскільки міжклітинні частини обох протеїнів виходять поза межі міжклітинної матриці, яка покриває поверхні обох типів клітин.</p>
<p>Це відео взято з сайту Авторської Лабораторії Люби Заграй.<br />
Його можна переглянути тут: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/10/07/%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8/" target="_blank">Внутрішнє життя клітини (inner life of a cell, ukrainian)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/08/%d0%b2%d0%bd%d1%83%d1%82%d1%80%d1%96%d1%88%d0%bd%d1%94-%d0%b6%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f-%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b8/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/www.archive.org/download/avtorskalaboratorialubyzahraytheinnerlifeofacellua/The_Inner_Life_of_the_Celluasubs.flv" length="43270433" type="video/x-flv" />
			<itunes:keywords>біологія,відео,запалення,клітина,лейкоцити</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>той час, як червоні кров&#039;яні тільця рухаються з високою швидкістю, лейкоцити повільно їдуть по ендотеліальних клітинах.  P-cелектини на ендотеліальних клітинах реагують з PSGL-1 - глікопротіїном на мембрані лейкоцита.Лейкоцити, які рухаються кров&#039;ю,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/10/inner.life_.of_.a.cell_.ua_.568x2401-500x211.jpg) В той час, як червоні кров&#039;яні тільця рухаються з високою швидкістю, лейкоцити повільно їдуть по ендотеліальних клітинах.  P-cелектини на ендотеліальних клітинах реагують з PSGL-1 - глікопротіїном на мембрані лейкоцита. Лейкоцити, які рухаються кров&#039;ю, прилипають до ендотеліальних клітин і їдуть по них, оскільки існуючи інтеракції розриваються, в той час, як нові формуються. Така інтерація можлива, оскільки міжклітинні частини обох протеїнів виходять поза межі міжклітинної матриці, яка покриває поверхні обох типів клітин.

Це відео взято з сайту Авторської Лабораторії Люби Заграй.
Його можна переглянути тут: Внутрішнє життя клітини (inner life of a cell, ukrainian) (http://laboratoria.zahray.com/2010/10/07/%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
		<item>
		<title>Віагра Проти Раку</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/10/06/%d0%b2%d1%96%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/10/06/%d0%b2%d1%96%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Oct 2010 12:27:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator>menkaur</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[віагра]]></category>
		<category><![CDATA[лікування]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=5983</guid>
		<description><![CDATA[Дослідники з Вірджінського Народного Університету (VCU) а також центру раку імені Мессі, який знаходиться при ньому, повідомляють, що лікарство від імпотерції Віагра (sildenafil), в комбінації з доксорубіцином (doxorubicin), потужним лікарством проти раку, збільшило протиракову ефективність останнього у боротьбі з раком простати, при цьому зменшуючи шкоду, яку доксорубіцин завдає серцю. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/10/06/%d0%b2%d1%96%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Дослідники  з Вірджінського Народного Університету (VCU) а також центру раку імені  Мессі, який знаходиться при ньому, повідомляють, що лікарство від  імпотерції Віагра (sildenafil), в комбінації з доксорубіцином  (doxorubicin), потужним лікарством проти раку, збільшило протиракову  ефективність останнього у боротьбі з раком простати, при цьому зменшуючи  шкоду, яку доксорубіцин завдає серцю.</strong><br />
Вже протягом чотирьох десятиліть, речовина для хіміотерапії доксорубіцин  використовується для того, щоби лікувати велику кількість видів раку в  людей, включаючи рак простати. Не зважаючи на ефективність доксорубіцину  для лікування раку, його використання супроводжується незворотніми  пошкодженнями серця, які часто проявляються через багато років після  того, як закінчилося лікування. Протягом останніх 15 років дослідники  працювали над пошуком методів захисту організму від токсичних впливів  доксорубіцину.<br />
В дослідженні, опублікованому в «Журналs Праці Національної Академії  Наук», дослідники, використовуючи низку потужніх внутрішніх і зовнішніх  підходів, показали, що Віагра, яка також відома як речовина сілденафіл,  разом з доксорубіцином відчутно підсилює утворення реактивних видів  кисню, які вбивають ракові клітини. Вони також виявили, що ця комбінація  не пошкоджувала нормальних клітин простати.<br />
,,Ми вважаємо, що віагра – це прекрасний кандидат для включення в  протоколи лікування від раку – з потенціалом збільшення ефективності  проти раку, одночасно захищаючи серце від короткотермінового і  довготермінового пошкодженням доксорубіцином,, – кажуть головний  дослідник Ракеш Кукея, науковий директор Центру Серцевих Захворювань  VCU, та Ерік Ліпмен, професор кардіології в Центрі Медицини VCU і Анідта  Дас – кандидат наук в Департаменті Міжнародної Медицини VCU.<br />
Кукрея в захваті від можливих результатів його роботи. ,,Ми з моєю  командою надіємося продовжувати дослідження і провести клінічні  випробування, що вже заплановано,, , – каже він. Клінічні випробування  вимірюватимуть ефективність лікування в пацієнтів з раком.<br />
Лабораторія Кукрея – це одна з перших лабораторій, де також досліджують  ефекти попереднього прийому ліків. В його лабораторії мишам вводили дози  Віагри, що приводило до збільшення рівнів оксидів нітрогену в серці.<br />
Оброблене таким чином серце має покращену здатність продукувати нітроген  оксид, що дозволяє йому легше переносити серцеві напади. Загалом, шкода  від серцевих атак пов’язана з неможливістю відновитися від нестачі  кисню.</p>
<p>Читати дальше: <a href="http://laboratoria.zahray.com/2010/10/05/%d0%b2%d1%96%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83/#ixzz11a5KvJNr">Лабораторія Заграй</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/10/06/%d0%b2%d1%96%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/laboratoria.zahray.com/wp-content/uploads/2010/10/Podcast-3.Using-Viagra-against-Cancer.mp3" length="2167451" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>віагра,лікування,рак</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Дослідники з Вірджінського Народного Університету (VCU) а також центру раку імені Мессі, який знаходиться при ньому, повідомляють, що лікарство від імпотерції Віагра (sildenafil), в комбінації з доксорубіцином (doxorubicin),</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Дослідники  з Вірджінського Народного Університету (VCU) а також центру раку імені  Мессі, який знаходиться при ньому, повідомляють, що лікарство від  імпотерції Віагра (sildenafil), в комбінації з доксорубіцином  (doxorubicin), потужним лікарством проти раку, збільшило протиракову  ефективність останнього у боротьбі з раком простати, при цьому зменшуючи  шкоду, яку доксорубіцин завдає серцю.
Вже протягом чотирьох десятиліть, речовина для хіміотерапії доксорубіцин  використовується для того, щоби лікувати велику кількість видів раку в  людей, включаючи рак простати. Не зважаючи на ефективність доксорубіцину  для лікування раку, його використання супроводжується незворотніми  пошкодженнями серця, які часто проявляються через багато років після  того, як закінчилося лікування. Протягом останніх 15 років дослідники  працювали над пошуком методів захисту організму від токсичних впливів  доксорубіцину.
В дослідженні, опублікованому в «Журналs Праці Національної Академії  Наук», дослідники, використовуючи низку потужніх внутрішніх і зовнішніх  підходів, показали, що Віагра, яка також відома як речовина сілденафіл,  разом з доксорубіцином відчутно підсилює утворення реактивних видів  кисню, які вбивають ракові клітини. Вони також виявили, що ця комбінація  не пошкоджувала нормальних клітин простати.
,,Ми вважаємо, що віагра – це прекрасний кандидат для включення в  протоколи лікування від раку – з потенціалом збільшення ефективності  проти раку, одночасно захищаючи серце від короткотермінового і  довготермінового пошкодженням доксорубіцином,, – кажуть головний  дослідник Ракеш Кукея, науковий директор Центру Серцевих Захворювань  VCU, та Ерік Ліпмен, професор кардіології в Центрі Медицини VCU і Анідта  Дас – кандидат наук в Департаменті Міжнародної Медицини VCU.
Кукрея в захваті від можливих результатів його роботи. ,,Ми з моєю  командою надіємося продовжувати дослідження і провести клінічні  випробування, що вже заплановано,, , – каже він. Клінічні випробування  вимірюватимуть ефективність лікування в пацієнтів з раком.
Лабораторія Кукрея – це одна з перших лабораторій, де також досліджують  ефекти попереднього прийому ліків. В його лабораторії мишам вводили дози  Віагри, що приводило до збільшення рівнів оксидів нітрогену в серці.
Оброблене таким чином серце має покращену здатність продукувати нітроген  оксид, що дозволяє йому легше переносити серцеві напади. Загалом, шкода  від серцевих атак пов’язана з неможливістю відновитися від нестачі  кисню.

Читати дальше: Лабораторія Заграй (http://laboratoria.zahray.com/2010/10/05/%d0%b2%d1%96%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8-%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83/#ixzz11a5KvJNr)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>2:15</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Літературний подкаст &#8220;кабі.net&#8221;. Спецпроект: Марія Ревакович «Гендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі»</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/04/09/mariya-revakovych-gender-heohrafiya-mova-u-poshukah-identychnosti-v-suchasnij-ukrajinskij-literaturi/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/04/09/mariya-revakovych-gender-heohrafiya-mova-u-poshukah-identychnosti-v-suchasnij-ukrajinskij-literaturi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 Apr 2010 10:13:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>kabinet</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[ідентичність]]></category>
		<category><![CDATA[Гендер]]></category>
		<category><![CDATA[Марія Ревакович]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=572</guid>
		<description><![CDATA[25 березня у ЛНУ ім. Ів. Франка у циклі вечорів &#8220;Університетський діалог&#8221; (проект Центру Гуманітарних Досліджень) відбулася зустріч із Марією Ревакович – доктором філології та поетесою – на тему «Гендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі». Протягом &#8230; <a href="http://podcaster.org.ua/2010/04/09/mariya-revakovych-gender-heohrafiya-mova-u-poshukah-identychnosti-v-suchasnij-ukrajinskij-literaturi/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/04/revakovych4-500.jpg"><img class="alignnone size-full wp-image-605" title="Марія Ревакович" src="http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/04/revakovych4-500.jpg" alt="Марія Ревакович" width="500" height="375" /></a><br />
25 березня у ЛНУ ім. Ів. Франка у циклі вечорів &#8220;Університетський діалог&#8221; (проект <a href="http://www.humanities.org.ua">Центру Гуманітарних Досліджень</a>) відбулася зустріч із <a href="http://www.humanities.org.ua/projects.php?pid=185">Марією Ревакович</a> – доктором філології та поетесою – на тему <strong>«Гендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі»</strong>.<br />
<span id="more-572"></span></p>
<h4>Протягом лекції п. Марія розглянула такі теми:</h4>
<h5>Національна ідентичність і література.</h5>
<p>Роль літератури для недержавних націй (<a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Benedict_Anderson">Бенедикт Андерсон</a>). Чи спроможна сучасна українська література впливати на формування національної ідентичності? Деколонізація української культури.</p>
<h5>Дефініції поняття ідентичності.</h5>
<p>Есенціалістський vs. постмодерний підходи. Конструювання Іншого (<a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Stuart_Hall_(cultural_theorist">Стюарт Холл</a>). Значення пам’яті у процесі формування ідентичності (<a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Maurice_Halbwachs">Моріс Хальбвакс</a>). Інтерпретація, осучаснення минулого. Дві основні моделі національної ідентичності: етнічна і громадянська (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%82">Ентоні Сміт</a>).</p>
<h5>Ґендерна ідентичність.</h5>
<p>Жінки-літератори в белетристиці і літературній критиці (антологія &#8220;Незнайома&#8221;). Самоствердження жіночої суб’єктивності і викривання ґендерних несумісностей у творах, пропонованих жінками. Поєднання ґендерної емансипації із національним питанням (Оксана Забужко &#8220;Польові дослідження українського сексу&#8221;). Пародіювання ґендерних стереотипів і кліше (Світлана Пиркало &#8220;Зелена Маргарита&#8221;). Кореляція між етнічністю і тілесною насолодою (Наталя Сняданко &#8220;Колекція пристрастей&#8221;). Проблема самоідентичності жінки в поезії (Маріана Кіяновська). Іронічне деконструювання патріархальних міфів про жінок (Мар’яна Савка). Експерименти з ґендерними ролями (Людмила Таран). = Аналіз поезії Маріани Кіяновської, Мар’яни Савки та Людмили Таран.</p>
<h5>Регіональна ідентичність</h5>
<p>Історія і місце в літературному дискурсі. Витіснення історії географією (Роберто Дайнотто). Наратив малої батьківщини (проза Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Юрія Винничука та В’ячеслава Медвердя). Місто як простір, що уможливлює співіснування розбіжностей, вписаних у шаблон окремого історичного періоду. Київ 90-х Куркова. Розділене і антиутопічне Рівне/Ровно Ірванця. Чернівці як центр українського націоналізму у Кожелянка. Ностальгійний Львів Винничука. Використання ідеї місця у поєднанні з історією, в якій регіональна ідентичність не суперечить національній.</p>
<h5>Мовна ідентичність.</h5>
<p>Вибір мови як мистецького виразу і мова як протагоніст. Що таке українська література? Роль мовного чинника у визначенні національної приналежності. Паралельність літературних світів в Україні (<a href="http://www.dt.ua/3000/3680/68733/">випадок Насті Афанасьєвої</a>).</p>
<p><em>Запис зустрічі здійснено за сприяння <a href="http://www.humanities.org.ua">Центру гуманітарних досліджень</a>.<br />
Подяка за написання шоунот <a href="http://game-in-white.livejournal.com/"><img class="alignnone" title="livejournal user" src="http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=1" alt="livejournal user" width="17" height="17" />game-in-white</a></em>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/04/09/mariya-revakovych-gender-heohrafiya-mova-u-poshukah-identychnosti-v-suchasnij-ukrajinskij-literaturi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/11/2010-03-25-revakovych.mp3" length="41142073" type="audio/mpeg" />
			<itunes:keywords>ідентичність,Гендер,Марія Ревакович,Наука</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>25 березня у ЛНУ ім. Ів. Франка у циклі вечорів &quot;Університетський діалог&quot; (проект Центру Гуманітарних Досліджень) відбулася зустріч із Марією Ревакович – доктором філології та поетесою – на тему «Гендер, географія,</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>(http://podcaster.org.ua/wp-content/uploads/2010/04/revakovych4-500.jpg)
25 березня у ЛНУ ім. Ів. Франка у циклі вечорів &quot;Університетський діалог&quot; (проект Центру Гуманітарних Досліджень (http://www.humanities.org.ua)) відбулася зустріч із Марією Ревакович (http://www.humanities.org.ua/projects.php?pid=185) – доктором філології та поетесою – на тему «Гендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі».

Протягом лекції п. Марія розглянула такі теми:
Національна ідентичність і література.
Роль літератури для недержавних націй (Бенедикт Андерсон (http://en.wikipedia.org/wiki/Benedict_Anderson)). Чи спроможна сучасна українська література впливати на формування національної ідентичності? Деколонізація української культури.
Дефініції поняття ідентичності.
Есенціалістський vs. постмодерний підходи. Конструювання Іншого (Стюарт Холл (http://en.wikipedia.org/wiki/Stuart_Hall_(cultural_theorist)). Значення пам’яті у процесі формування ідентичності (Моріс Хальбвакс (http://en.wikipedia.org/wiki/Maurice_Halbwachs)). Інтерпретація, осучаснення минулого. Дві основні моделі національної ідентичності: етнічна і громадянська (Ентоні Сміт (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%82)).
Ґендерна ідентичність.
Жінки-літератори в белетристиці і літературній критиці (антологія &quot;Незнайома&quot;). Самоствердження жіночої суб’єктивності і викривання ґендерних несумісностей у творах, пропонованих жінками. Поєднання ґендерної емансипації із національним питанням (Оксана Забужко &quot;Польові дослідження українського сексу&quot;). Пародіювання ґендерних стереотипів і кліше (Світлана Пиркало &quot;Зелена Маргарита&quot;). Кореляція між етнічністю і тілесною насолодою (Наталя Сняданко &quot;Колекція пристрастей&quot;). Проблема самоідентичності жінки в поезії (Маріана Кіяновська). Іронічне деконструювання патріархальних міфів про жінок (Мар’яна Савка). Експерименти з ґендерними ролями (Людмила Таран). = Аналіз поезії Маріани Кіяновської, Мар’яни Савки та Людмили Таран.
Регіональна ідентичність
Історія і місце в літературному дискурсі. Витіснення історії географією (Роберто Дайнотто). Наратив малої батьківщини (проза Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Юрія Винничука та В’ячеслава Медвердя). Місто як простір, що уможливлює співіснування розбіжностей, вписаних у шаблон окремого історичного періоду. Київ 90-х Куркова. Розділене і антиутопічне Рівне/Ровно Ірванця. Чернівці як центр українського націоналізму у Кожелянка. Ностальгійний Львів Винничука. Використання ідеї місця у поєднанні з історією, в якій регіональна ідентичність не суперечить національній.
Мовна ідентичність.
Вибір мови як мистецького виразу і мова як протагоніст. Що таке українська література? Роль мовного чинника у визначенні національної приналежності. Паралельність літературних світів в Україні (випадок Насті Афанасьєвої (http://www.dt.ua/3000/3680/68733/)).

Запис зустрічі здійснено за сприяння Центру гуманітарних досліджень (http://www.humanities.org.ua).
Подяка за написання шоунот (http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=1)game-in-white.</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
		<itunes:duration>1:08:34</itunes:duration>
	</item>
		<item>
		<title>Академрізниця: Дмитро Горбачов</title>
		<link>http://podcaster.org.ua/2010/04/07/akademriznytsya-dmytro-horbachov/</link>
		<comments>http://podcaster.org.ua/2010/04/07/akademriznytsya-dmytro-horbachov/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 Apr 2010 00:41:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator>akademriznycia</dc:creator>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Дмитро Горбачов]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://podcaster.org.ua/?p=557</guid>
		<description><![CDATA[Дмитро Омелянович Горбачов — мистецтвознавець з 45-річним стажем. Народився 13 жовтня 1937, м. Алапаєвськ Свердловської області Росії. Професор кафедри суспільних наук Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Організовує виставки українських авангардистів в Україні і за кордоном. Користується достатнім авторитетом в Європі, щоби бути консультантом аукціонів ”Крісті” та ”Сотбіс”, (перевіряє картини на предмет їх непідробності). Усе своє життя Дмитро Омелянович присвячує пошукам в українській культурі явищ світового масштабу, допомагаючи таким чином їй (культурі) звільнитися від комплексу меншовартості. <a href="http://podcaster.org.ua/2010/04/07/akademriznytsya-dmytro-horbachov/">Continue reading <span class="meta-nav">&#8594;</span></a>]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Раді представити вам перший випуск подкасту <strong>«Академрізниця»</strong>, де будуть викладатися <strong>аудіолекції </strong>з різних спеціальностей і на різні теми – але завжди цікаві й легкі для сприйняття навіть непідготованим слухачам. Перший наш запис із цього циклу присвячений історії українського живопису, тож ми просто були змушені представити його у формі слайдкасту, щоби позбавити вас необхідності самим вишукувати описувані картини в глибинах Мережі. (Примітка: скачати можна тільки звукову доріжку. Слайди доведеться дивитися на сайті).<br />
Читає цю лекцію <strong>Дмитро Омелянович Горбач</strong>ов — мистецтвознавець з 45-річним стажем. Народився 13 жовтня 1937, м. Алапаєвськ Свердловської області Росії. Професор кафедри суспільних наук Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Організовує виставки українських авангардистів в Україні і за кордоном. Користується достатнім авторитетом в Європі, щоби бути консультантом аукціонів ”Крісті” та ”Сотбіс”, (перевіряє картини на предмет їх непідробності). Усе своє життя Дмитро Омелянович присвячує пошукам в українській культурі явищ світового масштабу, допомагаючи таким чином їй (культурі) звільнитися від комплексу меншовартості.<br />
Нещодавно він видав кригу <strong>&#8220;Шедеври українського живопису. Від Алімпія Печерського до Казимира Малевича&#8221;</strong>. З її презентацією він і приїхав до Львова на запрошення <a href="http://www.humanities.org.ua">Центру Гуманітарних досліджень</a> та <a href="http://www.franko.lviv.ua/faculty/web_kultura/index.html">Факультету культури і мистецтв Львівського Національного Університету</a>. Однак замість презентації він влаштував лекцію: перейшовши після короткого опису книги до демонстрації самих шедеврів. 40 картин різних українських художників  з ґрунтовними, але дотепними коментарями Дмитра Омеляновича виразно демонструють, що в Україні не тільки був розвинутий живопис на протязі всієї її історії, але й що його найкращі зразки цілком гідні стояти поряд визнаних світових шедеврів.</p>
<p><object id="slide" classid="clsid:d27cdb6e-ae6d-11cf-96b8-444553540000" width="450" height="380" codebase="http://download.macromedia.com/pub/shockwave/cabs/flash/swflash.cab#version=6,0,40,0"><param name="align" value="middle" /><param name="allowScriptAccess" value="sameDomain" /><param name="menu" value="false" /><param name="WMode" value="transparent" /><param name="quality" value="high" /><param name="FlashVars" value="xmlurl=http://akademriznycia.podfm.ru/my/2/data.xml" /><param name="src" value="http://file.podfm.ru/slide.swf" /><param name="name" value="slide" /><param name="flashvars" value="xmlurl=http://akademriznycia.podfm.ru/my/2/data.xml" /><param name="wmode" value="transparent" /><embed id="slide" type="application/x-shockwave-flash" width="450" height="380" src="http://file.podfm.ru/slide.swf" name="slide" flashvars="xmlurl=http://akademriznycia.podfm.ru/my/2/data.xml" quality="high" wmode="transparent" menu="false" allowscriptaccess="sameDomain" align="middle"></embed></object></p>
<p>Фото (крім репродукцій) &#8211; <a href="http://photo.shamov.com/">Олександр Шамов</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://podcaster.org.ua/2010/04/07/akademriznytsya-dmytro-horbachov/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
<enclosure url="http://media.blubrry.com/podcasterorguageneral/file.podfm.ru/slide.swf" length="22622" type="application/x-shockwave-flash" />
			<itunes:keywords>Дмитро Горбачов</itunes:keywords>
	<itunes:subtitle>Дмитро Омелянович Горбачов — мистецтвознавець з 45-річним стажем. Народився 13 жовтня 1937, м. Алапаєвськ Свердловської області Росії. Професор кафедри суспільних наук Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.</itunes:subtitle>
		<itunes:summary>Раді представити вам перший випуск подкасту «Академрізниця», де будуть викладатися аудіолекції з різних спеціальностей і на різні теми – але завжди цікаві й легкі для сприйняття навіть непідготованим слухачам. Перший наш запис із цього циклу присвячений історії українського живопису, тож ми просто були змушені представити його у формі слайдкасту, щоби позбавити вас необхідності самим вишукувати описувані картини в глибинах Мережі. (Примітка: скачати можна тільки звукову доріжку. Слайди доведеться дивитися на сайті).
Читає цю лекцію Дмитро Омелянович Горбачов — мистецтвознавець з 45-річним стажем. Народився 13 жовтня 1937, м. Алапаєвськ Свердловської області Росії. Професор кафедри суспільних наук Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Організовує виставки українських авангардистів в Україні і за кордоном. Користується достатнім авторитетом в Європі, щоби бути консультантом аукціонів ”Крісті” та ”Сотбіс”, (перевіряє картини на предмет їх непідробності). Усе своє життя Дмитро Омелянович присвячує пошукам в українській культурі явищ світового масштабу, допомагаючи таким чином їй (культурі) звільнитися від комплексу меншовартості.
Нещодавно він видав кригу &quot;Шедеври українського живопису. Від Алімпія Печерського до Казимира Малевича&quot;. З її презентацією він і приїхав до Львова на запрошення Центру Гуманітарних досліджень (http://www.humanities.org.ua) та Факультету культури і мистецтв Львівського Національного Університету (http://www.franko.lviv.ua/faculty/web_kultura/index.html). Однак замість презентації він влаштував лекцію: перейшовши після короткого опису книги до демонстрації самих шедеврів. 40 картин різних українських художників  з ґрунтовними, але дотепними коментарями Дмитра Омеляновича виразно демонструють, що в Україні не тільки був розвинутий живопис на протязі всієї її історії, але й що його найкращі зразки цілком гідні стояти поряд визнаних світових шедеврів.



Фото (крім репродукцій) - Олександр Шамов (http://photo.shamov.com/)</itunes:summary>
		<itunes:author>podcaster.org.ua</itunes:author>
		<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
	</item>
	</channel>
</rss>

