podcaster.org.ua » Efandy Liunamme

“кабі.net”. Спецвипуск: Влод Кауфман

Efandy Liunamme — Tue, 24 Jan 2012 14:02:58 +0000

Витсавка художника-мінімаліста Руслана Тремби “В очікуванні Тайної Вечері”, що експонувалася в галереї “Дзиґа” протягом різдвяних свят, викликала активну і різносторонню реакцію. Влод Кауфман створив під неї адаптовану інсталяцію “Мовчання світла”, потім Остап Сливинський прочитав лекцію “Мовчання, місце для Ангела”. Однак оскільки багато речей залишилися депроговорені, на зустріч були запрошені сам Влод Кауфман і куратор виставки Мар’яна Кавінська. Вони представили остаточну експлікацію виставки в термінах мовчання/тиші. Також Кауфман розповів про історію своєї творчої діяльності й теперішні інтереси, естетичну політику галереї “Дзиґи” та наголосив відмінність між куруванням мистецького проекту й арт-менеджментом.

Літподкаст “кабі.net”: Олена Фешовець та її Толкін

Efandy Liunamme — Tue, 17 Jan 2012 12:22:44 +0000

Олена Фешовець — перекладач “Володаря перснів” Толкіна, англійський філолог.

шлях до перекладацтва;

особи, що вплинули на професійний розвиток: Микола Білинський, Марія Габлевич, Андрій Содомора;

про свої тексти, роблені в рамках “Перекладацької майстерні”;

Уривок з раннього перекладу оповідання “Троянди для Емілії”;

історія її перекладу “Володаря перснів”;

Толкін — літратура для дітей?

редактори і як з ними боротися;

уривки з “Володаря перснів” та нюанси перекладу.

Інтелектуальна біографія: Наталя Яковенко

Efandy Liunamme — Wed, 21 Dec 2011 03:00:00 +0000

“Інтелектуальна біографія” – дочірній до “Університетських діалогів” проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях відомий український історик Наталя Яковенко.

критичне ставлення до джерел
метафорика сучасної історіографії — ідея для дисертації
шкілький підручник як антиідея

“в джерелі є стільки змістів, скільки подужаш витягнути” (Ігор Шевченко)

від історії ранньомодерних канцелярій до соціальної історії шляхти
хронологія: пошуки початку і кінця ранньомодерної епохи
про книгу “Майстерня історика” (Ярослав Дашкевич);
чим корисна філологія історику?
суб’єктивність і утримання від пропаганди
історичні романи

Організатор зустрічей – Центр гуманітарних досліджень ЛНУ.

Університетські діалоги: Наталя Яковенко

Efandy Liunamme — Mon, 19 Dec 2011 09:55:12 +0000

14 грудня 2011 у Львівському університеті імені Івана Франка виступила з публічною лекцією знаний український історик Наталя Яковенко. Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання?

багатолика природа “білих плям”
забуті люди забутого простору
“мовчазна більшість історії”
те, хто, як і у що вірив.

Іван Хома

Efandy Liunamme — Mon, 19 Dec 2011 09:01:46 +0000

Презентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у вказаний період. Також Ірина Сколоздра, представник видавництва “Наш час”, у якому й вийшли ця книжка, роповіла про серію “Українська мілітарна історіч. Плац д’арм” та інші історичні серії видавництва.

Літ подкаст “кабі.net”: Олег Короташ і Роман Коляда

Efandy Liunamme — Mon, 28 Nov 2011 15:52:33 +0000

17 листопада 2011 в Літературній каварні “Кабінет” виступили в музично-літературному проекті «На голос і на слух» Олег Короташ та піаніст Роман Коляда.

Олег Короташ — поет-метафізик. Представник покоління дев’ятдесятників в сучасній літературі.
Народився 1976 р. у м. Івано-Франківську. Проживає в Києві.
Член Краківського братства поетів та Національної спілки письменників України з 1997 року.
Перша книга – “Світ блукаючих висновків” (вірші, переклади, 1997 р).
Автор та учасник різноманітних друкованих літ. проектів, серед яких – поетична антологія “Дев’ятдесятники” (1998, Тернопіль), “Цех поетів” (1999, Івано-Франківськ), “Z wyobrazni” (2000, Краків) та ін.
Творчість О. К. характеризувалася критиками від “постімпресіонізму в сповідальній течії сучасної української поезії” (В. Даниленко “Покоління національної депресії”, 1997), до “творець пост-сєвєрянінської складової в неомодерному дискурсі сучасної поезії” (Мала українська енциклопедія актуальної літератури, 1999).
Остання книга – «Елегії острова Патмос» 2010 р.

Роман Коляда — піаніст-імпровізатор, композитор, (працює у стилі contemporary neo-romantic piano), народився 6 квітня 1976 року. Освіта: Національна музична академія ім.П.І.Чайковського, Історико-теоретичний факультет, (роки навчання: 1992-1997). Вчиться у КПБА (заочно).
Одружений, двоє дітей. Служить штатним дияконом Свято-Юріївської парафії УПЦ КП.
Автор музики до вистави “Венера та інші” (2007 – Київський театр поезії “Мушля” під проводом Сергія Архипчука). Автор ідеї, музики та виконавець партії фортепіано, клавішних та відеопроектора (авторська система керування зміною слайдів) у аудіовізуальному перформенсі “Право на миттєвість” (покази відбувались у Києві та Харкові). Співавтор та учасник арт-перформенсів у Фонді сприяння розвитку мистецтв: музика + пластика, з Алесею Алісієвич (Білорусь); музика + поезія, з Євгеном Нищуком; музика + живопис з Леонідом Гопанчуком; музичний портрет (імпровізації на теми відчуттів від людини, що сидить навпроти).
Дискографія:
Офіційні релізи «Погляд в небо» (2008), «Танець любові та розлуки» (2009), «Янголи повертаються» (2011)
Неофіційні «Trinity» (2001), «Беззахисна ніжність Live!» (2006)
www.kolyada.com.ua

Протягом вечора (який, наперекір звичному кабінетному форматові, відбувався майже без розмов) Короташ прочитав свої вірші “Рескрипт короля”, “Карпатська елегія”, “Адажіо”, “Білий білий вірш”, “Алегорія”, “Сім строф”, “Строфи”, “Буколіка”, “Пейзаж нізвідки”, “Казка”, “Катарсис”, “Вокаліз. Харків”, “Час, котрий дарує старим людям очі скульптур…”, “Політ над містом”, “До різдва”, “Графоманова ніч”, “Еротичний бог Львова”, “Present continious tense”, “До Анни”, “Миргород”, “Синдром набутої осені”, “Нашіптування”, “Коліївщина”, “Інавгурація”, “Зимовий диптих”, “Перспективи розвитку малих літератур”. І тільки наприкінці панове розповіли про історію свого знайомства — вперше вони зустрілися на своєму спільному виступі…

Тарас Прохасько

Efandy Liunamme — Mon, 14 Nov 2011 07:07:44 +0000

Кучерявий читає “Як я перестав бути письменником” з “БотакЄ”

життєві уроки: вчителі й міста;

проблеми націоналістичного дискурсу;

насильство в українському суспільстві й літературі;

єврейський досвід – Україні;

особиста і колективна любов і ненависть;

читання фраґменту з есею “Довкола озера”;

громадянська позиція;

“Зробити щось “для держави” – дуже важко, майже нереально. Громадянам варто думати дрібнішими масштабами”

людяність як основний принцип співіснування;

читання есею “Подорож”;

Франківськ та його імена;

мандри і сприйняття нових місць;

спогади про “станіславський феномен”;

як захотіти стати письменником.

Тарас Прохасько

Efandy Liunamme — Mon, 14 Nov 2011 07:06:15 +0000

Кучерявий читає “Як я перестав бути письменником” з “БотакЄ”
життєві уроки: вчителі й міста;
проблеми націоналістичного дискурсу;
насильство в українському суспільстві й літературі;
єврейський досвід – Україні;
особиста і колективна любов і ненависть;
читання фраґменту з есею “Довкола озера”;
громадянська позиція;

“Зробити щось “для держави” – дуже важко, майже нереально. Громадянам варто думати дрібнішими масштабами”
людяність як основний принцип співіснування;
читання есею “Подорож”;
Франківськ та його імена;
мандри і сприйняття нових місць;
спогади про “станіславський феномен”;
як захотіти стати письменником.

«Третій світ»: Мар’яна Прокопович

Efandy Liunamme — Thu, 10 Nov 2011 13:39:11 +0000

початки перекладацької діяльності
переклад Умберто Еко і примноження ерудиції;
читання фраґменту з “Маятника Фуко”;
“Ім’я рози”: чому не троянди?
читання фраґменту з “Імені рози” (Еко);
читання фраґменту з “Портрета митця замолоду” (Джойс);
лексикографічна діяльність;
ще раз “Ім’я рози” і П’єр Абеляр;
інтернет і електронна книжка;
поточна діяльність:

“Тепер в основному працюю над словником”

Марія Габлевич

Efandy Liunamme — Wed, 02 Nov 2011 12:00:17 +0000

На черговій зустрічі із перекладацького циклу “Третій світ” (модерованою в цьому сезоні Наталею Трохим) ми мали приємність вітати п. Марію Габлевич, відому передовсім як перекладач Шекспіра. Однак на зустрічі вона презентувала книжку своєї колеги по цеху Наталі Бутук “Shakespeare’s Sonnets / Шекспірові сонети” (“КОЛО”. Дрогобич, 2011), яка вийшла під редактурою п. Марії.

про Наталю Бутук та співпрацю з нею;
специфіка перекладу сонетів, шекспірових зокрема;
18 сонет у вик. Наталії Бутук (запис із презентації книжки в Товаристві сліпих);
символізм оформлення книжки;
читає власні вірші “Моя поезія – це ти…”, “Заходить на осінь…”, “Хисткий місток між мною і життям…”;

“Адресат шекспірівських сонетів – сама любов”.

поетична ілюстрація до Сонету №8;
rosa mystica і містичне прочитання Шекспіра;
Наталя Трохим читає 20 сонет в перекладих Дмитра Павичка і Наталі Бутук;
Марія Габлевич читає свої переклади віршів Емілі Дікінсон.

В оформленні використана музика:

Greensleeves (англ. народн.)
фраґмент із оди “Celebrate this Festival” (Henry Purcell)

Літподкаст “кабі.net”: Володимир Єшкілєв, Сергій Грабар

Efandy Liunamme — Thu, 20 Oct 2011 21:12:50 +0000

Ця зустріч – одна з найнесподіваніших, які бачив “Кабінет” за свою історію літературних зустрічей. Згідно анонсу, вона мала бути присвячена майбутньому роману Єшкілєва під робочою назвою “Андрогін” або “Всі кути трикутника”. Натомість Єшкілєв більшість зустрічі вів розмову довкола футуристики, на якій базовано останній із виданих насьогодні його романів – “Тінь попередника”, не прочитавши при цьому ні рядка. Зате на зустріч він прийшов не сам, а з Сергієм Грабарем (автором кардинально іншого стилю і світовідчуття), яких представив публіці три свої есеї з книги “Ремінесценції” та розповів про серію “Червоне і чорне”, яку він продюсує і в якій і видано “Тінь попередника”.

Сергій Грабар про серію “Червоне та чорне” (вид-во “Ярославів Вал”; перша книжка – Степан Процюк, “Руйнування ляльки”, друга – “Тінь попередника”, третім до видання заплановано роман “Вйна і ми” Сергія Пантюка”): підхід до впорядкування, видавничі плани. Інтелектуалізм як об’єднавчий фактор серії.

“Єшкілєв – перша серйозна заявка на наукову фантастику в українській літературі”

Література дитинства Єшкілєва, корені любові до наукової фантастики;

“Тінь попередника”: геополітика, футуристика, суспільна модель, що лежать в основі роману;

“Сучукрліт – це не література, а філологічні вправи”

майбутнє: роботи чи кіборги?

“Насьогодні ми переживаємо крах гуманістично-ресентиментальної цивілізації, передбачений Ніцше”

“Це роман про закінченн епохи”

про книгу малої прози “Ремінісценції” Грабара;

Грабар читає три “есеєтки” з кижки: “Жінка”, “Роздуми”, “Гра”;

Єшкілєв про майбутній роман “Андрогін”

“Я не збираюся робити зі Сковороди ні гомосексуаліста, ні масона”

Літфест 2011: Тер’є Геллесен

Efandy Liunamme — Thu, 20 Oct 2011 13:36:53 +0000

Зустріч з норвезьким поетом і прозаїком Тер’є Геллесеном.
Модерує Лев Грицюк.
Ведеться англійською мовою.

Університетські діалоги: Hans Jorgen Wallin-Weihe

Efandy Liunamme — Wed, 19 Oct 2011 11:04:51 +0000

Відомий скандинавський антрополог, соціолог та есеїст Ганс Йорґен Валлін-Вейє розповідає про:

ідеологію краєвиду й символіку рослин
Карла фон Ліннея Чарльза Дарвіна
культуру як другу натуру
як Бйорнсон і Толстой через Львівський Університет посварилися
життя в пейзажі

Лекція ведеться англійською мовою з українським перекладом.
Огранізатор циклу зустрічей “Університетські діалоги” — Центр Гуманітарних Досліджень. Зустріч відбулася 12 жовтня 2011 в Дзеркальній залі Львівського національного університету ім. Франка.

Літподкаст “кабі.net”: Галина Петросаняк, Олександр Фразе-Фразенко

Efandy Liunamme — Mon, 17 Oct 2011 07:51:09 +0000

Відкриття музично-літературного проекту “На слух і на голос”, що відбуватиметься в “Кабінеті” раз на місяць. Цикл відкривається виступом під назвою “Міст з паперу” саксофоніста і експериментатора від музики Олекандра Фразе-Фразенка з поетесою Галиною Петросаняк.

Юрій Кучерявий

про цьогорічне вручення Нобелівської премії з літератури поету зі Швеції Тумасу Транстрьомеру
про відкривачів творчості Тумаса Трантрьомера в Україні – Левка Грицюка і Юлію Ванду-Мусаковську
читає вірш “До мажор” у перекладі Юлії Ванди-Мусаковської

Арсеній Бардзелович і Микола Шпаковський про проект “На слух і на голос”;
Галина Петросаняк

про автобіографічний роман “Ось іде людина” Алєксандра Ґранаха;
читає уривок з майбутньої книжки;

Олександр Фразе-Фразенко

“Ми не відштовхуємося від модної версії поєднання музики і поезії, ми намагаємося просто по-іншому показати через це саму поезію, вдаючись до архаїчної форми її виконання”

Галина Петросаняк читає вірші із так званого “Жидівського циклу”, Олександр Фразе-Фразенко акомпонує на імпровізованому духовому інструменті і альт-саксофоні

Університетські діалоги: Krzysztof Czyżewski

Efandy Liunamme — Tue, 10 May 2011 01:19:47 +0000

Кшиштоф Чижевський (Krzysztof Czyżewski, 1958, Warszawa) — голова організації Pogranicze – sztuk, kultur, narodów в Сейнах, аніматор культури, поет і есеїст і перекладач. За освітою польський філолог. Засновник і редактор ряду журналів, автор книг “Ścieżka pogranicza” (2001) і “Linia powrotu. Zapiski z pogranicza” (2008). Арт-директор проекту ESK Lublin 2016.

Приїхавши до ЛНУ ім. Франка в рамках циклу зустрічей “Університетські діалоги” (за сприяння Польського Інституту), присвятив свою лекцію проблемі діалогу, Іншості й спілкування у його філософському аспекті. Названа “Спілкування: два монахи і жінка на березі ріки” (“Obcowanie: Dwaj mnisi i kobieta na brzegu rzeki”), вона базується надеконструкції відомої дзен-буддійської притчі з також ж назвою.

Nigdy nie spotkalem społecznosci, która obok tego, co ją oddziela, separuje od sąsiadów czy od Innego, nie mialaby potrzeby pezelamania tego gestem spotkania, wyciągniencia ręki. Niema przestrzeni, żeby ten gest uczynic. Ale to nie znaczy, że niema w nim potrzeby…
… pogranicze – to jest życie nad brzegem rzeki.

Університетські діалоги: Міхаель Мозер

Efandy Liunamme — Mon, 02 May 2011 10:39:53 +0000

Міхаель Мозер (Michael Moser, 1969) – професор славістики в Віденському Університеті (Австрія), в Українському Вільному Університеті в Мюнхені (Німеччина) та в Католицькому Університеті в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина). Викладає слов’янське мовознавство, зокрема україністику, русистику, полоністику та порівняльну славістику. Має численні публікації в галузі слов’янського мовознавствам, зокрема з історії української мови.
Його лекція в Львівському націлнальному уіверситеті ім. Франка була присвячена стереотипові “Галичини як українського П’ємонту” та генезі сучасної української мови, ролі галичан в її становленні та її синтетичним предтечам, зокрема “язичію”.

Коротний зміст лекції

Університетські діалоги: Борис Ґудзяк

Efandy Liunamme — Sat, 02 Apr 2011 10:49:41 +0000

Борис Ґудзяк – один з найпомітніших публічних інтелектуалів в Україні. Народився 1960 року в місті Сіракузи (США). Навчався в Сіракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському Орієнтальному Інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого. 1992 року здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Провідний науковець у галузі церковної історії. Автор книжки “Криза та реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії” (2000). 1998 року прийняв таїнство Священства в Соборі Святого Юра у Львові. 2002 року був інавгурований на ректора Українського католицького університету.

У своїй відкритій лекції-промові “Страх, ціна гідності і майбутнє української вищої освіти” отець доктор Борис Ґудзяк розважав про те:

чи ми “маємо те, що маємо”, чи радше те, що боїмося відпустити

чому ми боїмося змін і яка природа страху, що паралізує нас

чи бажаємо ми реформ в освіті і в державі

яку ціну ми згідні заплатити за зміни

чому жертва, якої так боїмося, є ціною за гідність, про яку так мріємо

як можна бути вільним/вільною і впливовим/впливовою в академічній спільноті Львова

у чому полягає наша академічна свобода

Як вставити плеєр з подкастом на свою сторінку?

Efandy Liunamme — Tue, 18 Jan 2011 22:14:22 +0000

На сторінці додавання поста в ЖЖ потрібно перемкнутися у HTML-режим і в бажаному місці вставити такий код:

і у вказаному місці вставити повну адресу свого mp3-файлу. Для вставки плеєра в ЖЖ поставте перед вказаним кодом тег , а після – Зверніть увагу, що ваш файл повинен бути названий латинкою; кириличні назви викликають помилки.

Тренінг «Як (за)вести свій подкаст-канал»

Efandy Liunamme — Wed, 29 Dec 2010 20:08:50 +0000

Студія громадського подкастинґу «Молодого радіо» запрошує до участі в тренінгу «Як (за)вести свій подкаст канал», що відбудеться у Львові 21-22 січня 2011 року. Тренінг розрахований на тих, хто має бажання робити подкасти й хоче здобути необхідні для цього творчі та технічні навички.

До участі запрошуємо: керівників комунікаційних напрямів громадських організацій та ініціатив, студентів факультету журналістики, блоґерів, журналістів друкованих та інтернет-медіа Львова та інших міст України. Мета тренінгу – ознайомити із можливостями подкастинґу як напрямку громадянської журналістики, а також надати базові навички зі створення подкастів. На ньому розглядатимуться 3 найважливіші аспекти подкастингу, а саме:

творчі (особливості подкастингу, як робити цікаві подкасти);
технічні (як записувати та редагувати звук);
публікація (де і як публікувати подкасти, як створювати й розширювати аудиторію свого подкаст-каналу).

Кожен учасник протягом тренінгу отримає необхідну теоретичну інформацію, ознайомиться з найцікавішими українськими та закордонними подкаст-проектами; дізнається, як створювати подкасти та просувати їх у соціальних мережах, а, крім того, самостійно запише та опублікує свій перший подкаст.

Тренінг проводитимуть:

Станіслав Шумлянський – директор Студії громадського подкастинґу та онлайн-радіостанції «Молоде радіо»
Андрій Іздрик – редактор Першого українського подкаст-терміналу «podcaster.org.ua» та Літературного подкасту «кабі.net»

УМОВИ УЧАСТІ

Для участі в тренінгу необхідно надіслати:

Коротку (0,5 сторінки) концепцію подкаст-каналу, який збираєтеся вести: ідея, мета (для чого він вам), цільова аудиторія, планована періодичність виходу подкастів
Коротку(0,5 сторінки) інформацію про себе:
- ім’я, прізвище;
- місце роботи/навчання (вказувати те заняття, з яким безпосередньо буде пов’язана діяльність вашого подкаст-каналу);
- попередній досвід у подкастинґу/блогерстві/громадянській журналістиці (якщо є);
- контактні е-мейл та мобільний телефон.

Обидва документи прохання надсилати як додатки до листа з темою «Тренінг з громадського подкастинґу у Львові» на civicpodcasting@gmail.com

Останній день надсилання заявок – 16 січня 2011 року, однак група може бути сформована й раніше, тому заохочуємо подавати заявки, не чекаючи останнього дня.

Участь у тренінгу безкоштовна.
Проїзд учасникам з інших міст не відшкодовується.

Тренінг проводитиметься у Львівській обласній бібліотеці для дітей (вул.Винниченка, 1). Випускники тренінгу матимуть можливість реалізувати свої подкаст-проекти у рамках Каналу громадського подкастингу C-pod або (якщо вони не стосуватимуться громадської тематики) подкаст-терміналу podcaster.org.ua.

Переглянути більшу мапу

Інформація про попередні тренінги з громадського подкастинґу:
http://molode.com.ua/?q=node/2867
http://molode.com.ua/?q=node/3035

Тренінг проводиться у рамках проекту «Розвиток навичок громадського подкастинґу у молодих журналістів та блоґерів» громадської організації Молодіжний інноваційний центр «Медіа-М» за фінансової підтримки Посольства США в Україні.
Джерело: Канал громадського подкастингу C-pod

Скелети в шафі №3: янкі проти діксі

Efandy Liunamme — Mon, 15 Nov 2010 12:27:18 +0000

Громадянська війна у США, одна з найважливіший війн в історії людства, після якоъ США сформувалися в їх теперішньому образі. Як ми знаємо з підручників – війна вільної Півночі проти рабовласницького Півдня, республіканців проти конфедератів, янкі проти діксі. Янкі перемогли й рабовласницво в Штатах було остаточно скасоване на всій території. Але чи все так просто? Чому негри воювали на стороні Півдня? Чому південці отримували стільки перемог в перші роки війни? Врешті, чому жителі південних штатів досі почуваються завойованими й називають цю війну не “громадянською”, а “боротьбою з північною інвазією”? Про це та багато інших скелетів в американській шафі ми говоримо в цьому випуску нашого кухонно-історичного шоу.
Картина – Don Troiani, “Southern Cross”
Пісня – Hoyt Axton, “Good Old Rebel”

Рекламні лінки у ваших постах

Efandy Liunamme — Fri, 29 Oct 2010 13:18:44 +0000

Як ви вже помітили, я почав розміщувати рекламні лінки (т.зв. “постові”) в постах на цьому сайті, в тому числі й ваших. Я роблю це для того, щоби призбирати якусь копійчину на найм програміста й доводку нашого сайту до адекватного стану. Ви, однак, можете заборонити мені подібну наругу над вашими постами. Для цього лишень варто залишити під цим записом комент відповідного змісту. Тоді я перестану розміщати продажні лінки у вашому каналі. Це не потягне за собою ані санкцій, ані навіть незадоволення з моєї сторони. Однак, я сподіваюся на ваше розуміння, і ваша згода (вона може бути мовчазною) на розміщення таких лінків стане вашим внеском у розвиток цього сайту.

Коли за подкастинґ не слід братися?

Efandy Liunamme — Fri, 22 Oct 2010 23:51:32 +0000

Но заявляем мы с тобою:
“Все эти игры не для нас!”
“Ария”

Попри те, що я, як редактор цього сайту, намагаюся популяризувати подкастинґ і залучати до нього якомога більше людей, вже кілька разів мені доводилося їх відмовляти від цього заняття. Чому? Та бо я не хочу появи поганих подкастів – принаймні, на сторінках цього сайту. Отож рекомендую визнати, що подкастинґ – заняття не для вас,якщо Ви…

… не вмієте добре говорити, маєте проблеми з дикцією чи артикуляцією (затинаєтеся, картавите, шепелявите). Цьому всьому можна зарадити (Демосфена згадайте), але до того, як оволодієте потрібними навиками бодай на стерпному рівні, не беріться за мікрофон. Я знаю автора, який своє затинання використовує як художній прийом на літературних читаннях, але це виняток з правила. Говорити слід чітко, жваво, виразно, не плутаючись в думках. Доброю ідеєю може бути почати з парного подкасту – підтримувати діалог значно легше, ніж виголошувати сольну промову.
… не можете забезпечити добру технічну якість звучання. Записуватися в туалеті на диктофон вам ніхто не заважає, але не сподівайтеся на увагу і повагу слухачів. Скоріш за все, ви не схочете платити за запис і обробку аудіо – тож готуйтеся вчитися цьому самостійно (якщо захочеться – звертайтеся до мене). Вам доведеться вкласти гроші в апаратуру й освоїти принаймні один звуковий редактор. Зрозуміти теорію можна за кілька днів, навчитися її застосовувати – за тиждень-два. Але не треба й страждати надмірним перфекціонізмом. Якщо ваш звук слухабельний – викладайте подкаст на публіку. Ваші слухачі підтримають вас, коли відчують, що ви вчитесь від випуску до випуску. Однак не зловживайте їх вухами. Як правильно записувати подкасти, я розповім у цьому блозі пізніше.
… не можете навіть уявити, про що би ви говорили у двадцятому випуску. Зробити один-два випуски і зникнути з ефіру – все одно, що нічого не зробити. То нащо марнувати час? Відкриваючи подкаст-канал, добре мати план (бодай умовний) на стільки випусків наперед, на скільки вистачить вашої фантазії. Звісно, це не стосується аудіощоденників – на життя план не складеш, а найцікавішими будуть якраз непередбачувані його моменти.
… не маєте, що сказати, а подкаст хочете завести тільки тому, що це модно. Не засмічуйте Інтернет.
… те, що ви збираєтеся розказати, може бути переведене в текст без втрати змісту і враження. В такому разі відкрийте краще текстовий блоґ. Працювати з аудіо є сенс тільки тоді, коли саме звук є найкращим способом передачі вашого повідомлення. Ви мусите мати чітку відповідь на питання, чому ви робите саме аудіоподкаст, а не текст чи відео. Коли я слухаю нудну начитку з листочка, мені хочеться попросити дві речі: листочок і замовкнути. Найгіршою буде ідея начитувати прес-релізи, новини, свої або чужі блоги.
А от вільна авторська мова, багатство інтонації, звукове оформлення, звуки навколишнього простору,музика, грамотні ігри зі звукорежисурою зроблять ваш подкаст справді хорошим аудіопродуктом.
… розраховуєте на швидкий заробіток. Подкасти можливо достойно монетизувати, і я якось розповім, як саме, але якщо Ваша мета – зрубати по бистрячку купу бабла – вкладіть гроші в нафту чи ще куди, але точно не в подкастинґ.
… вас налякав один із попередніх пунктів

«Скелети в шафі» №2: Караїми

Efandy Liunamme — Thu, 07 Oct 2010 12:56:19 +0000

Караїми. Маленький народ, що вже принаймні 800 років живе в Криму, незважаючи на всі тамтешні зміни населення і влади. Вони шанують Тору, але відкидають Талмуд. Вони схожі на татар, але євреї вважають їх за своїх. Вони ведуть свій родовід від Авраама, але через хозар, і моляться не в синагозі, а в кенасі. Невеликими общинами вони жили і в Києві, і у Львові. Хто вони, звідки взялися, й у що вірять? І чому ми про них практично нічого не знаємо? Слухайте в цьому випуску кухонно-історичного шоу «Скелети в шафі».

В наступному випуску: чому «громадянська війна» в Америці не була громадянською. Підписуйтесь на RSS подкасту “Скелети в шафі”, щоби не пропустити.

Решили провести выходные в Европе? Хотите на пляж, в Евродиснейленд, на горнолыжный курорт? Или планируете свадебное путшествие? Фирма DivaTravel предлагает множество туров в Европу на любой запрос.

“Скелети у шафі” №1: Марія Магдалина і Лангедок

Efandy Liunamme — Thu, 30 Sep 2010 22:16:33 +0000

Кухонно-історичний подкаст “Скелети у шафі”– це кухонні посиденьки з розмовами на історичну тематику. Ведуть його уже відомий вам Efandy та Максим Мартин, професійний історик. Це подкаст, присвячений обговоренню та розвінчанню популярних історичних міфів.
В цьому пілотному випуску ми за гальбою пива говорили про тему, яка була винесена на розгляд загалу після нашумілого роману Дена Брауна «Код да Вінчі», а саме про:

Катари: хранителі чаші Грааля (чим би вона не була), джерело натхнення та спекуляцій десятків більш-менш талановитих письменників, чи альтернативна цивілізація європейського Середньовіччя?

Марія Магдалина: Чи могла вона бути дружиною Ісуса і мати від нього нащадків?

Південь Франції (Лангедок): географічний термін чи культурний феномен?

Літфест 2010. Ігор Калинець. Старе й нове про Антонича.

Efandy Liunamme — Sat, 18 Sep 2010 15:40:11 +0000

Зустріч присвячена книзі Ігоря Калинця “Знане і незнане про Антонича”. Модерує Віктор Неборак.

про перспективу написання наукової біографії Антонича;

Чому могила Антонича була забута?

1964 рік: Антонич в історії самвидаву;

роль Ірини Вільде і Михайла Рудницького у пошуках могили поета;

про початок відновлення могли Антонича;

про столітній ювілей від дня народження Антонича і нові питання;

про свою детективну і дослідницьку працю про Антонича;

про причини поспішного видання книги та нові розділи, якими продовжує обростати дослідження;

про ставлення Миколи Ільницького цієї книги;

про подальші пошуки родини Антонича

Неборак про прозу Антонича і його роман “На другому березі”

Доповлення до Правил оформлення постів

Efandy Liunamme — Wed, 28 Jul 2010 11:09:28 +0000

У зв’язку з редизайном у нас додалося ще одне правило:

Обов’язково додавайте до постів витяги (excerpts) – інакше сторінка з вашим постом буде криво відображатися, а на головній буде показаний тільки заголовк поста. Витяг – це одне-два речення з вашого поста, які будуть показуватися на головній сторінці (де пости показуються в скороченому вигляді), не обов’язково перші. Наприклад, якщо ваш пост починається словами “Привіт усім! У цьому випуску я розповім вам про мою сусідку Таню і Страшних Волохатих Космічних Піратів”, у витяг варто вписати просто “Таня і Волохаті Космічні Пірати”. Витяги вказуються в полі “Витяг” зразу під полем основного тексту на сторінці “Додати нову публікацію”

До речі, сайту потрібен вебмейкер-вордпресовик, який за помірну платню візьметься довести його напильником до розуму. Завдання нескладні – там запит підпавити, там розмітку, студентської кваліфікації мало би вистачити. З пропозиціями звертайтеся на izdrug000@gmail.com або відписуйтесь в коментах до цього поста.

Мобільна версія podcaster.org.ua

Efandy Liunamme — Wed, 23 Jun 2010 11:44:12 +0000

Наш сайт отримав адаптовану для мобільних телефонів версію. Так що ласкаво прошу всіх, хто користується мобільним інтернетом, заходити на podcaster.org.ua з телефонів і відписуватися в коментарях, якщо раптом щось не працює. До речі, хтось із вас завантажує файли таких обсягів, як у нас (5-50 MB), через телефон? Continue reading →

Що ж таке подкасти? Моє інтерв’ю для початківців і масонів :)

Efandy Liunamme — Sun, 30 May 2010 22:19:16 +0000

Інтерв’ю, яке в мене взяв офіційник вісник Львівського Національного Університету з дещо масонською назвою “Каменяр”.

Упродовж кількох років в Інтернеті дедалі частіше можна натрапити на слова “подкаст”, “подкастинґ”. Ця нова технологія доставки інформації має мільйони користувачів на Заході, сотні тисяч у Росії і просто сотні – в Україні. Про цю технологію, її можливості та перспективи в Україні ми говорили з людиною, яка має намір змінити ситуацію, – з власником сайту podcaster.org.ua і редактором літературного подкасту “Кабі.net”, відомим в Інтернеті як Efandy (Андрій Іздрик).
– Efandy, розкажіть нашим читачам про те, що ж таке подкастинґ…
– Слово “podcast” – неоло гізм, його утворено від слів “broad casting” (трансляція, радіомовлення) та “iPod” (модель mp3-плеєра фірми Apple). Якщо спрощено, то подкастинґ – один з видів радіо, який виник унаслідок його конвергенції з новітніми технологіями, що їх пропонує Інтернет. Від радіо подкастинґ успадкував суть – передавання інформації за допомогою аудіо, звуку. Від Інтернету, натомість, – свободу: автор завдяки подкастинґу має змогу створювати контент на які завгодно теми, зокрема ті, які ніколи не можуть з’явитися на ефірному радіо; слухач – можливість слухати улюблені програми, не залежачи від часу виходу програми в ефір. Тобто подкаст, фактично, – записана радіопрограма, викладена в Інтернеті для вільного скачування як MP3-файл. І, за означенням, її транслюють через RSS-канал, але цього я вже не буду розшифровувати, скеровуючи читачів до “Вікіпедії”.
– То подкастинґ – порівняно нове явище, навіть за параметрами Інтернету?
– Так, навіть новіше, ніж блоґи. Слово “блоґ” з’явилося 1998 р., а “подкаст” – 2004-го. З подкастинґом вийшла кумедна ситуація: компанія Apple вигадала його як ще один маркетинговий трюк для просування своїх плеєрів iPod, але несподівано для себе винайшла нову, дуже зручну форму доставки аудіоконтенту. Тобто ситуація просто вийшла з-під контролю й далі розвивалася незалежно від Apple. Настільки незалежно, що Apple після кількох невдалих спроб навіть перестала намагатися зареєструвати торгову марку на це слово.
– Яким чином подкастинґ прийшов в Україну?
– Через Росію, як і все решта в Інтернеті. Це наша головна проблема: ми смокчемо третинні (навіть не вторинні!) продукти, замість черпати з першоджерел. Двигуном прогресу й далі є Америка. Європа відстає від неї на рік-два, Росія від Європи – ще на два-три, а ми на стільки ж – від Росії. Росіяни мають кілька своїх подкаст-терміналів (сайтів, на яких можна розміщувати подкасти, не платячи за місце на сервері), головним із них далі є rpod.ru, попри всі спроби конкурентів. В Україні наразі два такі термінали: мій podcaster.org.ua і mediabomba.com.ua Остання зробила ставку на російськомовний розважальний контент – і, схоже, вони прогадали, бо в російськомовній ніші тісно й двом, а є вже чотири чи п’ять. І українців там просто ніхто серйозно не сприйматиме.
– Як я розумію, на своєму сайті ти плануєш піти іншим шляхом?
– Частково. Я хочу мати розважальні аудіошоу, бо вони приваблюють публіку, але не це головне. По-перше, мене цікавить науковий контент. Аудіолекції, науково-популярні шоу. Популярна наука вмерла разом із Союзом, якщо не раніше, і відродити її просто необхідно. Як споживач медіа-продукції, я відчуваю в цьому необхідність – і, схоже, сам її й задовольнятиму. Тим більше, що та сама Apple запустила сервіс iTunesU – аудіолекції у формі подкастів від провідних університетів світу (Берклі, Гарварда, Стенфорда) і т.д. Ним користуються мільйони. Усе англійською, ясна річ. А я хочу, щоб у нас було таке саме, тільки українською. Не переклади, а власні програми. Я певен, що навіть у вас в Університеті (саркастично підсміюється. – Авт.) знайдеться пара-друга викладачів чи аспірантів, фанатів своєї справи, які готові розповідати про неї годинами, і не вагаючись, вдаватимуться до новітніх технологій. З такими людьми я готовий співпрацювати – забезпечити їм навчання і всіляку можливу технічну підтримку, від запису й до публікації, взамін за контент. Я не можу зараз інвестувати в цю справу гроші, але можу – час, і сподіваюся, що така інвестиція рано чи пізно дасть плоди. Якщо хтось має ідею зі створення аудіошоу, якого завгодно типу і змісту, може написати мені на efandy@ukr.net, і ми домовимося про взаємовигідну рекламу.

– Чому так мало подкастів в Україні? Адже ІТ-сфера в нас не менш розвинута, ніж у Росії…
– Насправді проблема в нас та сама, що й у Росії – низька якість контенту, що його зробили юзери (користувачі). Тобто концепція Web 2.0, яка орієнтується на User Generated Content (контент, який наповнюють самі користувачі), себе не виправдовує – все-таки, потрібні якщо не професіонали, то люди, які віддали цій справі немало часу й уваги. Таких завжди мало, а ми ще й відстали на кілька років: росіяни мають декілька популярних подкаст-шоу, а ми наразі – ні. Але вони теж відчувають, що UGC рідко буває належної якості, тому один з їхніх терміналів, podfm.ru, наприклад, перейшов на формат аудіожурналу: є редактор і колектив авторів, які записують програми в межах концепції й редакційної політики. Аналогічну модель я хочу запровадити в себе, тільки збирати шоу такого типу, якого немає навіть у Росії. Бо навіщо робити клони? Кому треба, нехай слухає російською, а ми за той час наберемо такий контент, щоб навіть росіяни вчили мову і слухали наші програми. Це, звісно, надзавдання.
– Для чого людям загалом робити подкасти? Адже це, наскільки я розумію, неприбутково?
– По-перше, це самовираження: хочеш щось сказати – береш мікрофон, говориш, і тебе почують. По-друге, таким чином можна знайти роботу на радіо – ведучого, який зібрав навколо себе певну аудиторію й довів свої здібності на практиці, охоче візьмуть. По-третє, не така це вже й неприбуткова справа: подкастер може заробляти, розміщуючи пряму чи приховану рекламу у своїх шоу, знайшовши спонсора, ім’я якого згадуватимуть на початку передачі; врешті – використовувати подкасти для продажу інших товарів і послуг, тобто як маркетинговий інструмент. На відміну від конкурентів, podcaster.org.ua ніколи не вставлятиме в подкасти користувачів аудіорекламу примусово.

Розмову вела Мар’яна Калина,
Студентська інформаційна мережа

Оригінал

Уставшим от подкастинга и прочих порождений цифровой эпохи рекомендуется съездить на отдых в Крыму, лушче всего – на Южный берег. Между Ялтой и Алуштой вы точно найдете что-нибудь на свой вкус: от дорогих отелей до диких пляжей.

Стабільний хост. Нарешті.

Efandy Liunamme — Sat, 15 May 2010 23:19:17 +0000

Добрі новини! Сайт ще раз переїхав на новий хост, і цього разу залишиться на ньому надовго. За це, власне, і подяки друзям-подкастерам. Після сумнозвісної пожежі в hosting.ua, поки я роздумував “куда идти и с кем идти”, наш podcaster.org.ua висів з півтори місяці на подарованому товаришем Віталієм Maque Gigahost.ua – хост хороший, тільки дорогуватий для наших подкастерських потреб (хоча їх техпідтримка варта тих грошей – відповідає швидко й інформативно, початківцям рекомендую). Тому я перевів сайт вдруге, на американський hostmonster.com з його єдиним тарифом і безлімітним трафіком і місцем (що для нас з вами критично) – а це уможливила Оксана Гошва, відома вам по prpodcast.com.ua. Щира дяка вам, друзі, що допомагаєте в підтримці проекту.
З такої нагоди максимальний розмір файлів, які можна залити на цей сайт, збільшився з 80 до 100 Mb. Якщо комусь і цього забракне – дайте знати, збільшу ліміт (хоча я не уявляю собі програми розумної тривалості і якості, яка би не вклалася в цей ліміт).

Літературний подкаст “кабі.net”: Барбара Космовська

Efandy Liunamme — Wed, 05 May 2010 12:41:18 +0000

Барбара Космовська – польська письменниця, викладач історії літератури у Поморському університеті. Починала як поет. Тепер відома як автор творів для підлітків. Серед головних книг: “Приватна територія”, другий її роман, у 2001 переміг на літературному конкурсі “Щоденник польської Бриджит Джонс” та увійшов до списку бестселерів газети Rzeczpospolita, “Буба” (головна премія на загальнопольському конкурсі романів для дітей та юнацтва, 2002 р.), “Позолочена рибка” (польська літературна премія Книга Року 2007, перша премія на Літературному конкурсі ім. Астрід Ліндгрен), “Буба: картярський сезон” (2007), “Пушка” (2008). Тепер прихала до Львова, щоб розпочати збір матеріалів для написання свого нового роману “Українка”.

Представлення;

Привітання від представників Львівської влади;

Барбара Космовська про міський простір Львова;

Про романи Космовської та про новий роман “Українка”;

Уривок з українського перекладу роману “Буба”;

Космовська про початки літературної діяльності та перехід від літератури дорослої до літератури дитячої;

Про головних героїв роману “Буба: картярський сезон”;

Уривок з українського перекладу роману “Буба: картярський сезон”;

Про новий роман Космовської “Українка” і чому вона вирішила його написати;

Космовська про українську літературу (кого знає, кого читала?);

Як юнацькі проблеми виражаються в сучасній літературі?

Про зустрічі з читачами;

Про книжковий ринок та книготоргівлю у Польщі.

Шо у Efandy та Семенчука: “ФС-Book” #1

Efandy Liunamme — Mon, 19 Apr 2010 15:50:44 +0000

Стартував літературний марафон «Час читати»: письменники прийшли до учнів;

Андрухович і Карбідо випустили новий альбом “Цинамон”;

«Джура-фест»: в Тернополі тепер є свій книжковий ярмарок;

«Клуб сімейного дозвілля» видав антологію текстів десяти українських прозаїків під назвою «Декамерон»;

огляд культурних новин світу

У випуску звучать пісні: «Танго «Біла Троянда» (Андрухович і Карбідо), «Маленькие зеленые человечки» (Самое Большое Простое Число), «Копієчка» (Пропала грамота)

PS Теми до наступних випусків ви можете запропонувати самі в коментарях до цього поста до неділі, 25 квітня включно.

За создание сайтов для вас с удовольствием возмется казанская студия www.site-by-site.ru Примите во внимание, что разработка сайтов в регионах стоит дешевле, чем в Москве.

Академрізниця: Дмитро Горбачов

Efandy Liunamme — Wed, 07 Apr 2010 00:41:23 +0000

Раді представити вам перший випуск подкасту «Академрізниця», де будуть викладатися аудіолекції з різних спеціальностей і на різні теми – але завжди цікаві й легкі для сприйняття навіть непідготованим слухачам. Перший наш запис із цього циклу присвячений історії українського живопису, тож ми просто були змушені представити його у формі слайдкасту, щоби позбавити вас необхідності самим вишукувати описувані картини в глибинах Мережі. (Примітка: скачати можна тільки звукову доріжку. Слайди доведеться дивитися на сайті).
Читає цю лекцію Дмитро Омелянович Горбачов — мистецтвознавець з 45-річним стажем. Народився 13 жовтня 1937, м. Алапаєвськ Свердловської області Росії. Професор кафедри суспільних наук Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Організовує виставки українських авангардистів в Україні і за кордоном. Користується достатнім авторитетом в Європі, щоби бути консультантом аукціонів ”Крісті” та ”Сотбіс”, (перевіряє картини на предмет їх непідробності). Усе своє життя Дмитро Омелянович присвячує пошукам в українській культурі явищ світового масштабу, допомагаючи таким чином їй (культурі) звільнитися від комплексу меншовартості.
Нещодавно він видав кригу “Шедеври українського живопису. Від Алімпія Печерського до Казимира Малевича”. З її презентацією він і приїхав до Львова на запрошення Центру Гуманітарних досліджень та Факультету культури і мистецтв Львівського Національного Університету. Однак замість презентації він влаштував лекцію: перейшовши після короткого опису книги до демонстрації самих шедеврів. 40 картин різних українських художників з ґрунтовними, але дотепними коментарями Дмитра Омеляновича виразно демонструють, що в Україні не тільки був розвинутий живопис на протязі всієї її історії, але й що його найкращі зразки цілком гідні стояти поряд визнаних світових шедеврів.

Фото (крім репродукцій) – Олександр Шамов