Василь Карп’юк – письменник, поет, публіцист, блоґер. Народився 7 червня 1988 року у гуцульському селі Брустури. Ініціатор створення мистецького угрупування «Люди з вагітними головами», органзатор літературного феставлю ім. Тараса Мельничука. На початку 2009-го року став лауреатом ряду літературних премій, зокрема україно-німецької премії ім. О. Гончара, премій видавництв «Гранослов» та «Смолоскип», конкурсу читаної поезії «Молоде вино» та ін. Працює на Івано-Франківському обласному радіо. Перекладає тексти російських рок-гуртів, малює. Розмова протягом кабінеткної зустрічі із ним точилася переважно довкола його дебютної книжки “Мотлох” (збірка із серії новел, віршів і поеми)

читає оповідання “Виноградинка” ;

культурний занепад Гуцулії;

читає “Я перстав боятися співати”, “Я ж про тебе турбуюся, не про себе…”, “Я хочу з тобою сміятися”, “Баляда про Україну”, “Я йшов вулицею і зауважив, що назустріч крокує сімейство…”, “УПА 66″, “Пртча про таблетки для схуднення”, “Балада про кота”, “Мерлін Менсон голосно кричить…”, “Московський патріарх служить у київській церкві…”;

соціальна поезія: чим ближче до краси, чим далі від правди; реакція поезії на суспільні події;

постать Тараса Мельничука і фестиваль його імені;

читає “На 40 днів моїй бабусі” зі збірки “Угу (нотатки старого гуцульського кота)” і вірші з циклу “Там, де дідько каже добраніч”: “Аркан (апокриф)”, “Пісня про смереку”, “Матріархат”, “Пантруй ватерку… (татові)”.

Podcast: Play in new window | Download (Duration: 1:12:49 — 41.7MB) | Embed