“кабі.net”. Спецвипуск: Влод Кауфман

Влод Кауфман, Мар'яна Кавінська, Костянтин Смолянінов

Витсавка художника-мінімаліста Руслана Тремби “В очікуванні Тайної Вечері”, що експонувалася в галереї “Дзиґа” протягом різдвяних свят, викликала активну і різносторонню реакцію. Влод Кауфман створив під неї адаптовану інсталяцію “Мовчання світла”, потім Остап Сливинський прочитав лекцію “Мовчання, місце для Ангела”. Однак оскільки багато речей залишилися депроговорені, на зустріч були запрошені сам Влод Кауфман і куратор виставки Мар’яна Кавінська. Вони представили остаточну експлікацію виставки в термінах мовчання/тиші. Також Кауфман розповів про історію своєї творчої діяльності й теперішні інтереси, естетичну політику галереї “Дзиґи” та наголосив відмінність між куруванням мистецького проекту й арт-менеджментом.

Літподкаст “кабі.net”: Олена Фешовець та її Толкін

Олена Фешовець — перекладач “Володаря перснів” Толкіна, англійський філолог.

  • шлях до перекладацтва;
  • особи, що вплинули на професійний розвиток: Микола Білинський, Марія Габлевич, Андрій Содомора;
  • про свої тексти, роблені в рамках “Перекладацької майстерні”;
  • Уривок з раннього перекладу оповідання “Троянди для Емілії”;
  • історія її перекладу “Володаря перснів”;
  • Толкін — літратура для дітей?
  • редактори і як з ними боротися;
  • уривки з “Володаря перснів” та нюанси перекладу.
  • Інтелектуальна біографія: Наталя Яковенко

    Наталя Яковенко

    “Інтелектуальна біографія” – дочірній до “Університетських діалогів” проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях відомий український історик Наталя Яковенко.

    • критичне ставлення до джерел
    • метафорика сучасної історіографії — ідея для дисертації
    • шкілький підручник як антиідея

    “в джерелі є стільки змістів, скільки подужаш витягнути” (Ігор Шевченко)

    • від історії ранньомодерних канцелярій до соціальної історії шляхти
    • хронологія: пошуки початку і кінця ранньомодерної епохи
    • про книгу “Майстерня історика” (Ярослав Дашкевич);
    • чим корисна філологія історику?
    • суб’єктивність і утримання від пропаганди
    • історичні романи

    Організатор зустрічей – Центр гуманітарних досліджень ЛНУ.

    Університетські діалоги: Наталя Яковенко

    Наталя Яковенко 14 грудня 2011 у Львівському університеті імені Івана Франка виступила з публічною лекцією знаний український історик Наталя Яковенко. Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання?

    • багатолика природа “білих плям”
    • забуті люди забутого простору
    • “мовчазна більшість історії”
    • те, хто, як і у що вірив.

    Іван Хома

    Іван Хома. Січові стрільціПрезентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у вказаний період. Також Ірина Сколоздра, представник видавництва “Наш час”, у якому й вийшли ця книжка, роповіла про серію “Українська мілітарна історіч. Плац д’арм” та інші історичні серії видавництва.

    Літ подкаст “кабі.net”: Олег Короташ і Роман Коляда

    17 листопада 2011 в Літературній каварні “Кабінет” виступили в музично-літературному проекті «На голос і на слух» Олег Короташ та піаніст Роман Коляда.

    Олег Короташ — поет-метафізик. Представник покоління дев’ятдесятників в сучасній літературі.
    Народився 1976 р. у м. Івано-Франківську. Проживає в Києві.
    Член Краківського братства поетів та Національної спілки письменників України з 1997 року.
    Перша книга – “Світ блукаючих висновків” (вірші, переклади, 1997 р).
    Автор та учасник різноманітних друкованих літ. проектів, серед яких – поетична антологія “Дев’ятдесятники” (1998, Тернопіль), “Цех поетів” (1999, Івано-Франківськ), “Z wyobrazni” (2000, Краків) та ін.
    Continue reading

    Тарас Прохасько

    Тарас Прохасько

  • Кучерявий читає “Як я перестав бути письменником” з “БотакЄ”
  • життєві уроки: вчителі й міста;
  • проблеми націоналістичного дискурсу;
  • насильство в українському суспільстві й літературі;
  • єврейський досвід – Україні;
  • особиста і колективна любов і ненависть;
  • читання фраґменту з есею “Довкола озера”;
  • громадянська позиція;

    “Зробити щось “для держави” – дуже важко, майже нереально. Громадянам варто думати дрібнішими масштабами”

  • людяність як основний принцип співіснування;
  • читання есею “Подорож”;
  • Франківськ та його імена;
  • мандри і сприйняття нових місць;
  • спогади про “станіславський феномен”;
  • як захотіти стати письменником.
  • Тарас Прохасько

    • Кучерявий читає “Як я перестав бути письменником” з “БотакЄ”
    • життєві уроки: вчителі й міста;
    • проблеми націоналістичного дискурсу;
    • насильство в українському суспільстві й літературі;
    • єврейський досвід – Україні;
    • особиста і колективна любов і ненависть;
    • читання фраґменту з есею “Довкола озера”;
    • громадянська позиція;

      “Зробити щось “для держави” – дуже важко, майже нереально. Громадянам варто думати дрібнішими масштабами”

    • людяність як основний принцип співіснування;
    • читання есею “Подорож”;
    • Франківськ та його імена;
    • мандри і сприйняття нових місць;
    • спогади про “станіславський феномен”;
    • як захотіти стати письменником.

    «Третій світ»: Мар’яна Прокопович

    Мар'яна Прокопович

    • початки перекладацької діяльності
    • переклад Умберто Еко і примноження ерудиції;
    • читання фраґменту з “Маятника Фуко”;
    • “Ім’я рози”: чому не троянди?
    • читання фраґменту з “Імені рози” (Еко);
    • читання фраґменту з “Портрета митця замолоду” (Джойс);
    • лексикографічна діяльність;
    • ще раз “Ім’я рози” і П’єр Абеляр;
    • інтернет і електронна книжка;
    • поточна діяльність:
      “Тепер в основному працюю над словником”

    Марія Габлевич

    Марія Габлевич

    На черговій зустрічі із перекладацького циклу “Третій світ” (модерованою в цьому сезоні Наталею Трохим) ми мали приємність вітати п. Марію Габлевич, відому передовсім як перекладач Шекспіра. Однак на зустрічі вона презентувала книжку своєї колеги по цеху Наталі Бутук “Shakespeare’s Sonnets / Шекспірові сонети” (“КОЛО”. Дрогобич, 2011), яка вийшла під редактурою п. Марії.  Continue reading

    Літподкаст “кабі.net”: Володимир Єшкілєв, Сергій Грабар

    Ця зустріч – одна з найнесподіваніших, які бачив “Кабінет” за свою історію літературних зустрічей. Згідно анонсу, вона мала бути присвячена майбутньому роману Єшкілєва під робочою назвою “Андрогін” або “Всі кути трикутника”. Натомість Єшкілєв більшість зустрічі вів розмову довкола футуристики, на якій базовано останній із виданих насьогодні його романів – “Тінь попередника”, не прочитавши при цьому ні рядка. Зате на зустріч він прийшов не сам, а з Сергієм Грабарем (автором кардинально іншого стилю і світовідчуття), яких представив публіці три свої есеї з книги “Ремінесценції” та розповів про серію “Червоне і чорне”, яку він продюсує і в якій і видано “Тінь попередника”.
    Continue reading

    Літфест 2011: Тер’є Геллесен

    Зустріч з норвезьким поетом і прозаїком Тер’є Геллесеном.
    Модерує Лев Грицюк.
    Ведеться англійською мовою.

    Університетські діалоги: Hans Jorgen Wallin-Weihe

    Hans Jorgen Wallin-Weihe

    Відомий скандинавський антрополог, соціолог та есеїст Ганс Йорґен Валлін-Вейє розповідає про:

    • ідеологію краєвиду й символіку рослин
    • Карла фон Ліннея Чарльза Дарвіна
    • культуру як другу натуру
    • як Бйорнсон і Толстой через Львівський Університет посварилися
    • життя в пейзажі

    Лекція ведеться англійською мовою з українським перекладом.
    Огранізатор циклу зустрічей “Університетські діалоги” — Центр Гуманітарних Досліджень. Зустріч відбулася 12 жовтня 2011 в Дзеркальній залі Львівського національного університету ім. Франка.

    Літподкаст “кабі.net”: Галина Петросаняк, Олександр Фразе-Фразенко

    Відкриття музично-літературного проекту “На слух і на голос”, що відбуватиметься в “Кабінеті” раз на місяць. Цикл відкривається виступом під назвою “Міст з паперу” саксофоніста і експериментатора від музики Олекандра Фразе-Фразенка з поетесою Галиною Петросаняк.

    Юрій Кучерявий

    • про цьогорічне вручення Нобелівської премії з літератури поету зі Швеції Тумасу Транстрьомеру
    • про відкривачів творчості Тумаса Трантрьомера в Україні – Левка Грицюка і Юлію Ванду-Мусаковську
    • читає вірш “До мажор” у перекладі Юлії Ванди-Мусаковської

    Арсеній Бардзелович і Микола Шпаковський про проект “На слух і на голос”;
    Галина Петросаняк

    • про автобіографічний роман “Ось іде людина” Алєксандра Ґранаха;
    • читає уривок з майбутньої книжки;

    Олександр Фразе-Фразенко

    • “Ми не відштовхуємося від модної версії поєднання музики і поезії, ми намагаємося просто по-іншому показати через це саму поезію, вдаючись до архаїчної форми її виконання”

    Галина Петросаняк читає вірші із так званого “Жидівського циклу”, Олександр Фразе-Фразенко акомпонує на імпровізованому духовому інструменті і альт-саксофоні

    Університетські діалоги: Krzysztof Czyżewski

    Krzysztof Czyżewski

    Кшиштоф Чижевський (Krzysztof Czyżewski, 1958, Warszawa) — голова організації Pogranicze – sztuk, kultur, narodów в Сейнах, аніматор культури, поет і есеїст і перекладач. За освітою польський філолог. Засновник і редактор ряду журналів, автор книг “Ścieżka pogranicza” (2001) і “Linia powrotu. Zapiski z pogranicza” (2008). Арт-директор проекту ESK Lublin 2016.

    Приїхавши до ЛНУ ім. Франка в рамках циклу зустрічей “Університетські діалоги” (за сприяння Польського Інституту), присвятив свою лекцію проблемі діалогу, Іншості й спілкування у його філософському аспекті. Названа “Спілкування: два монахи і жінка на березі ріки” (“Obcowanie: Dwaj mnisi i kobieta na brzegu rzeki”), вона базується надеконструкції відомої дзен-буддійської притчі з також ж назвою.

    Nigdy nie spotkalem społecznosci, która obok tego, co ją oddziela, separuje od sąsiadów czy od Innego, nie mialaby potrzeby pezelamania tego gestem spotkania, wyciągniencia ręki. Niema przestrzeni, żeby ten gest uczynic. Ale to nie znaczy, że niema w nim potrzeby…
    … pogranicze – to jest życie nad brzegem rzeki.