Медіа-ландшафт соціалістичного Львова як дослідницька проблема
Після приєднання до УРСР у 1939 році міський простір Львова намагалися швидко “радянізувати” та індустріалізувати цілий регіон. Місто було простором, куди радянський проект прийшов ззовні, представлений як нова і краща цивілізація. Оскільки місто вважалося буржуазним і обтяженим минулою спадщиною, зокрема націоналізмом, релігією та анти-радянським опором, то його представляли як відстале місце (політично та технологічно). Соціалістичний проект мав на меті провести модернізацію Львова, яка б не лише змінила політичну систему і покращила життя людей, але й переродила б місто. Тому телеологічно радянізація Львова мала носити звільнюючий характер: місто мало відродитися, і саме тому у путівниках та офіційних документах часто були присутні метафори “відродження”.
Продовження
Польську Народну Республіку, можливо, небезпідставно називали «найвеселішим бараком соціалістичного табору»: те, що в інших країнах, насамперед в СРСР, розтягнулося на довгі десятиліття, – наскрізний контроль над культурою, цензура змісту і форми, ідеологічний терор, маргіналізація всіх незгідних чи бодай ненадійних, – у Польщі тривало лише неповні вісім років, з 1949 до 1956-го. Далі був складний «танець» влади і культури: спокуси і підступи, збільшення й зменшення доз свободи, залякування і помилування. А проте весь цей процес можна було б зобразити у формі похилої амплітуди: «відлига» кінця 50-х поклала початок неухильному «визволенню розуму», осяганню дедалі вищих ступенів свободи, що врешті-решт призвело до відкритої конфронтації між державою і суспільством в часи «Солідарності», а відтак – до демократичних трансформацій в усій Центрально-Східній Європі.
Продовження
Що таке ностальгія? За одним із визначень, запропонованим Світланою Бойм, “ностальгія – це пам’ять без відчуття провини”. Особливо доречним воно може видатися численним критикам ностальгії за недавно зниклими з карти Європи соціалістичними режимами. У політизованих публічних дискусіях у постсоціалістичних суспільствах ностальгію за соціалізмом зазвичай представляють як патологічну фіксацію на грішному минулому, що стоїть на заваді прогресові до демократичного ліберального ладу. Однак таке спрощене тлумачення складного феномену “ностальгій за соціалізмами” перешкоджає його виваженому розумінню.
У лекції мова йде про альтернативні тлумачення ностальгії, що з’явилися останнім часом у науці, зокрема про явище югоностальгії – ностальгії за Соціалістичною Федеративною Республікою Югославія. Розглядається генеалогію югоностальгії, її види та інтерпретації, а відтак пропонується альтернатива панівному скептичному ставленню до ностальгії за соціалізмом. Це – інше – бачення явища відкриває передовсім його прихований творчий потенціал, який уможливлює для ностальгуючих активну і креатину взаємодію з минулим, а також теперішнім та майбутнім.
Соціолог Володимир Іщенко розповідає про революційний рух мексиканських індіанців під керівництвом таємничого субкоманданте (заступника командира) Маркоса.
В першому випуску подкасту говоримо про газ, простою і зрозумілою мовою.
Директор енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар пояснює як “для чайників”: що важливо знати про споживання природного газу в масштабі цілої України.
Точне перекладознавство — це та галузь науки про переклад, у якій теорія вибудовується для кожного тексту, який розпочав нове життя в чужомовному середовищі. Як це виглядає на практиці, показує цей квінтет лекцій.
Майя Гарбузюк, театрознавець ЛНУ ім. Франка, дала для “Академрізниці” відкриту лекцію, розповівши про:
“доукраїнський” період перекладної та сценічної шекспіріани та історичну зумовленість регіональних відмінностей шекспірівського театрального дискурсу на теренах України кінця XVIII – ХІХ ст.;
повернення зацікавлення до творчості Шекспіра в Англії та Європі у середині XVIII ст; французьку, австрійську й німецьку традиції у перекладах-переробках і інсценізаціях його творів; про “шляхи” із Заходу на Схід Європи і важливість тут Львова;
Експериментальний випуск “Академрізниці”, у якому
, професор кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ ім. Франка влаштував дискусію, розглядаючи семеми як живі одиниці, здатні не тільки до самовітдворення і модифікації, але й до паразитування на істотах мислячих.
як приватні “коники” можуть перетворюватися на особистих коней Апокаліпсису і чи можна їх приручити
як боротися із семіоекспансією і чи інує семіоентропія
!!! Докладна інформація щодо самої конференції нижче.
Зміст подкасту:
- Історія, учасники, програма конференції
- Де готують християнських психологів?
- Які стосунки між церквами і психологами?
- З яким спектром проблем працюють християнські психологи?
- Християнський VS секулярний психолог
- Як себе популяризують християнські психологи?
- Перспективи розвитку християнської психології
—————
Готова з радістю відповісти на ваші додаткові запитання тут в коментарях, за телефоном +38(097)911-4771, e-mail: [email protected] . Інші мої публікації можна переглянути в блозі http://blog.kolesnikova.org.ua
Даний подкаст є записом авторської радіопередачі “Психологічна аптечка”, яка виходить щосереди о 17:30 на радіо “Марія” http://radiomaria.org.ua
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції:
«Християнська психологія: труднощі та перспективи», яка відбудеться у м. Києві 24-25 листопада 2012 року
Напрями роботи конференції:
Наукова парадигма християнської психології
Екпериментальні дослідження в галузі християнської психології
Психологічна практика в християнському просторі:
Медіація як спосіб вирішення конфліктів та примирення
Психологічні та духовні основи душпастерства (в лікарнях, тюрмах, хоспісах, дитячих будинках)
Основи психологічного консультування в християнському середовищі
Психологія бізнесу та успіху в християнському просторі
Психологія християнської сім᾿ї
Розвиток емоційного інтелекту
Культурологічні особливості християнської психологічної практики
Християнські засади як основа психологічної практики
Вплив християнський цінностей на консультативну діяльність психолога
Подолання професійної деформації та синдрому емоційного вигорання особистості
Тюремні братства
Християнські принципи сучасного лідерства
Робочі мови: українська; російська; англійська.
УМОВИ УЧАСТІ У КОНФЕРЕНЦІЇ
До 31 ЖОВТНЯ 2012 року надіслати електронною поштою за адресою: [email protected]
заявку щодо участі у конференції;
Витрати на участь у конференції покладаються на сторону, яка відряджає учасника конференції. Сплата організаційного внеску для всіх учасників конференції в розмірі 100 грн. здійснюється при реєстрації.
