Літподкаст “кабі.net”: Ярослав Грицак

Останнім передноворічним гостем Кабінету став відомий львівський історик Ярослав Грицак. Свою оповідь він побудував навколо тез, висловлених у трьох книжках: “Життя, смерть та інші неприємності”, “Leopolis multiplex” та “Страсті за Бандерою”. Головну увагу він присвятив питанню між- і внутрінаціонального примирення — як в Україні, так і за кордоном.

  • як історія наукою ставала;
  • універсальність модерності;
  • “Моя робоча правда останніх десяти років — це те, що українцям треба перестати боятися про свою державу. Українська нація і українська ідентичність вже сталися, просто ми цього ще не помічаємо. Україна має рівно стільки націоналізму, скільки їй треба для нормального функціонування.”

  • Continue reading

    Інтелектуальна біографія: Наталя Яковенко

    Наталя Яковенко

    “Інтелектуальна біографія” – дочірній до “Університетських діалогів” проект зустрічей з інтелектуалами та авторитетами української й світової гуманістики, який передбачає вільне спілкування на професійні теми. Сьогодні в гостях відомий український історик Наталя Яковенко.

    • критичне ставлення до джерел
    • метафорика сучасної історіографії — ідея для дисертації
    • шкілький підручник як антиідея

    “в джерелі є стільки змістів, скільки подужаш витягнути” (Ігор Шевченко)

    • від історії ранньомодерних канцелярій до соціальної історії шляхти
    • хронологія: пошуки початку і кінця ранньомодерної епохи
    • про книгу “Майстерня історика” (Ярослав Дашкевич);
    • чим корисна філологія історику?
    • суб’єктивність і утримання від пропаганди
    • історичні романи

    Організатор зустрічей – Центр гуманітарних досліджень ЛНУ.

    Університетські діалоги: Наталя Яковенко

    Наталя Яковенко 14 грудня 2011 у Львівському університеті імені Івана Франка виступила з публічною лекцією знаний український історик Наталя Яковенко. Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання?

    • багатолика природа “білих плям”
    • забуті люди забутого простору
    • “мовчазна більшість історії”
    • те, хто, як і у що вірив.

    Іван Хома

    Іван Хома. Січові стрільціПрезентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у вказаний період. Також Ірина Сколоздра, представник видавництва “Наш час”, у якому й вийшли ця книжка, роповіла про серію “Українська мілітарна історіч. Плац д’арм” та інші історичні серії видавництва.

    “БоВухаПросять”. Випуск перший

    Привіт усім! Подкасти БоВухаПросять – це синтез цікавих новин, які змушують задуматись.  Це мій перший подкаст, і в ньому ви почуєте про таке:

    Павутинка від… креветки?

    В кого окрім Ньютона особливі відношення з деревами?

    Новий союз під носом (як і обіцяв, пруф: відео)

    Величезна монета вагою в тонну! (як і обіцяв, ще один пруф: відео)

    Буду радий коментарям!

    Університетські діалоги: Hans Jorgen Wallin-Weihe

    Hans Jorgen Wallin-Weihe

    Відомий скандинавський антрополог, соціолог та есеїст Ганс Йорґен Валлін-Вейє розповідає про:

    • ідеологію краєвиду й символіку рослин
    • Карла фон Ліннея Чарльза Дарвіна
    • культуру як другу натуру
    • як Бйорнсон і Толстой через Львівський Університет посварилися
    • життя в пейзажі

    Лекція ведеться англійською мовою з українським перекладом.
    Огранізатор циклу зустрічей “Університетські діалоги” — Центр Гуманітарних Досліджень. Зустріч відбулася 12 жовтня 2011 в Дзеркальній залі Львівського національного університету ім. Франка.

    Лео Лефебюр

    о. Лео Лефебюр (Leo D. Lefebure) – професор богослов’я Джорджтаунського Університету у Вашингтоні (США), фахівець з порівняльного вивчення релігійних текстів, знавець буддійської, ісламської та юдейської релігійної спадщини, член правління Ради Парламенту світових релігій.

    30 вересня 2011 року – відкрита лекція на тему “Релігія, насильство, публічне життя (на прикладі США)”.
    В рамках Сертифікатної програми “Релігія в публічному просторі: християнський досвід та перспективи”.

    BIBLIOMIST

    В Україні розпочався другий етап реалізації програми “Бібліоміст”. Ситуацію на Житомирщині знає представник цієї програми Анатолій Ковтонюк

    Пітер ван Інваґен (Peter van Inwagen). Відкрита лекція

    Piter van Invagen в УКУ

    Відкрита лекція на тему “Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку” Пітера Ван Інваґена, прочитана ним 9 вересня в Українському католицькому універтитеті.
    Ван Інваґен — професор Університету Нотр-Дам (штат Індіана, США), представник американської аналітичної філософії, провідний спеціаліст у філософії релігії, метафізиці та філософії дії.

    Університетські діалоги: Krzysztof Czyżewski

    Krzysztof Czyżewski

    Кшиштоф Чижевський (Krzysztof Czyżewski, 1958, Warszawa) — голова організації Pogranicze – sztuk, kultur, narodów в Сейнах, аніматор культури, поет і есеїст і перекладач. За освітою польський філолог. Засновник і редактор ряду журналів, автор книг “Ścieżka pogranicza” (2001) і “Linia powrotu. Zapiski z pogranicza” (2008). Арт-директор проекту ESK Lublin 2016.

    Приїхавши до ЛНУ ім. Франка в рамках циклу зустрічей “Університетські діалоги” (за сприяння Польського Інституту), присвятив свою лекцію проблемі діалогу, Іншості й спілкування у його філософському аспекті. Названа “Спілкування: два монахи і жінка на березі ріки” (“Obcowanie: Dwaj mnisi i kobieta na brzegu rzeki”), вона базується надеконструкції відомої дзен-буддійської притчі з також ж назвою.

    Nigdy nie spotkalem społecznosci, która obok tego, co ją oddziela, separuje od sąsiadów czy od Innego, nie mialaby potrzeby pezelamania tego gestem spotkania, wyciągniencia ręki. Niema przestrzeni, żeby ten gest uczynic. Ale to nie znaczy, że niema w nim potrzeby…
    … pogranicze – to jest życie nad brzegem rzeki.

    Університетські діалоги: Міхаель Мозер

    Міхаель МозерМіхаель Мозер (Michael Moser, 1969) – професор славістики в Віденському Університеті (Австрія), в Українському Вільному Університеті в Мюнхені (Німеччина) та в Католицькому Університеті в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина). Викладає слов’янське мовознавство, зокрема україністику, русистику, полоністику та порівняльну славістику. Має численні публікації в галузі слов’янського мовознавствам, зокрема з історії української мови.
    Його лекція в Львівському націлнальному уіверситеті ім. Франка була присвячена стереотипові “Галичини як українського П’ємонту” та генезі сучасної української мови, ролі галичан в її становленні та її синтетичним предтечам, зокрема “язичію”.

    Коротний зміст лекції

    Університетські діалоги: Борис Ґудзяк

    Борис Ґудзяк – один з найпомітніших публічних інтелектуалів в Україні. Народився 1960 року в місті Сіракузи (США). Навчався в Сіракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському Орієнтальному Інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого. 1992 року здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Провідний науковець у галузі церковної історії. Автор книжки “Криза та реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії” (2000). 1998 року прийняв таїнство Священства в Соборі Святого Юра у Львові. 2002 року був інавгурований на ректора Українського католицького університету.

    У своїй відкритій лекції-промові “Страх, ціна гідності і майбутнє української вищої освіти” отець доктор Борис Ґудзяк розважав про те:

  • чи ми “маємо те, що маємо”, чи радше те, що боїмося відпустити
  • чому ми боїмося змін і яка природа страху, що паралізує нас
  • чи бажаємо ми реформ в освіті і в державі
  • яку ціну ми згідні заплатити за зміни
  • чому жертва, якої так боїмося, є ціною за гідність, про яку так мріємо
  • як можна бути вільним/вільною і впливовим/впливовою в академічній спільноті Львова
  • у чому полягає наша академічна свобода
  • Вільям Лі на TEDMED: що ми можемо з’їсти, щоби заморити рак голодом

    Список продуктів з ангіогенними властивостями і транскрипт відео можна знайти тут:рак

    Переклади інших тедів

    Play

    Науковці з Гарварду повернули назад процес старіння в мишей і хочуть повторити це для людей

    Науковці з Гарварду були здивовані, коли побачили кардинальне припинення, а не просто уповільнення, процесу старіння в мишей. Тепер вони вірять, що це може допомогти регенерувати людські органи

    Науковці стверджують, що вони зробили значний крок вперед для того, щоби розвернути процес старіння після того, як їм вдалося омолодити органи старих мишей. Експериментальна терапія, яку було розроблено науковцями з Інституту Раку імені Діани-Фарбер Гарвардської Медичної Школи, перетворили слабких і немічних старих мишей у здорових тварин, регенерувавши їх старі тіла.

    Дививижне відновлення мишей породило в науковців надію, що можливо буде зробити щось подібне і в людях – або, принаймі, уповільнити їх процес старіння.

    Терапія проти старіння може мати значний вплив на здоров’я суспільства шляхом зменшення видатків на проблеми, які пов’язані з пізнім віком, такі як слабоум’я, інсульти, хвороби серця, подовжеючи якісне життя для населення, яке стає все старшим і старшим.

    Читати далі: старіння