Галичани звикли говорити про свою вітчизну як про мульти-культурну, поліетнічну і різно-конфесійну. Однак, на практиці ми цього не помічаємо. Натомість, в очі кидаються вияви ксенофобії, націоналістичної обмеженості, крикливого безкультур`я.
ТЕЗА:
Василь Расевич:
Галичина не була мультикультурною, бо різні народи не жили «разом», вони жили «поруч». Явище мультикультуралізму характерне для кінця ХХ століття. Це була свого роду формула для того, щоб впорядкувати життя різних суспільств після чергового великого переселення народів. Свідченням тому, що Галичина була поліетнічною, але не мультикультурною є те, що народи жили відособлено і глибина їх взаємовпливів була мінімальною. Рівень взаємопроникнення культур був також мінімальним, оскільки нагадував дорогу з одностороннім рухом – долучення до польського національного проекту було можливим тільки через цілковиту асиміляцію русинів або ж євреїв. Претензія мати власну, окрему (не потішну) культуру мала бути не тільки обґрунтованою, але й готовою захистити себе. А оскільки два народи русини і поляки претендували на одну й ту ж територію, то ні про яке серйозне взаємопроникнення культур не йшлося.
АНТИТЕЗА:
Ігор Мельник:
Я не хочу погодитися з однією тезою, яку висловив пан Василь – що не було мультикультурності, а був асиміляційний рух і переважно в одну сторону. Я належу до нащадків тих шести відсотків, які живуть тут у Львові, як кажуть, споконвіку. І належу теж до змішаної русинсько-польської родини. На прикладі своєї родини можу сказати, що та мультикультурність проявлялася ще і в радянські часи. І тому не можна говорити, що такої традиції не було. Можливо, вона була не така розповсюджена назагал, але вона існувала. В різних середовищах, особливо у змішаних родинах і цей рух не завжди був одностороннім. Візьмімо того ж Андрея Шептицького – це теж фактично було повернення до свого русинського греко-католицького коріння.

Podcast: Play in new window | Download (Duration: 1:47:23 — 61.5MB) | Embed

Володимир Павлів:
Коли мене запитують: «Чому ви, галичани такі (наприклад, завзяті, пасіонарні, злі, національно-стурбовані тощо)?» – я відповідаю питанням на питання: «Кого маєте на увазі, кажучи «ви, галичани?».
Чи люди різних національностей і релігій, що їх життя порозкидало з Галичини світами після 1939-го, перестали бути галичанами? А галицькі селяни, що переживши лихоліття, залишились на своїй землі чи перебралися в міста, змінили свою ідентичність? А діти й онуки «визволителів» та «фахівців зі сходу», що в Галичині народилися й виросли, стали галичанами? А ті, хто за 65 років після війни приїхав у Галичину на навчання, на роботу за розподілом, або просто породичався з галичанами – їх вважати галичанами?
Єдине, що можна сказати з певністю, що середньостатистичний мешканець Галичини сьогодні дуже відрізняється від пересічного галичанина до 1939 року.· Галичанин – є і було поняттям понаднаціональним, мультикультурним і полірелігійним. А все ж було (а чи є?) щось, що поєднувало в цій самоназві представників різних· національностей і віросповідань, людей різного суспільного статусу чи світоглядних концепцій. Чи в стані нинішні мешканці Галичини віднайти ту «таємну формулу»· галичанства, що її було втрачено, а може – глибоко заховано, упродовж останніх десятиліть? Ця «формула» потрібна для досягнення процвітання нашої батьківщини і· добробуту всіх її громадян, без огляду на походження. Чи можливо спільно витворити таку собі «формулу галицького щастя»?·При цьому ми усвідомлюємо, що наші· поняття про галичан є різними і часто не знаходять підтвердження у різного роду соціологічних дослідженнях. Тому обмін думками почнемо з короткого виступу· соціолога. Вікторія Середа, кафедра соціології ЛНУ ім. Франка…

Читати транскрипт або слухати тут.

Podcast: Play in new window | Download (Duration: 1:51:12 — 44.6MB) | Embed

Спеціальним гостем першого засідання Клубу став проф. іст. наук Данило Яневський, який відкрив його коротким підсумком суспільно-політичної ситуації, що склалася в Україні за роки незалежності.

Читати транскипт або слухати.

Podcast: Play in new window | Download (Duration: 2:12:07 — 53.0MB) | Embed