lalak.org.ua

Archive | вересня, 2009

кабі.net — записи з Літфесту: тандем Дмітрій Кузьмін – Кристофер Вайт

Posted on 27 вересня 2009 by kabinet

Дмітрій Кузьмін, Ірина Шувалова, Крістофер Вайт

Дмітрій Кузьмін, Ірина Шувалова, Кристофер Вайт

Після презентації скандальної ЛГБ-антології в театрі «Воскресіння» відбулася зустріч-тандем з двома гостьовими поетами, опублікованими у цій антології: Крістофером Вайтом (Christopher Whyte, Шотландія) і Дмітрієм Кузьміним (Росія). Розмова, зрозуміло, стосувалася питань не сексуальності, а літератури. Попри можливість послухати поезію незрозумілою нам, але красивою ґаельською мовою, ця зустріч цікава ще тим, що на ній зіткнулися носій мови малого й підкореного народу й носій мови народу великого й імперського. Але, як з’ясувалося, проблеми перед ними стоять чи не аналогічні, передовсім про видання свого доробку – як не дивно, легше друкуватися ґаельською в колишній Британській імперії, ніж російською в колишній імперії Російській…

— Вайт про свій вибір ґаельської мови і специфіку письма малою мовою;
— Кузьмін про особливості письма великою мовою;
— Кузьмін про своїх попередників і натхненників;
— Вайт про важливість ґаельської мови;
— вірш Вайта «Ars Poetica» в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;
— Кузьмін про свою підпільну видавничу діяльність та про безсенсовність її легалізації;
— Вайт про публікації ґаельською в Британії;
— Кузьмін про небезпеку дебютних видань для молодих авторів;
— Кузьмін читає вірші «Хорошо быть живим», «Один 28-летний поэт…», «В переполненном вагоне…», переклад Чарльза Рєзнікова «Эта станция метро…», «И если есть План…»,
— Вірш Вайта «Заклик не забувати про янголів» в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;
— Вайт про свою першу книжку;
— Вірш Вайта «Примарні гостини» та ще один із циклу «Тяжкі часи» в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;
— Вайт знову про свою першу книжку;
— Кузьмін розповідає про своє знайомство з Вайтом і читає свої переклади російською Вайтового вірша «После полудня», « Кто-то жил в миленьком городе Вот…» (Edwin Estlin Cummings), свій вірш “Мальчики пахнут маминым «Тайдом», вірш Яніни Вишневської «Говорят, с Вифлеемского неба падает снег…»,
— Вірш Вайта «Вікно»в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;

Ірина Шувалова, модератор, говорить українською, Кузьмін — російською, Вайт говорить англійською до перекладача, а читає ґаельською.

Прокоментуй!

кабі.net — записи з Літфесту — презентація «120 сторінок Содому»

Posted on 25 вересня 2009 by kabinet

120 сторінок Содому

120 сторінок Содому

Однією з найпомітніших і найнеоднозначніших подій Форуму видавців стала презентація антології поезії лесбіянок, геїв та трансвеститів «120 сторінок Содому. Квір-антологія». Насторожена увага до цієї збірки цілком достойної поезії зрозуміла — в нашому суспільстві не прийнято демонструвати девіантну статеву орієнтацією. А оскільки організації «Тризуб» і “Свобода які намагалися на кожній презентації побити учасників, привернули увагу преси, та привернула увагу тих, хто ніколи взагалі такими питаннями не цікавився… і пішло-поїхало. Цілком гетеросексуальна редакція подкасту не має на меті підтримувати ані одних, ані інших, ані взагалі брати участь у жодних розборках , а просто пропонує запис львівської презентації, щоб ви могли оцінити якість поезії й скласти власну думку з цього приводу.

В цьому записі ви почуєте наступне:
— Андрій Мокроусов розповідає про учасників, історію видання та ідеологічне підґрунтя збірки;
— виступ Дмітрія Кузьміна з читанням віршів «Знакомый парикмахер проредил челку…», «Два мальчика и девочка», «На следующий день, после того, как народ…», «Вместо декларации об идейно-политическом самоопределении», переклад Вінстона Хью Одена «Погребальный блюз» (початок)
— бійка (див. відео);
— «Погребальный блюз» ще раз;
— виступ Альбіни Позднякової з фраґментом роману «Текст на вагітність» і віршем «Мармурові хлопчики»;
— фраґмент роману «Gay Decameron» в авторському читанні Кристофера Вайта англійською поперемінно з українським перекладом Ірини Шувалової;
— Олесь Барліг читає свої вірші «Моя весна знімає заборони…», «Він, як потім всі інші…», «Він: два чорних пальці…»; «Він походив від равликів…»;
— Ізабела Філіпяк розповідає про вірші «Мадам Інтуїта», «Лялечка», «Бритва», «Перетворення», «Мадан Інтуїта бавиться в птаха Фенікса». Їх переклади читає Альбіна Позднякова;
— Ірина Шувалова читає вірші «Розарій», «Фаетон» і «Содом» з циклу «Ефеби»;
— Дмітрій Кузьмін читає вірші російських поетів «Чертово колесо» (Васілій Чєпєлєв), «По Интернету вирусы любовные…» (Ніколай Кононов), «Голиаф и Давид» (Гіла Лоран).
— Ірина Шувалова читає вірш Маркуса Гейдіґера (Швейцарія) «Мені було 13 того літа…».

Детальнішу інформацію про цю антологію та драму навколо неї можна знайти тут:
Інтерв'ю 'ю співупорядниці Альбіни Подзнякової журналу «Azh»:
Пост про цю презентацію з фото й лінками
Фотозвіт від ZIK

Під катом — відео бійки і довідка про авторів 

Автори: 
Кристофер Вайт (Crìsdean MacIlleBhàin / Christopher Whyte) народився 1952 року в Ґлазґо. Закінчив англійську філологію в Кембриджі і на тривалий час переїхав до Італії, де викладав ув Університеті Барі, жив і працював у Римі. 1985 року повернувся в Ґлазґо, відтак захистив докторську дисертацію з історії ґаельської поезії і до 2005 року викладав ув університетах Единбурґа й Ґлазґо, впроваджуючи нові підходи до інтерпретації сучасних і класичних текстів під кутом зору наратології та квір-студій. Вірші ґаельською пише від 1987 року, видав дві поетичні книжки: «Uirsgeul» («Міт», 1991) й «An Tràth Duilich» («Важкий час», 2002), чотири романи англійською мовою (зокрема «The Gay Decameron» [«Ґей-Декамерон», 1998]та ін.), кілька розвідок із історії і теорії літератури. Від 2006 року живе в Будапешті, заробляючи на прожиття письменницькою працею.

Дмітрій Кузьмін (Дмитрий Кузьмин; нар. 1968) – поет, перекладач, літературний критик, літературознавець, видавець. Від 1993 року – головний редактор видавництва «АРГО-РИСК»; 2006 року заснував літературний журнал «Воздух». Лавреат Премії Андрєя Бєлого за 2002 рік у номінації «Особливі заслуги перед російською літературою». Впорядкував кілька літературних альманахів й антологій сучасної літератури, перекладав американську, французьку, білоруську, а також українську поезію (зокрема твори Олеся Барліга, Оксани Забужко, Юрія Тарнавського). Вірші та переклади зібрано в книжці «Хорошо быть живым» («Добре бути живим», 2008). Живе в Москві.

Ізабела Філіпяк (Izabela Filipiak) народилася 1961 року в Ґдині. Поетка, романістка та історик. Із-поміж її численних публікацій можна виокремити роман «Absolutna amnezja» («Суцільна амнезія», 1995), збірки есеїв «Twórcze pisanie dla młodych panien» («Красне письменство для юних панн», 1999), «Kultura obrażonych» («Культура ображених», 2003) та «Magiczne oko» («Магічне око», 2006). Її поетичну книжку «Madame Intuita» («Мадам Інтуїтка», 2002) було написано як діалог зі збіркою «Пан Коґіто» Збіґнєва Герберта. Філіпяк – викладачка і науковець; її історичні студії стосувалися східноевропейського модернізму, передусім проблематики декадансу, ґендерних та етнічних пошуків, націоналізму та міського фольклору. Кілька років за програмою обміну брала участь у Міжнародних письменницьких семінарах в Айові, була також стипендіяткою у Каліфорнійському університету в Берклі. Нині викладає у Ґданському університеті, мешкає у Ґдині.

Упорядники

Олесь Барліг (Україна) Олесь Барліг народився 1985 року у Запоріжжі і живе там дотепер. Поет, прозаїк, перекладач. Був організатором і учасником численних літературних акцій, зокрема перформансів «Семиречье» та «Вертикаль», всеукраїнського вечора поезії «Осінній фреш», першого запорізького турніру слем-поезії, круглих столів, присвячених сучасним літературним процесам Запоріжжя.

Альбіна Позднякова (Україна) Народилася 1983 року у Львові. Поетка, перекладачка, організаторка численних літературних акцій у Львові та інших містах України, зокрема літературно-мистецького фестивалю «наЛІТ»-2006 і «наЛІТ»-2007 та літературної частини фестивалю «Пожежна драбина» в рамках фестивалю аматорського театрального мистецтва «Драбина» в 2006–2008 роках. Координаторка проєкту «8 поеток на 8 березня».

Ірина Шувалова (Україна) Народилася 1986 року в Києві. Поетка, перекладачка. Аспірантка факультету філософії КНУ ім. Шевченка. Брала участь у численних перформансах, читаннях, літературних проєктах, зокрема в мистецькому проєкті-синтезі «Екле-2» (лютий 2009) та проекті «8 поеток на 8 березня» (2009).

Прокоментуй!

кабі.net — записи з Літфесту — Павло Гірник

Posted on 22 вересня 2009 by kabinet

Павло Гірник

Павло Гірник

Із Павлом Гірником у «Кабінету» вже своя історія стосунків. Два роки тому ми щиро шкодували, що Шевченківський комітет обрав лауреатом не його. Рік тому наступного дня після засідання комінету, дізнавшись від Жулинського «по-секрету» про присудження таки Гірнику Шевченківської премії, ми домовилися про зустріч, яка відбулася іще задовго до нагородження і офіційного розголосу. Для нього самого ця премія була найвагомішим визнанням, зважаючи на ім'я, що її легітимізує — небезпідставно його називають останнім продовжувачем «шевченківської» лінії в українській поезії.

Яким ми бачимо Павла Гірника рік потому? Які зміни принесла ця відзнака? Його частіше запрошують на виступи, частіше беруть інтерв'ю, запрошують до участі в різних комітетах. Водночас з'явилася у його поставі якась втома. Він став менш різким і категоричним, але відвертість не зникла і характерна щирість теж. Може, додалося трохи цинізму. Він продовжує жити між Деражнею і селом. Він далі втілює собою Поділля — від мови до темпераменту. Тож слухайте цікаву, хоч і коротку (через обмеженість часу на Форумі видавців) «кабінетну» розмову із Павлом Гірником, першу із записаних, де поет розповідає про таке:
— причини свого переїзду з Києва до села;
— відповідальність перед мовою;
— прочитав вірші «Художнику» і «Сад роззирається, небо чекає на повінь…»
— про самоспалення свого однофамільця Миколи Гірника (на могилі Шевченка, 1978 року);
— про мову як совість та історію народу й про поезію як молитву.

Прокоментуй!

кабі.net — записи з Літфесту — Марек Краєвський

Posted on 18 вересня 2009 by kabinet

Marek Krajewski Марек Краєвський (1966) — польський письменник, автор детективів. За освітою — класичний філолог, викладач латинської мови. Прославився своїм циклом детективів про вроцлавського нишпорку Ебергарда Мока, перекладеного вже 11 мовами світу. З шести книг циклу насьогодні українською видано дві: «Смерть у Бреслау» та «Голова Мінотавра». З презентацією цеї останньої, дія якої відбувається у передвоєнному Львові, Марек і приїхав до Львова, потішивши публіку кав'ярні «Кабінет» майстерним читанням власних текстів і розповівши про:
— причини свого приїзду до Львова;
— читає фрагменти зі «Смерті в Бреслау» та «Голови мінотавра польською», потім звучить український переклад;
— свій підхід до реконструкції історичних реалій;
— Ебергарда Мока як секс-символ;
— подібність свого героя до себе;
— те, чому він не читає детективів;
— свою любов до хайтеку.
Зустріч модерує Анатолій Івченко.

www.marekkrajewski.pl (офіційна сторінка)
www.marek-krajewski.pl (приватна сторінка)

Прокоментуй!

кабі.net — Записи з Літфесту — Володимир Єшкілєв

Posted on 14 вересня 2009 by kabinet

Після довгої перерви ми, нарешті, повернулися і — як і було обіцяно — приступаємо до викладення записів тих презентацій, які зробили на Літературному Фестивалі під час Форуму Видавців у Львові. Сьогодні слухайте провокативного й саркастичного Володимира Єшкілєва. А оновлення не забаряться. — Ef

Володимир Єшкілєв

Володимир Єшкілєв

Володимир Єшкілєв — один з найпровокативніших інтелектуалів України, автор щільної, деміургічної прози, яка потребує читача-герменевтика. Філософ. Комедіянт. Безпосередньо причетний до «Станіславського феномену». Приїхавши до «Кабінету» для презентації свого нового роману «Богиня і консультант», Єшкілєв розповів про:
— можливість нової книжки есеїв;
— свій новий роман «Богиня і консультант»: історію написання, реакцію критики, зав'язку сюжету;
— метафізику Незалежності;
— механіку свого письма;
— Орден Золотої Зорі;
— польську масонерію та її проект «Україна»;
— таємні механізми Помаранчевої революції.

Прокоментуй!

РОЗРОБНИКИ

Switch to our mobile site