Туве Янсон і Музика Ісландії. Частина Друга (Дощане Радіо #4)

Posted on 21 листопада 2013 by woodenradio


У лісі туман нагадував білу стелю без кінця і краю, яку підтримували чорні стовбури дерев – урочистий краєвид, немов створений для тиші. Гемуль думав про свого човна. Він мовчки плівся за Нюхмумриком до самого моря. Нарешті все знову стало для нього простим і зрозумілим…

cover

На пристані нічого не змінилося. Сизий туман завис над водою, зм’якшуючи все навколо: і берег, і повітря, і тишу.
- Знаєш, що я відчуваю? скрикнув Гемуль. – Щось таке… щось таке незвичайне! У мене більше не болять вуха!
Гемулеві раптом захотілося довіритися Нюхмумрикові, розповісти про свої намагання упорядкувати все навколо, щоби й іншим добре жилося, але від збентеження він не знаходив потрібних слів.

Нюхмумрик простував далі. Уздовж піщаного пляжу, скільки сягало око, тягнувся темний вал усілякого непотребу, винесеного на берег штормом та припливом. Почорнілі, обважнілі від води дошки та цурпалки з іржавими цвяхами і покрученими залізними скобами лежали від нагорненими водоростями і всохлою осокою.

- Тут пройшов буревій, – зауважив Нюхмумрик.
- Я докладаю всіх зусиль! – вигукнув позад нього Гемуль, продовжуючи уголос якісь свої думки. – Мені так страшенно багато чого хочеться.
Нюхмумрик звично чмихнув собі під ніс, а це означало, що він почув, але немає чого додати. Під настилом на піщаному дні вигойдувалася у такт хвилям коричнева маса. То були вирвані штормом водорості. Туман нараз зник, оголивши найпустельніше на всій землі узбережжя.

Чепурулина риба була готова рівно о другій. Вона запекла її у великому світло-брунатному духмяному пудингу. Уся кухня затишно і заспокійливо пахтіла їжею. Кухня стала бастіоном надійності та безпеки, потаємним серцем будинку, його найглибшим ядром, де нікому нічого не загрожує.

Після обіду Нюхмумрик, припаливши люльку, рушив до моря. Він ішов поволі, вперше відчувши себе на самоті з собою.

Тепер, пізньої осені, вечори були дуже темними.
Нюхмумрик награвав у наметі якусь гарну незнайому мелодію. Чепуруля мала музичний слух, хоча ніхто, навіть вона сама про це не здогадувалися. Вона слухала, затамувавши подих і забувши про всі свої страхи.

Гемуль вмить збагнув, що треба робити: він побудує для Мумі-тата дім у гіллі великого клена! Від утіхи Гемуль аж розсміявся. Звичайно, дерев’яний дім! Високо над землею, між міцними чорними гілками, з штормовим ліхтарем під стелею, подалі від родини… Мумі-тато заживе вільним, сповненим пригод життям. Там вони сидітимуть удвох, слухатимуть, як потрясає стінами прикрий південно-західний вітер і вестимуть мудрі бесіди, нарешті вестимуть бесіди…

Плейлист:
Seabear – I Sing I Swim
múm – There Is A Number Of Small Things
múm – The Ballad Of The Broken Birdie Records
múm – Smell Memory
Sigur Rós – Starálfur
múm – Green Grass Of Tunnel
Sigur Rós – Untitled #3 (Samskeyti)
múm – Don’t Be Afraid, You Have Just Got Your Eyes Closed
Seabear – Libraries

Підписатися на Дощане Радіо

Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.

Subscribe without commenting

РОЗРОБНИКИ

Switch to our mobile site