podcaster.org.ua » kabinet

Літподкаст кабі.net: Остап Сливинський. “Мовчання, місце для Ангела”

kabinet — Mon, 16 Jan 2012 23:41:37 +0000

Остап Сливинський. Публічна лекція “Мовчання, місце для Ангела”, прочитана 16 січня 2012 в галереї “Дзиґа” в контексті виставки Руслана Тремби “В очікуванні Тайної Вечері”

Коли мовчання є неприсутністю (слова, знака чи істоти), а коли — виразною, акцентованою присутністю невидимого?

Чи маємо «мовчати про мовчання»?

Якими є «форми замовкання» в культурі, як вона дає місце мовчанню? Як знати, щó приходить, коли вичерпується знак і стискається форма?

І ким є той, хто обирає мовчання у сучасному світі? Чи в «суспільстві діалогу» не є він єдиним дискримінованим?

Мовчання відрізняється від тиші відсутністю очікуваного повідомлення.

Літподкаст “кабі.net”: Ярослав Грицак

kabinet — Tue, 27 Dec 2011 08:43:46 +0000

Останнім передноворічним гостем Кабінету став відомий львівський історик Ярослав Грицак. Свою оповідь він побудував навколо тез, висловлених у трьох книжках: “Життя, смерть та інші неприємності”, “Leopolis multiplex” та “Страсті за Бандерою”. Головну увагу він присвятив питанню між- і внутрінаціонального примирення — як в Україні, так і за кордоном.

як історія наукою ставала;

універсальність модерності;

“Моя робоча правда останніх десяти років — це те, що українцям треба перестати боятися про свою державу. Українська нація і українська ідентичність вже сталися, просто ми цього ще не помічаємо. Україна має рівно стільки націоналізму, скільки їй треба для нормального функціонування.”

“Пора ставити правильні питання. Ми досі сперечаємося про ідентичність, а пора би вже — про цінності.”

“Суспільства, схожі наУкраїну, які подолали свою історичну спадщину: Польща, де опозиція почалася з примирення лівих з Костелом; Іспанія, яка заборонила в громадському просторі сперечатися про історію; Англія, яка може поставити памятники Карлу 1 (якого стратив Кромвель) і самому Кромвелю на сусідніх вулицях.”

“Українсько-польське примирення вже відбулося. До примирення з Росією ще довго. На черзі — примирення українців з українцями.”

“Для перегляду історії нам слід позбутися своїх страхів.”

пошуки шляхів для зміни української суспільно-політичної ситуації.

Літподкаст “кабі.net”: Ірина Славінська

kabinet — Thu, 22 Dec 2011 12:41:20 +0000

Ірина Славінська, перекладач та літературознавець, презентує власний переклад збірки есеїв Еміля Сьорана “Допінґ духу” (Грані-Т, 2011)

Сьоран – письменник чи філософ?
гітлерист і пацифіст, кінік і рятівник самогубців
Кучерявий читає “Юродиві” з “Трактату про розпад”
життєрадісний песимізм — перепрочитання Сьорана
Славінська читає фрагмент есею “Дисципліна пасивності”
особливості стилю Сьорана
алюзії на класичну літературу в текстах Сьорана
ще один фрагмент з “Трактату про розпад” як ілюстрацію позиції “життєрадісного песимізму”

Літподкаст “кабі.net”: Молоді богемісти

kabinet — Mon, 28 Nov 2011 12:44:37 +0000

Четверта зустріч цього сезону з перекладацького циклу “Третій світ”.

Переможці конкурсу молодих богемістів: Оксана Кравець, Ярина Черняк, Віталій Маркевич, переможці конкурсу молодих богемістів, читають свої переклади п’єси Вацлава Гавела “Вернісаж” та оповідання Яна Балабана “Хмара”. Також звучать фраґменти перекладів Тетяни Савченко, Анни Величко та Ірини Забіяки. Про конкурс розповідає Мартіна Павлітова-Мухова — представник чеського посольства.

Модерує Наталія Трохим.

Літподкаст “кабі.net”: Іван Лучук

kabinet — Sat, 15 Oct 2011 12:45:08 +0000

На зустрічі під умовною назвою “ДивоОвид ЛуГоСаду” відомий львівський поет та філолог Іван Лучук розповідає про дві серії збірок, дотичних до творчості поетичного угрупування ЛуГоСад: “ДивоОвид” (засн. 2007) і “ЛуГоСад” (повне зібрання творів, засн. 2011). Між іншим говориться і про таке:

ЛуГоСад — незавершений проект?

діти і робота;

11 томів творчості лугосаду;

академічна діяльність;

псевдоніми Івана Лучука;

читання “недовіршів” “Людкевич”, “Святий наполовину”, “Столічная”, “Двері зачиняються”, “Собака Баскервілів”, “Гранада і Берґамо”, “Катрен”, “Безсоння, похмілля”.

Літфест 2011: Гімн очеретяних хлопчиків

kabinet — Wed, 12 Oct 2011 07:52:12 +0000

Презентація збірки “Гімн очеретяних хлопчиків” — молодої поезії Запоріжжя (Олесь Барліг, Сана Праєдгарденссон, Юрій Ганошенко, Тетяна Скрипченко) і Дніпропетровська (Станіслав Бєльський, Максим Бородін, Інна Завгородня, Андрій Селімов).
Модерує Олесь Барліг.

Літфест 2011: Владислав Єрко

kabinet — Mon, 10 Oct 2011 19:11:44 +0000

Зустріч з відомим ілюстратором книги для дітей Владиславом Єрком, що відбулася 16 вересня 2011 року на Літературному фестивалі при Форумі Видавців у Львові.
Модерує Іван Малкович.

Фото з pravda.com.ua

Лариса Денисенко

kabinet — Mon, 03 Oct 2011 12:15:04 +0000

Зустріч із Ларисою Денисенко, що відбулася 16 вересня в рамках Літературного фестивалю 2011. Модерує Галина Вдовиченко.

Фото із сайту bukvoid.com.ua

Літфест 2011: Катерина Бабкіна

kabinet — Sat, 01 Oct 2011 17:49:56 +0000

Катерина Бабкіна презентує нову поетичну збірку “Гірчиця”.
Модерує Юрко Іздрик.

“Третій світ”: Іван Герасим

kabinet — Sat, 01 Oct 2011 15:37:00 +0000

Іван Герасим (нар. 1961 р.) — поліглот і перекладач. Проживає в Канаді. Перекладає з німецької, італійської, французької. У його перекладах вийшли Леопольд фон ЗАХЕР-МАЗОХ, Алессандро Барікко, Герман Гессе та ін.

історія перекладу роману Барікко;
фраґмент роману Алесандро Барікко “Шок”;
історія перекладу роману Гессе
особистий літературний канон;
пара фраґментів із роману Германа Гессе “Нарцисс и Гольдмунд”;
як вивчити кількадесят мов?
читає оповідання “У телефонній будці” Альфреда Польґера (один зісвоїх перших перекладів, доі невиданий);

Наступна зустріч у циклі “Третій світ” – Марія Габлевич.

Літфест 2011: Маріанна Кіяновська

kabinet — Tue, 27 Sep 2011 11:32:14 +0000

“Юліан Тувім – Словом і тілом”
Маріанна Кіяновська читає власні переклади віршів Юліана Тувіма.
Зустріч відбулася 15 вересня 2011.

Літфест 2011: Наталка Сняданко

kabinet — Mon, 26 Sep 2011 14:20:03 +0000

Зустріч з Наталкою Сняданко 15 вересня 2011. Модерує Світлана Скляр, головний редактор видавництва “Клуб сімейного дозвілля”. Обговорюється її останній роман “Гербарій коханців”.

Літфест 2011: Бабкіна, Карпа, Денисенко

kabinet — Thu, 22 Sep 2011 04:00:16 +0000

Три авторські виступи із серії “Захоплюючі історії”, організованих і модерованих Артемом Захарченком на Літфесті 2011

Катя Бабкіна. “Добра баба і зла баба”.

Ірена Карпа. “Вагітна Кропива і поезія сєрєбряного вєка”.

Лариса Денисенко. “Чік-чік”

В паузах виступають: Elvio Duo (Анастасія Архангородська, Андрій Сачева), Алла Загайкевич, Марина Фрідман.

Літфест 2011: Elektroliryka

kabinet — Wed, 21 Sep 2011 12:43:37 +0000

Цикл віршів польської поетеси та перекладачки Анети Камінської “Автопортрети Назара Гончара”, прочитаний в супроводі електронної музики ді-джея Павла Ушинскього. Записано з живого виступу у львівському театрі “Воскресіння” 15 вересня 2011. У композиціях використано фраґменти авторського читання Назара Гончара.

кабі.net Спецвипуск: “Концепція непевності в мистецтві” (дискусія)

kabinet — Mon, 12 Sep 2011 23:33:07 +0000

Запис дискусії на тему “Концепція непевності в мистецтві”, що відбулася 3 вересня 2011 у Львові, у дворику Музею Ідей.

Учасники:

Богдан Шумилович
Влодко Кауфман
Роман Ганкевич
Александр Шабуров (Росія)
Janusz Bałdyga (Польща)
Tamar Raban (Ізраїль)

П’єси Віткаци в Україні

kabinet — Thu, 08 Sep 2011 12:06:38 +0000

Зустріч відбулася в переддень постановки п’єси “Бляха-муха” польського драматурга Іґнаци Віткевіча (псевдонім – Віткаци) у Львові. Світлана Олешко (головний режисер театру “Арабески”), Михайло Барбара (музикант, перекладач і актор цього ж театру), Ігор Гошковський (режисер театру “Коло”, Варшава) розповідають про життя та інші твори драматурга.

Гошковський про життя і творчість Віткаци;
Барбара читає фраґмент з п’єси “Вар’ят, і монашка, або Немає злого, щоб на ще гірше не вийшло. Коротка п’єса в трьох актах і чотирьох діях (1923);
ремарки в пєсах Віткаци – спокуса для режисера;
робота над текстом перекладу і постановкою;
доля літературної спадщини Віткаци;
Барбара читає фраґмент з п’єси “Ласощі і макаки, або Зелена піґулка. Комедія з трупами в двох актах і трьох діях” (1922);
стосунки Віткаци з літературним середовищем сучасної йому Польщі;
сучасні постановки його п’єс в Польщі;
особливості авторської сценографії Віткаци.

Перекладна поезія для дітей

kabinet — Tue, 26 Jul 2011 11:26:23 +0000

Зустріч, присвячена перекладній поезії для дітей, організована спільно з Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва в межах міжнародного симпозіуму “Література. Діти. Час”. На ній виступили троє іменитих діячів жанру:

Наталія Трохим

відмінність перекладів поезії для дітей та дорослих;
виховний досвід дитячих перекладацьких фестивалів: вивчення мови через переклади;
читає зразки дитячих перекладів.

Мар’яна Савка

епопея з перекладами віршів Алана Мілна: перекладачі, видавництва і авторські права;
читає свої переклади “гуляв я собі, чоловіка зустрів…”, “У зоопарку”, “Соня і лікар”, “Старий моряк”, “Ведмеже хутро”

Галина Малик

читає власні переклади Мілна “У зоосаду”, “Щасливець”, Волтера Даламера “Сестричка Террі”, “Жменька ромашок”;
Стефанова (з болг.) “Музиканти”, “Прізвище”;
Усачова (з рос.) “Домовик”, “Барабашка”, “Вухогорлоніс”, “Вампіри”, “Людожер”
як діти сприймають верлібр?

Літподкаст “кабі.net”: Василь Карп’юк

kabinet — Tue, 19 Jul 2011 22:25:00 +0000

Василь Карп’юк – письменник, поет, публіцист, блоґер. Народився 7 червня 1988 року у гуцульському селі Брустури. Ініціатор створення мистецького угрупування «Люди з вагітними головами», органзатор літературного феставлю ім. Тараса Мельничука. На початку 2009-го року став лауреатом ряду літературних премій, зокрема україно-німецької премії ім. О. Гончара, премій видавництв «Гранослов» та «Смолоскип», конкурсу читаної поезії «Молоде вино» та ін. Працює на Івано-Франківському обласному радіо. Перекладає тексти російських рок-гуртів, малює. Розмова протягом кабінеткної зустрічі із ним точилася переважно довкола його дебютної книжки “Мотлох” (збірка із серії новел, віршів і поеми)

читає оповідання “Виноградинка”;

культурний занепад Гуцулії;

читає “Я перстав боятися співати”, “Я ж про тебе турбуюся, не про себе…”, “Я хочу з тобою сміятися”, “Баляда про Україну”, “Я йшов вулицею і зауважив, що назустріч крокує сімейство…”, “УПА 66″, “Пртча про таблетки для схуднення”, “Балада про кота”, “Мерлін Менсон голосно кричить…”, “Московський патріарх служить у київській церкві…”;

соціальна поезія: чим ближче до краси, чим далі від правди; реакція поезії на суспільні події;

постать Тараса Мельничука і фестиваль його імені;

читає “На 40 днів моїй бабусі” зі збірки “Угу (нотатки старого гуцульського кота)” і вірші з циклу “Там, де дідько каже добраніч”: “Аркан (апокриф)”, “Пісня про смереку”, “Матріархат”, “Пантруй ватерку… (татові)”.

Літподкаст “кабі.net”: Юрій Тарнавський

kabinet — Thu, 23 Jun 2011 14:55:58 +0000

Юрій Тарнавський – двомовний американо-український письменник, що народився в Україні, але зріс на Заході. Член Нью-Йоркської групи поетів, один з учасників некомерційного видавничого проекту для експериментальної й авандардної літератури Fiction Collective. За освітою – інженер та лінгвіст; працював у галузі комп’ютерних наук та як професор української культури й літератури в Колумбійському університеті, Нью-Йорк.

читає фраґменти із циклу “Приморські вірші” ;

потяг писати англійською мовою і про писання українською як (контр)реакцію на українську літературу;

(не)вплив Василя Барки на поезію Нью-Йоркської школи;

своє захоплення іспанською/латиноамериканською поезією;

культурну цінність верлібру:

добра поезія не мусить бути написана вільним віршем, але у вільному вірші погану поезію видно краще

про те, яку поезію можна писати сьогодні:

відкидаючи стару форму, ти мусиш запропонувати власну

сучасна українська культура:

Нам бракує не тільки елітарних творів, а й того, щоби їх приймали

Читає зі збірки «Пісні є-є»;

персональний канон:

українська проза є цікавіша для чужинця, аніж поезія

Читає вірш “Сссмерть”

Літподкаст “кабі.net”. “Поза очі”: Ольга Токарчук

kabinet — Sun, 19 Jun 2011 16:32:35 +0000

Обговорення українського перекладу польської письменниці Ольги Токарчук “Веди свій плуг понад кістками мертвих” (Львів, видавництво “Урбіно”, 2011 переклад з польської Божени Антоняк).

Неборак: “Урбіно”, почавши з Краєвського з його чорними криміналами, видало роман серйозної письменниці, але теж з детективною лінією. Можливо, вона й привабила українських видавців. Попри свою детективну форму, роман змушує повертатися до окремих своїх сторінок по прочитанню. Схоже, Ольга Токарчук вирішила зіграти свою гру з детективним жанром.”

Кучерявий: “Тут мені не дуже цікавий сюжет, зате я ніколи не отримував такого задоволення від конструювання і перекладення думки в текст”

Котик: “Якби я не дочитав це роман до кінця, я би його жорстко критикував”

Неборак: “Центральною проблемою роману можна назвати питання узаконеного зла”

Марія Кривенко

kabinet — Sun, 19 Jun 2011 07:15:46 +0000

Поетка і письменниця Марія Кривенко, одна з прших організаторів літературних зустрічей у Львові (в академічній книгарні на Нижанківського 5а), представила нову збірку поезії «Вірші, коли спекотно».

“Львівські журфікси” й історія літератуних зустрічей у Львові;
що сталося з “cамым читающим народом” і як популяризувати читання?
читання і обговорення вірша “Українським поеткам” і становища української жінки;
про збірку «Вірші, коли спекотно»і історію її написання; читання віршів із неї:
- З циклу “Я — твоя версія”
- “Ізраїльтянка”
- “Здраствуй, — колись скажу трепетно, невагомо…”
- “А річ в однім…”
- “І колись, о, колись…”
- “Перетворення слів, алхімія…”
- “Слідів уже не видно, всі пішли…”
- “Ці квіти, ці дерева, ці будівлі…”
- “Надверіч злітаю з містом укупі в простір…”
- “Розмовляючи, забуваєш про слова, що померли з голоду…”

з циклу “Соки з Яффи”

“Де поділися ті дні…”
“Як солодко знову натрапити на ту мову…”
“Напередодні грози у серпні…”

з циклу “Елегії”
- “Коли настане…”
чи варто ще писати про кохання?
про поезію на фестивалях, виховання нового читацького покоління, журфікси ще раз.

Адам Поморський

kabinet — Mon, 06 Jun 2011 16:47:37 +0000

Зустріч з польським соціологом і перекладачем Адамом Поморським (Adam Pomorski), що відбулася в каварні «Кабінет» у рамках циклу «Інтелектуальна біографія», започаткованому Центром Гуманітарних Досліджень.
Зустріч з польським соціологом і перекладачем Адамом Поморським (Adam Pomorski), що відбулася в каварні «Кабінет» у рамках циклу «Університетські діалоги».

Представлення гостя від п. Зоряни Рибчинської;

Про методи перекладу та їх адекватність;

Пам’ятник Шевчеку у Варшаві, його переклади польською і Дмитро Павличко;

Проблема перекладу цитат, алюзій і фразеологізмів:

«Немає перекладу, який би існував поза стилістичною конвенцією, зрозумілою для читача цього перекладу«Якщо переклад не дотримується стилістичної конвенції, якщо послугується зносками з коментарями, то його важко назвати перекладом»

«поза спільним культурним контекстом переклад є неможливим»;

«Ви маєте такий потужний перекладацький доробок, якому може позаздрити не одна європейська культура»

Про повоєнну Варшаву;

Виклики російської культури для східно-слов’янських культур;

Герметизм, гротеск і польська культура;

Поморський читає польський переклад переклад вірша Жадана «Він був листоношею в Амстердамі»;

Антології української літератури в Польщі;

Чеслав Мілош – досі польський классик?;

Олег Лишега читає свій переклад віршів Мілоша «Хто» (зі збірки «Na brzegu rzeki») і «О» (зі збірки «То»);

Поморський читає вірш Казимира Вєжинського (Kazimierz Wierzyński) «Piąta pora roku», Зоряна Рибчинська — його український переклад у виконанні Галини Крук;

Фото — Віктор Мартинюк

«Поза очі»: Джек Керуак, «На дорозі»

kabinet — Mon, 06 Jun 2011 04:00:46 +0000

Обговорення найвідомішого роману Джека Керуака «На дорозі» (пер. Богдани Павличко, вид. «Основи») в проекті Віктора Неборака та Ігоря Котика «Поза очі».

про місце цього роману в історії культури і бітницької літератури зокрема;
сюжетна канва (без спойлерів);
традиція бітиків та її впливи на українську літературу;
теми свободи та подорожі в романі та поза ним;
актуальність роману в сучасному українському контексті;
якість перекладу.

Джудіт Баумель

kabinet — Sat, 04 Jun 2011 05:00:38 +0000

Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва спільно з МО “Дзиґа” представляє письменницю та поетесу з Нью-Йорка Джудіт Баумель, екс-президент Асоціації поетів.

Мар’яна Савка про знайомство з Джудіт;

Джудіт читає вірші зі своєї збірки “Kangaroo girl”, Мар’яна Савка – їх же в українському перекладі Марії Шунь;

“Hey diddle diddle” (“Ой ді-ді-ду-ду”), “The days of August leapt one over another” (“Серпневі дні, перестрибуючи одні через одних”), “November prepositions” (“Листопадові прийменники”), “You weren’t crazy and you weren’t dead” (“Не схибнуті і не мертві”) “Blue vitriol”, (“Синій вітріол”);

сприйняття перекладів своїх віршів і роботу з перекладачами;

сімейна пам’ять про Україну;

американська мрія і мультикультуралізм.

Модератор — Юрій Кучерявий
Перекладач — Галина Шкраб’юк

Літподкаст “кабі.net”: Mateusz Pieniążek (Матеуш Пєньонжек)

kabinet — Mon, 23 May 2011 10:50:48 +0000

Матеуш Пєньонжек – польський поет єврейcького походження з львівським корінням. Доктор гуманітарних наук, автор 11 збірок віршів та 19 книжок для дітей. Зустріч присвячена презентації його подвійної збірки-білінгви з двох циклів віршів – “Голосіння” і “Сім свіч”, виданої польською і українською в перекладі Ігоря Пізнюка. Розмова точиться довкола тем галицького єврейства, людського страждання і Голокосту.

враження від перемишлянського єврейського цвинтара як джерело натхнення для поезії;

причини інтересу польської поезії до теми галицького єврейства;

читання циклу “Голосіння”;

відповідальність за Голокост в польському громадському дискурсі і роль католицької церкви в прийнятті цієї відповідальності

про свого перекладача Ігоря Пізнюка;

читання циклу “Сім свіч”;

відвідини Бабиного Яру.

Роман Бардун & Андрій Любка

kabinet — Wed, 18 May 2011 16:05:54 +0000

Музично-літературний проект Андрія Любки (поезія) та Романа Бардуна (клавіші).

У Марціна Свєтліцького є така збірка…

5 годин у пошуках дози…

Все, що в мене є — твій віддалений голос…

Сьогодні я зрозумів, що ти ніколи не будеш моєю…

Жінко прекрасна, хліб мій насущний…

Обережно, двері зачиняються

Розпечене, розорене…

Там, на іншому боці світла…

Уявляєш, я так скучив…

Помирати соромно, особливо о 21-30…

Банальний вірш

І раптом все стане ясно…

Трагічний вірш (Дівчина розпускає волосся перед дзеркалом…)

Я теж міг би бути чорним наркодилером…

В мене не було грошей на таксі…

Вчора швендяв нічними клубами…

Весела пісенька про вічність мистецтва

У пятницю зранку я вийшов з вязниці…

О третій ночі в чужому місті…

Вже майже на виході, у усіма прощаючись…

Фото — re-mag.com.ua

Літкодкаст “кабі.net”: Олексій Чупа

kabinet — Sun, 15 May 2011 10:11:42 +0000

Олексій Чупа – двомовний український поет із Донбасу. Народився в 1986 в Макіївці. Випускник філфаку ДонНУ (2009), працює на Макіївському металургічному заводі. Учасник мистецької тусовки з чудернацькою назвою «Чисто посидеть попеть…» Блоґер. Активний учасник слемів. Серед його віршів переважє інтимна та громадянська лірика, а його самого називають обличчям молодої української поезії. Приводом для зустрічі став вихід збірки «Українсько-російський словник».

Кучерявий читає вірш Чупи «Передісторія»;
Львів – Донецьк: чи існує антагонізм?
Чупа читає «About my friends», «About a girl», «Привіт, моя маленька дівчинко…», «Контркультура», «1+1+1»,
Про «обличчя української літератури» і слами ;
Проблема діалогу поколінь;
«В поезії я хотів би тотальної війни з вадами суспільства»
«Эта погода вяжется вокруг шеи, как будто жгут», «Когда ты приедешь…», «Располовиненный», «Хирург»;
Яка користь із читання?
«P.S. розмови»;
Донецьк: а чи є проблема?
«Мистецтво гри на межі…», «А дівчинка справді так не хотіла…», «Я сидів і дивився, як пам’ять моя вмеразє у лід…».

Фото — Юлія Сівакова

Володимир Єшкілєв

kabinet — Wed, 20 Apr 2011 14:04:00 +0000

Володимир Єшкілєв – знаний івано-франківський прозаїк, містик і містифікатор, автор ряду романів та співучасник концептуальних культурних проектів; ідеолог “Станіславського феномену”. До “Кабінету” завітав з нагоди видання етнографічно-містичного путівника “Метафізика Карпат”. Замість його презентації, однак, розмова поплила руслом аналізу культурної ситуації в Україні з періодичними реверансами в сторону політики.

“Станіславський феномен”: історія від автора поняття;

хто в нас літературний мейнстрім?

зміна канону укрліту і діалог літературних поколінь;

“Україна” як паразитарний проект;

“Метафізика Карпат”, тексти справжніх мольфарів і карпатських відьм;

Політична культура і громадянська позиція.

Літподкаст “кабі.net”: Владислав Шубєнков

kabinet — Sat, 09 Apr 2011 18:58:32 +0000

Владислав Шубєнков— молодий поет, блогер, прозаїк. Засновник “Фестивалю Іншого Мистецтва”, куратор літературної сцени фестивалю Захід, організаток мистецького проекту ART Group BodyStatic, співорганізатор концептуальних львівських квартирників від Творчого обєднання “ВЕЖА”. Учасник різноманітних літ конкурсів, фестивалів, форумів.

навіщо писати?

фестивалі й література

слем: перспективи чи реанімація?

електропоезія=вірші+музика;

поет без книжки: поезія в Інтернеті;

читає вірші “Лірик (вечірнє проміння крізь немите вікно…)”, “Мне уже 22″, “Наші життя сплітаються, як магістралі…”, “Стань для меня этой ночью блядью…”, “Працівник компартії”;

ні слова про двомовність;

мутація поета в прозаїка: очікуємо на роман;

самоцензура і цинізм молодого покоління;

читає вірші “Твої авіалінії”, “Твій ранок після другої кави…”, “Ті, хто народились в 80-х…”

Літподкаст «кабі.net»: Михайло Якубович, перекладач Корану

kabinet — Tue, 29 Mar 2011 10:02:11 +0000

Михайло Якубович — український сходознавець, перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу. Автор першого повного перекладу Корану українською мовою, що готується до друку, а також низки перекладів філософських праць з арабської мови. Автор наукових публікацій у галузі ісламознавства, розробник теоретичних та методологічних проблем розуміння автохтонних концепцій мусульманської філософії. Наразі єдиний в Україні фахівець у галузі філософської думки ісламського світу. Працює на кафедрі релігієзнавства Національного університету «Острозька академія».
коротко про історію підготовки та видання свого перекладу;
«переклад Корану – справа аж ніяк не індивідуальна»;
огляд перекладів Корану в Україні;
«український переклад Корану – це лише копія, призначена для ознайомлення:
Коран треба читати виключно арабською мовою»;
методологія і виклики перекладання Корану українською мовою;
читає фраґменти з перекладу;
«невірний» чи «невіруючий»?
іслам — релігія прощення чи помсти?
Іслам, демократія та капіталізм;
читає пару сур напам’ять.

Літподкаст “кабі.net”: Нова Дегенерація

kabinet — Mon, 21 Mar 2011 16:46:45 +0000

“Нова дегенерація” - одна з легендарних українських літературних груп. Заснована в 1991, вона виявилася ровесницею незалежної України, отже – цього року відзначає своє двадцятиріччя. Степан Процюк, Іван Ципердюк та Іван Андрусяк видали останнім часом по збірці есеїв. Всі вони вийшли у серії “De profundis” видавництва “Грані-Т”. Їх письменники й презентували на зустрічі в каварні “Кабінет”. На жаль, серед них не було Івана Ципердюка; замість нього його тексти читала головний редактор видавництва Олена Мовчан. Розмова здебільшого точилася навколо підсумків 20 років української незалежності, есеїстики та її місця в літературі; звісно, не обійшлося й без доброї порції текстів.

есеїстика – жанр нашого часу?

зміни у українській літературі, культурі й свідомості за останні 20 років;

Процюк читає уривок з есе “Нарцисизм і страждання”;

Андрусяк читає есе “Камінь”;

Олена Мовчан читає есе Циперцюка “Забуття батьком”;

переклади української літератури іноземними мовами;

Процюк про свій майбутній роман про Винниченка;

несподівані літературні пристрасті народу;

література для і від дітей;

Сальвадор Далі – за що така увага?

ініціатива Маріанни Кіяновської.

Літподкаст “кабі.net”: Олександр Ірванець

kabinet — Tue, 15 Mar 2011 18:33:09 +0000

Підскарбій Бу-Ба-Бу Олександр Ірванець завітав до “Кабінету” собисто рівно за тиждень після обговорення його поезії в циклі “Поза очі”, але постав перед публікою в ролі не поета, а драматурга. Коротко розповівши про свою збірку “Сатарикон” та сучасний стан української драматургії (очікувано сумний), за наступні півтори години він прочитав одну зі своїх останніх п’єс - “Once upon a time in America (П’єса на дві дії з роллю для рудого кота)”. Тож зустріч пройшла в несподіваному форматі – майже без запитань публіки й модерації, зате з доброю міркою фірмової ірванцевої іронії.

Літподкаст “кабі.net”: збірка Олександра Ірванця “Мій хрест”

kabinet — Tue, 01 Mar 2011 23:24:06 +0000

Це літературно-критичне обговорення Віктора Неборака – Ігоря Котика присвячене обговоренню повної збірки поезії Олександра Ірванця, виданої під назвою «Мій хрест» (Харків: Фоліо, 2010). Зустріч у своєму роді унікальна, оскільки поетичний доробок Підскарбія легендарного поетичного угрупування «Бу-Ба-Бу» опинився у фокусі критичного ока його Прокуратора – Неборака. Зрозуміло, що коли йдеться про збірки на зразок вибраних творів чи повної творчості, критикувати їх per se означало би говорити тільки про якість видання та ще – в першому випадку – репрезентативність добірки текстів. Тож розмова від книжки перейшла до аналізу літературного шляху її автора: від літературних витоків восьмидесятників і особливостей їх світоглядної настанови до розгляду постаті Ірванця як сатиричного, скандального, патетичного й трагічного персонажа української поезії. І, звісно, протягом зустрічі читалося вдосталь Ірванцевих віршів, а саме:

“Художник”, “Мрія” (Кучерявий);

“П’ять мільйонів ковтають ранкові бульйони…”, “Німецько-Український розмовник” (Неборак);

“Пізньорадянський диптих. Спроба віршів для дітей” (Кучерявий);

“Eine kleine Nachtmusik” (Неборак);

“Відкритий лист прем’єр-міністрові Канади Браянові Малруні та генерал-губернаторові Роману Гнатишину від трудящих колгоспу “Шлях Ілліча” (закреслено) “Шлях Ільковича” (Котик);

“Любіть!” (Неборак);

“Політико-еротична пісня про Тузлу”, “Великоднє, 2005″ (Кучерявий);

“Інфінітив” (Котик);

“Лист до сержанта Пономаренка” (Неборак);

“Це здогадка давня, але не іржава…” (Котик);

“Мій хрест” (Неборак).

Яніна Курсіте

kabinet — Tue, 01 Mar 2011 10:23:02 +0000

Яніна Курсіте – латвійський етнограф, філолог і депутат латвійського сейму. Крім робочих справ, її візитові до Львова ми завдячуємо також інтересу п. Яніни до автентичного співу, зоврема українському. Автентиці ж латвійській була присвячена перша половина зустрічі. Модератор Юрій Садловський розповідав про литовські народні пісні дайни, а студенти п. Курсіте виконували їх в супроводі традиційного інструменту куокле. Друга частина зустірчі була присвячена порівнянню пострадянської суспільно-культурної ситуації в Латвії й Україні і пошукам шляхів розв’язання проблем.

Літподкаст “кабі.net”: Олег Хома

kabinet — Thu, 24 Feb 2011 08:50:44 +0000

Кабінетна зустріч з циклу “Третій світ” з перекладачем Паскаля й філософом, завідувачем кафедри філософії Вінницького Національного університету, проф. Олегом Хомою. Модерує Юрко Прохасько.

дистанція між його російським (1994) і українським (2009) перекладами “Думок” Паскаля;

значення Паскаля і його мови для французької культури;

життя академічної філософської спільноти в Україні;

навіщо потрібна філософія?

песимізм Декарта і оптимізм Паскаля;

свою співрацю з Анатолем Перепадею;

Сковорода в українській філософії;

мова, якою має говорити філософія;

про хабарництво: погано чи добре.

Літподкаст “кабі.net”: Катерина Міщенко

kabinet — Sun, 13 Feb 2011 23:34:27 +0000

Зустріч з Катериною Міщенко, перекладачем збірки Альфреда Дьобліна “Убивство кульбаби та інші оповідання” (1903-17 рр.)

місце Дюбліна в історії німецької літератури;

читання оповідання “Убивство кульбаби” (скорочено);

особливості естетики Дюбліна та її еволюція;

коротко про фабулу інших оповідань цієї збірки: “Танцівниця і тіло”, “Астралія”, “Каноніса і Смерть”, “Мемуари Гордія”, “Помічниця”, “Третій”, “Хибні двері”, “Плавання під вітрилами”, “Перевтілення”, “Зачаття Марії”, “Вершник Синя Борода”;

перекладачька стратегія Катерини Міщенко;

читання оповідання “Каноніса і Смерть”.

“Поза очі”: “Записки українського самашедшого” Ліни Костенко

kabinet — Thu, 10 Feb 2011 02:33:52 +0000

Кучерявий: “У нас немає культури публічних дискусій…”

Неборак читає з циклу “Інкрустація” ( “Вибране”, 1979): “Утопленість в морі плебейства…”, “Як давить світ…”; “Стоять озера в пригорщах долин…” (1989);

Котик: “Це Ліна Василівна в масці програміста”

Неборак: “Маска придумана, щоби захистити свою приватність Ліни Костенко. І це найцікавіше. Навіщо нам цей програміст?”

Кучерявий: “Цей роман – не явище стилю”. “Постійно складається враження, що ми, чоловіки, винні у політичних проблемах цілої України. В такому випадку потрібно жіноцтво позбавити виборчого права”.

Неборак: “Найцікавіше те, що оповідач ігнорує”

Котик: “Ніхто з персонажів не розвивається, всі є статичними”

Неборак: “Борька (персонаж) читає Гаррі Поттера. Тобто видавництво Абабагаламага присутнє в цьому романі”

Котик: “Присутні Руслана, ОЕ і Ґринджоли. А де Римарук і Малкович?”

дискусія про тему відчуження батьків/дітей в романі

Кучерявий: “Заморожений час – наскрізна тема цього роману”

Дискусія навколо назви: чому “самашедший”?

“Третій світ” — Андрій Павлишин

kabinet — Mon, 07 Feb 2011 12:44:54 +0000

Кабінетна зустріч з відомим перекладачем і редактором Андрієм Павлишиним.

перекладацька програмність і сродна праця;

читає “Лист” з циклу “Апокифи” з книги “Натюрморт із вудилом” Збігнєва Герберта;

добір авторів і текстів для перекладу;

“російська мова – це не моя стихія”: сумна історія про переклади та видавництва;

смерть книжки не вібдудеться;

читає комічні оповідки Горація Сафріна з книги “При шабасових свічках” (Horacy Safrin – “Przy szabasowych świecach”);

відповідає на питання фізкультурного радикал-реформатора;

читає фрагмент з роману Юліана Стрийковського “Томазо дель Кавальєрі”.

Модерує Юрко Прохасько.

Літературний подкаст “кабі.net”: Анета Камінська

kabinet — Mon, 07 Feb 2011 11:44:10 +0000

Зустріч присвячена збірці Анети Камінської “Автопортрет з клепсидрою. Останні вірші Назара Гончара, написані через Анету Камінську”. Модерує Назар Федорак.

про історію збірки;

Анета читає “Автопортрети” в оригіналі, Федорак – український переклад Богдани Матіяш: Autoportret przed podróżą (автопортрет перед мандрівкою), w powietrzu (у повітрі), szczątkowe (із останками), przenośne (переносний ), w garnuszku (у горнці), z podłogi (із підлоги), przy kole garncarskim (біля гончарського кола), w zawodzie (за фахом), w teatrze niemrawej istoty (у театрі ледачої істоти), z autografem (з автографом), w przekladie (у перекладі), z osełedcem (з оселедцем), z brodą з бородою, na probe (на пробу), w zupie (у зупі), migotliwy (мерехтливий), ze swietym Ambrozem i Nazarem Fedorakiem (зі святим Амброзієм і Назаром Федораком), z LuGoSadem (з Лугосадом), w kamieniołomny (у кар’єрі), w wodzie (у воді), w dzbanie (у дзбані), z nagrobkiem (із надгробком), pod kwiatami (під квітами), z pogrzebaczem (з гробарем), w mokrej glinie (у мокрій глині), przekreślone (перекреслений), w aureoli (у німбі), w lustrze (у дзеркалі);

Чому «Автопортрети» написалися “przez” Анету Камінську?

про свої поетичні зацікавлення і заняття;

про симпатії до українського футуризму;

читає свої вірші в тандемі з Кіяновською “Jakim chces byc kotem…”, “Eugeniusza, Sylwestra” (porwa cie zobaczysz), “Wonna wanna niewinna…”, “Wyloncz komputer…”, “Sok splywa po palcach…”;

про інтерес до української поезії та знайомство з Мар’яною Кіяновською;

про польську лінгвістичну поезію, силаботоніку і її переклад (дискусія з Іваном Лучуком);

“Ostatni gasi słońce…”;

базар як джерело натхнення і матеріалу для поезії.

Читання-тандем: Лесь Белей — Ірина Ликович

kabinet — Mon, 24 Jan 2011 09:22:51 +0000

16 вересня на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців відбулося читання двох молодих ужгородських авторів – Леся Белея (поезія) та Ірини Ликович (проза).

Ірина Ликович: оповідання “Неголені ноги персика”;

Лесь Белей: вірші “De Novo” “Переслідування”, “Твоҝ Жайворонки”, “Флешбек”.”Декамерон”, “Сіяння”;

Ірина Ликович: есей “Вік Коврей. Міф про одного генератгора ідей”;

Лесь Белей: вірші “Маратон”, “Постріл”;

Ірина Ликович: есей “Любчику мій любку, ти чию любку будеш любкати? Штрихи до вічного полюціонера”.

Книги року 2010

kabinet — Tue, 04 Jan 2011 15:34:28 +0000

Навіть “Кабінет” не оминула всесвітня пошесть підбиття річних підсумків, а що по розкладу на останній тиждень року припадав цикл критичних обговорень Котика – Неборака “Поза очі”, то підсумовувати довелося саме їм. Розуміючи всю відносність таких номінацій, вони запропонували кожен власний топ рейтингу, а також заохочували публіку до називання й відстоювання їхніх літературних фаворитів. Ігор Котик поставив на вершину “Ворошиловград” Сергія Жадана – і був змушений довго відбиватися від питань “а чому не Забужко?”. Василь Габор розповідав вище всіх своїх улюбленців із серії “Приватна колекція” поставив “БотакЄ” Тараса Прохаська. Неборак же підніс на п’єдестал Івана Малковича – як поета й видавця – і прочитав його вірші “Пробач, що не завжди чую твій голос” і (під кінець зустрічі) “Спійманий Сковорода”, діалог Івана й коваля з циклу “Вертепчик” та “Автопортрет перед дзеркалом”. Юрій Кучерявий звернув увагу на перекладну літературу, назвавши своїм фаворитом “Євангеліє від Ісуса” Жозе Сарамаго. З української ж літератури він вибав creative non-fiction трилогію Григорія Гусейнова “Покинуті сніги”. Один з гостей, дизайнер Андрій Кісь, нагадав літературній публіці про існування фотоальбомів, зокрема привернувши її увагу до своєї роботи “Дерев’яна скульптура Галичини XVII-ХІХ ст.” А поміж тим ведучі поговорили про атеїзм і духовидство Івана Франка, про поета Василя Івановича Діденка, автора пісні “По долині туман”, а також про тенденцію до радикалізації в українській літературі.

Літературний подкаст “кабі.net” – Наталія Іваничук

kabinet — Tue, 28 Dec 2010 16:28:34 +0000

Цього разу гостем циклу зустрічей з перекладачами «Третій Світ»,модерованого Юрком Прохаськом, стала довгоочікувана Наталія Іваничук – знаний в Україні перекладач-скандинавіст.. Автор перекладів з норвезької мови творів К. Ербека , А. Енсена, Ю. Гердера, В. Генріксена, Р. Якобсена, Г. Ібсена, Б. Б’єрнсона, Г. Столесена та ін. – в її доробку вже коло 40 перекладених книг. Розповідала пані Наталія про:

свої ранні спроби письма і вплив на них батька (Романа Іваничука);

читає початок із «Замку в Піренеях» Юстейна Ґордера;

початки своєї перекладацької діяльності й самостійне вивчення норвезької мови;

ознаку хорошого перекладу;

перекладачку Ольгу Сенюк, свою наставницю;

українська скандинавістику;

свою викладацьку діяльність;

роман, який хотіла би перекласти;

переклад дитячої літератури;

Кнута Гамсуна (у відповідь на питання Неборака);

літературні стосунки з батьком (у відповідь на питання Юрія Кучерявого);

особливості європейського підходу до перекладної літератури (у відповідь на питання Андрія Павлишина).

Павло Коробчук і його “Кайфологія”

kabinet — Sun, 12 Dec 2010 16:50:39 +0000

Презентація поетичної збірки Павла Коробчука “Кайфологія”.

про хронологію текстів і оформелння книжки

“Відсутність”, “Літо починаєтсья”;

“Кайфологія” – профанація таланту Коробчука?

вірш “Бог виття” і його критика

алкоголь і наркотики в поезії – а навіщо? Бруд в поезії і гуманізм;

“Fantastic people”, “Жовто-блакитні вуста”, “Чотириптих про пізнання”,”Останнім часом вона стає на табуретку…”, “Нерозстріляне виродження”, “Соціальна затребуваність поета”;

естетика і моралізаторство;

про цинізм в поезії й житті;

хто такі двотисячники?

відповідальнісь перед читачем, епігони і наслідувачі;

“Секс по телефону”, “Центрифуга”.

“Поза очі”: підсумки есеїстичного десятиліття

kabinet — Tue, 30 Nov 2010 18:00:25 +0000

Цього разу Віктор Неборак та Ігор Котик у своєму циклі критичних обговорень «Поза очі» говорили про українську есеїстику. Як зразок підсумків есеїстичного десятиліття вони обрали дві есеїстичні збірки, що побачили світ цього року: «Письмо з околиці: есеї» Анатолія Дністрового та «Героїні та герої» Євгенії Кононенко.

«Третій світ»: переклади Герти Мюллер

kabinet — Tue, 23 Nov 2010 18:00:57 +0000

Ця зустріч із перекладацького циклу «Третій світ», модерована Юрієм Прохаськом, присвячена нобелівській лауреатці минулого року Герті Мюллер. В обговоренні її текстів, постаті, життя, значення в літпроцесі, стан її перекладів і перспективи їх видання приймають участь перекладачі текстів Герти Мюллер: Марк Білорусець, Христина Назаркевич і Наталка Сняданко.

Звучить вступ до аудіоверсії роману Герти Мюллер «Atemschaukel» (німецькою мовою);

Наталка Сняданко читає свій переклад фрагменту з «Atemschaukel» («Гойдалка дихання») під назвою «Флакон-оптиміст і флакон-скептик»;

Марк Бірорусець читає свої фрагменти перекладу російською текстів «Праангел голода», «Основа всего, как тишина»;

Христина Назаркевич читає свій переклад з «Atemschaukel» «Коли співає лебідь»;

про творчу біографію Герти Мюллер та причини присудження їй нобелівської премії

Білорусець про свої стосунки з текстами Мюллер в контексті свого досвіду ув’язнення і про зустріч з нею самою

Сняданко про своє перетворення з читача в перекладача Мюллер

Білорусець про тему танцю й музики в “Atemschaukel”

Назаркевич читає розділ “Вибоїна” з роману «Людина – великий фазан у цьому світі»

Білорусець читає вірш “Ложкосгибатель говорит…”

Сняданко читає розділ “Від власного хліба до хліба зі щоки”

Про видання українських перекладів Герти Мюллер/

Літературний подкаст “кабі.net”. “Третій світ”: Герта Мюллер

kabinet — Thu, 18 Nov 2010 14:18:57 +0000

Зустріч з циклу “Третій світ”, присвячена нобелівській лауреатці Герті Мюллер (Herta Müller) в Україні. Гостями «Кабінету» були – Марк Білорусець, Христина Назаркевич, Наталка Сняданко. Модерував зустріч Юрій Прохасько.

Видатний німецький поет Оскар Пастіор читає уривок з роману Герти Мюллер “Гойдалка дихання” (німецькою у записі);

Представлення гостей зустрічі;

Сняданко читає уривок з власного українського перекладу роману “Гойдалка дихання”;

Білорусець про свої переклади Герти Мюллер;

Білорусець про цей роман як один суцільний вірш;

Далі читає власні переклади уривку з роману;

Розповідає історію навколо написання роману;

Прохасько про творчість Герти Мюллер;

Назаркевич про свої переклади Мюллер, читає фрагмент власного перекладу;

Дискусія навколо роману, як твору про українські повоєнні реалії;

Про приїзд Герти Мюллер до Львова;

Про вручення їй Нобелівської премії;

Білорусець про переклади Катерини Міщенко;

Тривала дискусія, про те, симптомом чого є Герта Мюллер в сучасному світі;

Білорусець читає переклади віршів Герти Мюллер;

Сняданко про ангела голоду, як головного актора роману.

Сергій Гулик

kabinet — Tue, 16 Nov 2010 18:00:49 +0000

Сергій Гулик – молодий поет, що засвітився на останній Молодій Республіці поетів, що проходила цього річ у вигляді конкурсу. Він, будучи нікому не знаним, подав свої вірші – і переміг, отримавши в нагороду видання книжки. І це було, властиво, все, що про нього хто-небудь знав. Але от і він з’явився в Кабінеті. Не те, щоби ми на цій зустрічі дізналися про нього значно більше, але, принаймні, поговорили про таке:

для чого Сергієві Гулику поезія?

його творча біографія;

Сергій читає “Сигнали точного часу”, “Йди за мною”, “Дитяче порно”, “День перший”, “Таксисти”, “TV”;

Григорій Семенчук розповідає про знайомство з текстами Гулика і конкурс МРП;

Кучерявий про особливості стилю Гулика;

Сергій читає “Фото №47″, “Птахи”, “Пінг-понг”.

Більше фотографій з літературного вечора Сергія Гулика

Міський роман: Галина Пагутяк і Петро Яценко

kabinet — Tue, 09 Nov 2010 18:00:47 +0000

Зустріч «Львівський роман» переростає у «міський роман». Інтрига зустрічі у тому, що нещодавно з-під пера Галини Пагутяк вийшов роман про Кьоніґсберг (теперішній Калінінград), місто, у якому п.Галина побувала вже після написання свого роману і вважає, що побувавши у ньому перед, вона ніколи не змогла б цього роману написати, настільки дух міста є вихолощеним. Натомість «Львівська сага», останній роман Петра Яценка, є твором львів’янина, який постійно живе у цьому місті і занурений у нього, романом львів’янина про Львів. Як з’ясувалося, між авторами не виявилося жодних протиріч, навіть навпаки.

Не можу втриматися, щоб не описати свої перші враження від «Львівської саги». Насправді книга з такою голосною назвою виявилася зовсім не грубезним фоліантом, який лячно було би взяти до рук. І читається легко і не без захоплення.

Оповідь починається ніби нізвідки, з трьох крапок, захоплюючи зненацька не тільки читача, але й, здається оповідача. Ніби диктофон увімкнувся посеред оповіді. Загалом цікава стратегія початку багатьох розділів роману з трикрапки…

Варто сказати і про фрагментарність оповіді, яка є структурним прийомом, на якому збудовано роман. Відкриває роман чудова новелка «Золота мавпа». Що це таке, залишимо досліджувати читачам. Скажу тільки, що вона (ця мавпа) є одним з важливих акторів драми у трьох поколіннях, яка розгортатиметься перед нами на сторінках «Саги». Новелка ця має звучання притчі, і написана у традиціях австрійської поч. 20 ст. або латиноамериканської короткої прози. Фантастичне (або містичне) і реальне сплетені у ній у тугий вузол, так переплетені, що не розбереш, де ці реальності переходять одна в одну.

Намагаюся зрозуміти, коли відбувається дія роману. Фігурує поліція, тоді фраза «на нинішньому проспекті Свободи» і т.д., там, де нині модна крамниця. Топографія і час міцно злиті, що й не дивно, адже це міський простір. Але, оскільки «модних крамниць» усе більшає, визначити номер будинку – складно. Зрозуміло, що події на початку романа відбуваються перед Першою світовою. Отже, Австро-Угорщина. На стіні помешкання висить портрет цісаря в молодих літах, а древні двері вирізьблені майстернею Пінзеля. Закінчується «Сага» Карибською кризою 1962 року. А між тим – потрясіння і потрясіння, які саме і як складається доля героїв, життя яких плаває у цьому штормі, що не припиняється, – на сторінках роману, який варто прочитати. А чому дія припиняється у 1962 році – ексклюзивно на цій зустрічі, яку варто послухати, хоча й у записі.

Пагутяк про Кенігсберг в контексті своєї книги “Потонулі в снігах”;

про романи Яценка;

Яценко про роль Пагутяк в написанні останнього роману “Львівська сага”;

про львівських катів;

про плани на наступні романи;

про фабулу роману “Львівська сага”;

Читає розділ “Золота мавпа”;

про покоління в українській літературі;

про художника Михайла Демціва, автора обкладинки;

про своє перебування на стипендії Gaude Polonia.

Літературний подкаст “кабі.net”: Андрій Шкраб’юк

kabinet — Fri, 05 Nov 2010 08:52:40 +0000

Новий цикл “Кабінетних зустрічей” — зустрічей із перекладачами, що отримав назву “Третій Світ”, модерований Юрієм Прохаськом — відкривається розмовою з Андрієм Шкраб’юком.
Історик, есеїст, перекладач, редактор богословської, філософської та художньої літератури. Автор публікацій з християнської тематики в українській та зарубіжній періодиці. Народився 1969 року. Студіював теологію в Любліні та історію у Львові.
Один з відкривачів Бруно Шульца для української аудиторії (Бруно Шульц. Цинамонові крамниці. Санаторій під клепсидрою. Львів, Просвіта, 1995). Перекладач літургійних текстів та мелодій до піснеспівів. Останній переклад Літургії передосвячених дарів (із грецької) побачив світ у видавництві УКУ в 2009 році. Співорганізатор перекладацької майстерні “Трипіснець” (разом з Тарасом і Максимом Тимо). Викладач Дистанційної Магістерської програми екуменічних наук та духовно-пасторального відділу УКУ. Протопсалт, з 2001 року – реґент хору катедрального собору Вірменської Апостольської Церкви у Львові.

Прохасько про завдання цього циклу зустрічей;

Прохасько про причини маловідомості Андрій Шкарб’юка;

Шкарбюк про своє ставлення і належність до Церкви і стосунок цього до перекладацької діяльності;

про свої перекладацькі преференції до літератури й перекладацьку біографію;

про цінність церковної гімнографії для української культури;

читає свій переклад коляди (різдвяного гімну) Францішка Карпінського (XVIII ст) “Бог раждаєсь, міць кволіє…”;

детально про свою роботу над різними текстами зі свого корпусу перекладів;

Співає богородичен догмат п’ятого гласу з Літургії передосвячених дарів на мелодію із Львівського Ірмологіона “У червонім морі невіста, що подружжя не спізнала…“;

про своє пережиття процесу перекладу;

про свої плани на переклад вірменських богослужбових текстів;

демонструючи зразок вірменського літургійного співу, на пару з Остапом Сливинським виконує вірменський шаракан 1205 р. “Таїнство глибоке несказанне, безначальне…”;

Тарас Тимо про специфіку переклад із церковнослов’янської;

Шкарб’юк у відповідь на питання публіки про стосунок Церкви до “Гаррі Поттера”, сприяння Церкви своїй діяльності, переклади Гаупта, своє ставлення до Андруховича, свій переклад Владислава Татаркевича, редактуру перекладу Умберто Еко та українську філософську термінологію.

Літературний подкаст “кабі.net”: підсумки прозового десятиліття

kabinet — Tue, 02 Nov 2010 18:00:57 +0000

Цього разу в проекті критичних обговорень Віктора Неборака й Ігоря Котика «Поза очі» розглядалася антологія любовної прози «Декамерон: 10 Українських прозаїкiв останнiх 10 років». Укладена Серієм Жаданом, вона стала свого роду літературним підсумком десятиліття, оскільки включила тексти десяти авторів, чиї імена з’явилися на літературному видноколі протягом останніх десяти років. Це Софія Андрухович, Любко Дереш, Анатолій Дністровий, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Світлана Пиркало, Світлана Поваляєва, Тарас Прохасько, Наталка Сняданко та Сашко Ушкалов. Наші критики не обійшли увагою ні репрезентативності такої добірки, ні якості самих текстів. Найбільше уваги дісталося Світлані Пиркало (текст якої Котик удостоїв своєю симпатією, а Кучерявий – роздратуванням) та Тарасові Прохаську (есеєві якого намагалися знайти хоч одну причину буди поміщеним у цій антології). Також в обговоренні взяли участь Анатолій Івченко та Галина Крук. Розмова видалася напрочуд гострою, в ній звучали не надто характерні для цього циклу гострі судження (розійшовся навіть зазвичай скромний Ігор Котик), а сприйняття антології виявилося далеким від захопленого.

Ищете возможности для большего заработка? Тогда работа во Львове – это cайт для вас. Там вы можете подыскать себе желанное трудоустройство, поскольку вакансий на сайте хватит на любые запросы.

Літературний подкаст “кабі.net”: Григорій Гусейнов

kabinet — Tue, 26 Oct 2010 18:00:18 +0000

Григорій Джамалович Гусейнов – письменник, журналіст, головний редактор та організатор журналу «Кур`єр Кривбасу», літературний критик. До Львова завітав в ранках Форуму Видавців презентувати свій нововиданий тритомник «Незаймані сніги». Ця книга – це п’ятнадцять мандрівних історій, що продовжують сюжети художньо-документального життєпису «Господні зерна» (2000-2005) (у десяти томах), якою Гусейнов наново вводить в українську історичну пам’ять імена незаслужено забутих діячів культури. Але в «Кабінеті» замість презентації відбулася власне зустріч з автором: замість презентувати книжку як таку, надзвичайно скромний і самозаглиблений Гусейнов поринув у спогади, пов’язані зі описаними у ніж постатями, розповідаючи про:

дружбу, Володимира Кашку, Олеся Ульяненка;

художника Данила Георгійовича Нарбута, свої зустрічі з ним і свої дослідження біографії його та його батька;

Марка Кропивницького та пов’язані з Одесою моменти його біографії;

свої літературні мрії;

село Верхівня на Житомирщині, де мешкав колись Бальзак;

підходи до історичної літератури;

укранські меморіальні музеї;

Кривий Ріг і “Кур’єр Кривбасу”.

Полюбляєте компьютерні стрілялки? Пропонуємо вашій увазі онлайн-шутер Battlefield Bad Company 2, який дає повну ігрову свободу на машстабних картах. У грі можна вибрати клас свого персонажа, зброю і військову техніку (!): джипи, вертольоти, танки, літаки і т.д. В цьому ігровому світі між собою воюють представники трьох країн – Іраку, Китаю і США.

Літературний подкаст “кабі.net” – Богдана Матіяш

kabinet — Tue, 19 Oct 2010 18:30:45 +0000

Богдана Матіяш – професійний філолог, перекладач, редактор «Критики» та «Українського журналу», а також поетеса. В іпостасі редактора – вправна приборкувачка слів, в поетичній – їх добрий друг та часом сповідник. Авторка лірики настільки релігійної, що аж інтимної (чи навпаки). Дипломований спеціаліст з мовчання (захистила магістерську роботу на тему «Мовчання як текст»), Богдана користалася із цього свого фаху протягом «Кабінетної зустрічі», виткавши свою мову наполовину із пауз. Ними разом зі своїми текстами створила в нашому літкафе молитовно-святкову, радісно-спокійну атмосферу, поперемінно розповідаючи про:

нову (ще невидану) книгу віршів «Твої улюблені пси та інші звірі»;

попередню книгу «Розмови з Богом» та зв’язок між цими збірками;

читає коротку прозу «Вся ця любов» та «Із багатьох професій…»

головних героїв своєї нової поетичної книги;

читає вірші із «Твоїх улюблених псів»;

адресата своєї поезії;

читає із «Розмов з Богом», вірші 32, 33, 13, 10, 12;

відповідає на питання публіки (Наталія Римська, Маріанна Кіяновська та ін.)

Когда вам понадобится гостиничная мебель, купить её в Киеве удобно у фирмы “Юніверсал дизайн”. Фирма предлагает также мебель для офиса под заказы оптом или в розницу. Также дизайнеры спроектируют мебель под ваш заказ.

Літературний подкаст “кабі.net” – Іван Малкович

kabinet — Wed, 13 Oct 2010 11:11:04 +0000

Іван Малкович знаний більшості молодих поціновувачів літератури передовсім як видавець, директор дитячого видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» – одного з найуспішніших в Україні. Поряд з тим він чудовий поет, чий дебют якого свого часу протегувала сама Ліна Костенко. Його вірші (звісно, силаботоніка) майстерно-вийшукані й іронічні водночас. Одні з них ми пам’ятаємо змалку, інші нам геть невідомі, й пригадати чи познайомитися з ними в «Кабінеті» якраз трапилася чудова нагода – вихід його збірки «Вибране». Вона включає в себе найкращі вірші з усіх попередніх збірок, а також раніше непубліковані й давні, дороблені останнім часом. Попри такий офіційний привід для зустрічі, вона вийшла геть неофіційною, та й переважали в ній читані тексти, а не діалоги.

Кучерявий про зміст “Вибраного” Малковича;

Малкович про літзустрічі наприкінці 80-х і про своє ставлення до Форуму видавців;

Читає: переклади Станіслав Гроховяк, «Верлену» , фрагмент з «Фауста» і розказує про його переклад, свої вірші «Ніч,осінь», «Все ясне і тонке…» (з циклу «Все поруч»), «Пританцьовування на одній нозі», «Я вигортаю попіл із каміна…», «Зоопсихічне», «Повстанець», «Чоловік І і ІІ», «Ще одна осінь», «Житіє часника», «Житіє оленяра», «Золотий Іван», «Вертепчики», «Пійманий Сковорода», «Як з амфори зійшла…»;

діалог поколінь в українській літературі;

про своє знайомство з творчістю Антонича;

читає «Кіммерійський південь», «Таврія», «Сумного й неминучого…», «Покосили мої полонини…», «Літопис», «Вечірня (гусяча) буколіка», «Зима – то вітчизна руки», «Так дозріває кров», «У грудні календарі…», «Люблю тебе впізнавати на всіх картах світу…», «Пробач, що не завжди чую твій голос…»;

про можливість видання своєї книжки “Вертепчик”;

про дітей.

Літературний подкаст “кабі.net” – антології “Дві тони” і “Літпошта”

kabinet — Wed, 06 Oct 2010 10:13:07 +0000

На відкриття свого циклу літературно-критичних обговорень “Поза очі” в новому сезоні, Віктор Неборак з Ігорем Котиком обрали собі за мішень антології молодої поезії “Дві тонни” (2007, укл. Олег Романенко, Богдан-Олег Горобчук) і “Літпошта” (2009). При цьому довелося згадати і “Ляляк” (2010) – передовсім через присутність на зустрічі Марії Шунь, упорядниці двох останніх збірок.

Ігор Котик про підсумки літературного десятиліття і про антологію “Дві тонни”. Звідки взялася така назва? Хто псує/не псує антологію? Який принцип упорядкування?

Читає вірш Світлани Богдан “Жертва реклами, або манія переслідування”;

Віктор Неборак про скрутне становище сучасного поета та чесність і хаос, які з нього випливають;

Читає вірш Олега Коцарева “Три мови”;

Марія Шунь про принцип впорядкування “Літпошта”;

Юрій Кучерявий читає вірш Миколи Леоновича “Другові”;

Віктор Неборак про статус поета та несподіванки в поезії;

Читає вірші Дмитра Лазуткіна “Куба Лібра” та вірш Світлани Богдан “Ранок. Спроба виїхати з Троєщини”;

Ігор Котик читає вірш Богдани Матіяш “Рибу, мій Господи, тепер завжди доводиться ділити опівночі…” і Сергія Осоки “Господи, благаю тебе, зостанься в чорних водах мого часу…”;

Віктор Неборак читає вірш Галини Ткачук “Наступальні рухи”;

Ігор Котик читає вірш Олега Романенка “Вийшовши в поле, помітиш, що небо скрізь…”

Марія Шунь про любов до життя і естетику в літературі.

Відкривате свою фірму? При реєстрації різних типів фізичних осіб треба прийняти до увагі велику кількість різних параметрів. При цьому краще звернутися за консультацією до юристів, завдяки яким реєстрація ТОВ пройде з мінімальними зусиллями з вашого боку.

кабі.net: Літфест 2010 — Ренато Баретич

kabinet — Thu, 30 Sep 2010 07:10:50 +0000

Качественный логотип – неотъемлемая часть бренда. Разработка логотипа в Одессе может быть заказана у студии 4Press, котрая также предлагает разработку веб-дизайна, фирменного стиля, этикеток и упаковок.

Ренато Баретич (Renato Baretic, Хорватія) народився 1963 р. у Загребі. Навчався у Загребі, на філософському факультеті і факультеті політичних наук, вивчав журналістику та стилістику, готував дипломну працю про автопоетику Івана Сламнига – корифея ігрової школи зрілого модернізму в хорватській поезії. В літературу Баретич увійшов поетичною збіркою, яка ґрунтувалася на дотепі та іронії («Слова з кишень» («Rijeиi iz dћepova», 1998). На той час він вже був визнаним журналістом і з 1996 р. жив у Спліті.
Його соціальні нариси, імпульсом до яких послужили телевізійні передачі (тексти опубліковані 2005 р. у збірці «Кадри кадру» («Kadrovi kadra») – цікава і прониклива картина хорватського життя часів посткомуністичного розшарування. Вміщуючи в белетристичні рамки замальовки з життя суспільства, він зумів, передовсім у романі «Восьмий повірений» («Osmi povjerenik», 2003) створити специфічний у плані мови й просторової структури світ референтної оповіді, асоціативні поля якої співпали з емоційними потребами публіки. Значеннєвий зсув, який маскується в оповіданнях мовною грою, підкреслюється певною гумористичною – швидше сумною, ніж сатиричною – забарвленістю. Роман був нагороджений п’ятьма національними літературними преміями і став «найбільш відзначеним» твором в історії хорватської літератури.
Найновіший роман Р. Баретича «Розкажи мені про неї» («Priсaj mi o njoj», 2006) за короткий час здобув прихильність читацької публіки і став бестселером. Оповідання «Ligamentum inguinale» в українському перекладі надруковане в збірці «Хорватська мозаїка» («Фоліо», 2006), а уривок з роману “Восьмий повірений» — у тематичному числі («Балканський екс- 17 прес») часопису «Потяг 76» (2007).

5 літературних премій, які отримав роман «Восьмий повірений»

романи “Готель Гранд” та “Розповідай мені по неї”;

реакцію критики на ці романи;

зав’язку роману “Розповідай мені по неї”;

містику навколо романів Беретича.

Інформація про автора взята з Альманаху Форуму видавців 2010.

кабі.net: Літфест 2010 — Павло Вольвач

kabinet — Tue, 28 Sep 2010 14:04:07 +0000

Подкаст “кабі.net” розпочинає викладати цикл записів із зустрічей, що відбувалися в каварні “Кабінет” протягом Літературного фестивалю 2010. Сьогодні пропонуємо вам послухати зустріч з Павлом Вольвачем, яку модерував Андрій Любка.
Павло Іванович Вольвач (9 жовтня 1963, Запоріжжя) — український письменник (поет, прозаїк). Член Національної спілки письменників України. Закінчив журналістське відділення філологічного факультету Запорізького університету. 5 років працював редактором редакції інформації на обласному телебаченні в Запоріжжі. Від 1999 мешкає в Києві. Кореспондент у київському бюро української служби радіо «Свобода».

роман “Кляса” (2003);

Вольвач – письменник “київський” чи “запорізький”? Біографія і середовище;

про збірку поезій “Триб” (К.: Факт, 2009);

читає вірші “Посеред химерної держави…”, “Миколі Вінргановському”, “Дбав про тебе Господь…”;

чому Вольвач досі не писав прози після “Кляси” і про плани на наступний роман;

читає “Кажеш, тільки звільнився…”;

про “Вірші на розі” (К.: Ярославів Вал, 2010);

читає “Вислизає цей серпень”, “Київ сушить і воложить…”, “Нам з Цареграду п’ється мед…”;

про верлібри і силаботоніку: “Рима – це пошуковий інструмент”;

про Східну Україну: втрачена чи ні?

Константин Мацієвський

kabinet — Fri, 24 Sep 2010 10:31:54 +0000

Констянтин Мацієвський – український російськомовний письменник з Харкова. Народився 1954 року, за освітою фізик. Видавець, редактор, засновник журналу “Союз писателей”. На зустрічі в “Кабінеті” на останньому дні Літературного фестивалю розповідав про:

воє походження

єдине місто в Україні, в якому йому хочеться говорити українською

російський пласт в українській культурі

журнал “Союз писателей” як про спробу видавати російський журнал в Україні

Харків як літературну столицю

необхідність перекладати українських авторів

втрату інтересу до читання

імена в російській літературі в Україні

серію “Харківська проза”

проблему мотивації у писанні

відсутність літературної критики в Україні

Володимир Даниленко. Презентація роману “Капелюх Сікорського”

kabinet — Tue, 17 Aug 2010 09:14:50 +0000

17 вересня в рамках Літературного фестивалю у “Кабінеті” відбулася презентація роману Володимира Даниленка “Капелюх Сікорського”. Модерував її Василь Габор. Правда, розмова замість власне цього роману велася навколо творчого шлляху Володимира Даниленка взагалі та й навколо його попередніх романів, тому про “Капелюх Сікорського” згадали аж наприкінці зустрічі, та й то якось побіжно. Моєжливо, воно й на краще, бо попри те Даниленко встиг розповісти про таке:

свою творчу еволюцію від новеліста до романіста;

про історію написання “Газелей бідного Ремзі”;

походження одного сюжету з “Кохання в стилі барокко”;

історія написання “Капелюха Сікорського”;

про користь і шкоду літературознавства для письменника;

міф навколо письменника – допомагає чи заважає?

Даниленковий проект реклами український видавництв;

історія появи “Коронаціҝ слова”: як переконати “Крафт Фудз Украҝна” рекламувати літературу;

піар урядів: як це робиться;

“Капелюх Сікорського” ще раз.

Літературний подкаст “кабі.net”, спецвипуск: Марко Павлишин

kabinet — Fri, 09 Jul 2010 13:50:24 +0000

Другий сезон Літературного подкасту “кабі.net” завершився. Наступних зустрічей і, відповідно, випусків чекайте з вересня. А замість прощання пропонуємо вам запис зустрічі з циклу “Інтелектуальна біографія” з відомим українським літературознавцем Марком Павлишиним, що відбулася в Центрі Гуманітарних Досліджень (Львів, Саксаганського 1). Модерує кандадит філології та директор ЦГД Олена Галета, а пан Марко розповідає про:

свій поточний науковий проект “Двомовність і багатомовність в національному проекті: українські письменники в XIX ст.”

чому Марко Вовчок, Куліш писали листи рос. мовою з вкрапленням українських слів;

чому люди неукраїнського походження починають займатися українським проектом;

двомовність Нью-Йоркської групи в порівнянні до двомовності українських інтелігентів XIX ст;

двомовність українського літературознавства та свою особисту

свою інтелектуальну еволюцію з 80-х років;

Гоголя і “міноризацію метрополітальної мови”;

чому деякі українські письменники писали твори українською, а листувалися російською;

багатомовність пограниччя, колонії й діаспори;

свою полеміку з Григорієм Грабовичем;

самоцензуру в своїх текстах 80-х років;

свій “Англо-український розмовник”.

Літературний подкаст “кабі.net”: Дзвінка Матіяш

kabinet — Mon, 14 Jun 2010 12:59:31 +0000

Дзвінка Матіяш – представниця середнього покоління української літератури (того, яке трохи старше за наймолодших). Вона відома як авторка двох романів “Реквієм для листопаду” і “Роман про Батьківщину”, перекладачка збірки поезій Яна Твардовського “Гербарій”. Також одна з її казок увійшла до книжки “Зросла собі квітка”, присвяченій пам’яті Романа Яненка. Вона одна з небагатьох українських авторів, хто може похвалитися трьома фанклубами в Інтернеті, але разом з тим це людина виняткової скромності.
Її письмо продовжує монологічну традицію наративу, що тягнеться в українській літературі від Іздрика і Прохаська, тільки у неї воно ще густіше й насиченіше – можливо, це наступний крок в розвитку жанру, і вже безперечно їй належить звання одного з найкращих українських стилістів. Її письму притаманний католицький містицизм, аскетична чутливість, а її внутрішній монологи раз-по-раз набувають рис молитовної піднесеності.

хто такий Роман Яненко?

про авторів збірки “Зросла собі квітка”;

читає казку “Жонглер і квітка”;

розповідає про оформлення “Реквієму для листопаду” і читає з нього фрагмент;

читає текст “Іриси”, написаний спеціально для Іванни Крип’якевич;

відповідаючи на питання публіки, розказує про свій спосіб письменницького мислення, переклади, Нью-Йоркську групу і Яна Твардовського;

читає фрагмент з “Роману про Батьківщину”.

Юристы помогут вам грамотно провести раздел земельного участка между собственниками и решить многие другие земельные споры.

Літературний подкаст “кабі.net”: Юрій Завадський

kabinet — Wed, 09 Jun 2010 14:01:11 +0000

Юрій Завадський, тернополянин, теоретик літератури та поет. Автор п’яти поетичних книг, остання з яких – зразок бук-арту в кованій обкладинці «Ротврот» в співавторстві з А.Антоновським та В.Гудимою. Співтворець кількох вагомих для галицької культури проектів, серед яких самвидавівські літературні газети та журнали, осередки в Інтернеті. Сьогодні є незмінним координатором «Літературної студії «87» імені Юрія Завадського».

Кучерявий про своє знайомство з текстами Завадського;

Завадський читає вірш “Ось ми, що ненавидимо один одного…” з майбутньої книжки “Крик”;

про конструктивність ненависті;

про соціальну роль письменника;

про Літстудію «87» і видавництво Завадського “Крок”: історія, діяльність, плани;

про книжку “Ротврот”, зокрема історію її кованої обкладинку;

про поетичний фестиваль Barcelona Poesia;

читає свою фонетичну поезію та розповідає про її теоретичне підгрунтя.

Сайт Юрія Завадського

Літературний подкаст “кабі.net”: Михайль Семенко

kabinet — Wed, 02 Jun 2010 12:35:45 +0000

У видавництві «Смолоскип» в серії «Розстріляне відродження» вийшла збірка вибраних творів Михайля Семенка. Її й розглянули Ігор Котик і Віктор Неборак в своєму проекті літературно-критичних обговорень «Поза очі».

Кучерявий читає вірші “Дуже щира поезійка”, “Осінь між гір”;

Котик про впорядкування збірки;

Котик читає “Дихають квіти” з першої збірки Семенка і розповідає про відмінність її естетики від наступних збірок;

Неборак розказує про постать Семенка і його шлях до футуризму, цитуючи вірш “Чи чуєш ти”;

Кучерявий читає “В степу”

Неборак про прижиттєві публікації Семенка, його комунізм, стосунки зі Львовом, читає вірш “Автопортрет”, “Сьогодні”, “Вагоновод”;

Кучерявий читає один з трьох віршів під назвою “Я” зі збірки “П’єро мертвопетлює”;

Неборак читає вірш “П’єро” з тієї ж збірки, і ще один з назвою “Я”,

Кучерявий читає вірш “Поет”;

Коментар Ігоря Калинця про сприйняття постаті Семенка в його юнацькі роки;

Котик читає зі збірки “В садах безрозних” вірші “Тільки кров”, “Кава”, “Панно”;

Неборак про “Я” в текстах Семенка;

Василь Габор про це видання;

дискусія навколо звинувачення Семенкові недалекоглядному лівацтві;

Неборак про викладання літератури в школах, читає “Мій рейд у вічність 2″

Кучерявий читає “6 Н.П.”

Літературний подкаст “кабі.net”: “Білоруська весна”

kabinet — Tue, 25 May 2010 15:04:57 +0000

21 травня в Літературній кав’ярні “Кабінет” відбулася акція «Білоруська весна 2010» – виступ трьох знаних білоруських літераторів: Андрея Хадановіча, Бориса Пятровіча та Вольги Бабкової. Усі вони презентували свої нові кижки, а модерував зустріч сам Хадановіч. Кожен із авторів мав багато що прочитати й розповісти, тому ця зустріч видалася однією з найдовших на нашій пам’яті – майже дві години – але напрочуд насиченою і змістовно, і естетично, тож занудьгувати вам не доведеться, навіть незважаючи на екзотичну для нашого вуха білоруську мову, якою велася зустріч.

Хадановіч розповідає про “Білоруську весну” та представляє авторів;

Пятровіч розповідає свою біографію і читає выршы свої з книжки «Жыць не страшна: фрэскі»;

Вольга Бабкова про Львів, історію, свою роботу в архіві та свою книжку “… І цуди, і страхі”, з якої й читає фрагмент;

Андрэй Хадановіч читає вірші зі своєї книжки “Несымэтрычныя сны”

Літературний подкаст “кабі.net”: Гульнара Абдулаєва

kabinet — Thu, 20 May 2010 15:12:51 +0000

Гульнара Абдулаєва – вже друга кримськотатарська письменниця, що завітала до «Кабінету» (першою була Лейля Алядінова). Гульнара народилася в 1979 році в місті Євпаторія. Закінчила історичний факультет Таврійського Національного університету. Є авторкою наукових і науково-популярних праць, публікувалася в ряді журналів і газет Криму. Кореспондент газет “Авдет” (Крим) і “Татарський світ” (Москва). У 2005 році нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики України. В «Кабінеті» Гульнара презентувала свій роман-трилогію про останнього кримського хана Шаін-Гірая, розкзавши, поміж іншим, таке:

передісторія написання роману

історична постать Шагін-Гірая та історичне підґрунтя описуваних в романі подій;

географію, хронологію та джерельну базу роману;

щоденники Шагін-Гірая: вигадка Абдулаєвої чи знахідка воронезьких архіваріусів?

Історію окупації Криму Росією

про долю українців в Криму після втрати ним незалежності (у відповідь на питання Анатолія Івченка);

про сюжетну лінію першої частини роману;

читає фрагмент з 24-го розділу роману;

про свій спосіб писання;

читає ще один фрагмент з роману.

Іван Лучук & Юрко Позаяк: «Львів — Лемберик — Лімерик»

kabinet — Mon, 26 Apr 2010 09:30:55 +0000

21 квітня ц львівській літературній каварні “Кабінет” відбулася зустріч з Юрко Позаяком та Іваном Лучуком, названа «Львів — Лемберик — Лімерик». Ця пара досвідчених хуліганів від літератури забезпечила слухачам і досить доброго настрою, і непогане теоретичне підгрунтя для розуміня своїх текстів. Іван Лучук розповів про суть лимериків, походження назви зустрічі та історію написання й видання своїх і Позаякових лимериків, далі обидва поети більше години читали веселі й місцями похабні лимерики, паралельно вводячи ґрунтовними кментарями слухачів у контекст, а наостанок Юрко Позаяк згадав про те, як в ранніх 90-х він став лауреатом “Бу-Ба-Бу”.

Літературний подкаст “кабі.net”: Софія Балдига

kabinet — Wed, 14 Apr 2010 13:22:51 +0000

Софія Балдига (Zofia Bałdyga, Польща), поетка, дочка класика польського візуального мистецтва, художника і перформера Януша Балдиги знайомила українську громадськість зі своїми віршами. Українські переклади читав поет і перекладач Микола Шпаковський.

Про трагедію загибелі польської делегації

Кіяновська про те, що можна тільки позаздрити полякам у тому, як гідно і згуртовано вони переживають власні трагедії;

Читає вірші польською: “Візьми мене в дужки”, “Чотири години позування”, “Портрет”, “Посвідчення особи”, “Засвіти”, “Що мені скажете, пані жінко”, “Як всі ті блондинки”, “Текст для іншої нагоди”, “Місце проживання”, “Це чути в моїх знайомих”, “Черговий початок всередині тижня”, “Чоловіче ім’я”, “Вигадай мені якесь завершення” та ін.

Про першу книгу “Паспарту”;

Про неіснування “жіночої” поезії;

Про можливість і неможливість поетичного впливу;

Про свій проект “Електролірика”;

Про сучасне поетичне середовище в Польщі;

Про напрямки розвитку сучасної Польської поезії.

Літературний подкаст “кабі.net”. Спецпроект: Марія Ревакович «Гендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі»

kabinet — Fri, 09 Apr 2010 10:13:01 +0000

25 березня у ЛНУ ім. Ів. Франка у циклі вечорів “Університетський діалог” (проект Центру Гуманітарних Досліджень) відбулася зустріч із Марією Ревакович – доктором філології та поетесою – на тему «Гендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі».

Протягом лекції п. Марія розглянула такі теми:

Національна ідентичність і література.

Роль літератури для недержавних націй (Бенедикт Андерсон). Чи спроможна сучасна українська література впливати на формування національної ідентичності? Деколонізація української культури.

Дефініції поняття ідентичності.

Есенціалістський vs. постмодерний підходи. Конструювання Іншого (Стюарт Холл). Значення пам’яті у процесі формування ідентичності (Моріс Хальбвакс). Інтерпретація, осучаснення минулого. Дві основні моделі національної ідентичності: етнічна і громадянська (Ентоні Сміт).

Ґендерна ідентичність.

Жінки-літератори в белетристиці і літературній критиці (антологія “Незнайома”). Самоствердження жіночої суб’єктивності і викривання ґендерних несумісностей у творах, пропонованих жінками. Поєднання ґендерної емансипації із національним питанням (Оксана Забужко “Польові дослідження українського сексу”). Пародіювання ґендерних стереотипів і кліше (Світлана Пиркало “Зелена Маргарита”). Кореляція між етнічністю і тілесною насолодою (Наталя Сняданко “Колекція пристрастей”). Проблема самоідентичності жінки в поезії (Маріана Кіяновська). Іронічне деконструювання патріархальних міфів про жінок (Мар’яна Савка). Експерименти з ґендерними ролями (Людмила Таран). = Аналіз поезії Маріани Кіяновської, Мар’яни Савки та Людмили Таран.

Регіональна ідентичність

Історія і місце в літературному дискурсі. Витіснення історії географією (Роберто Дайнотто). Наратив малої батьківщини (проза Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Юрія Винничука та В’ячеслава Медвердя). Місто як простір, що уможливлює співіснування розбіжностей, вписаних у шаблон окремого історичного періоду. Київ 90-х Куркова. Розділене і антиутопічне Рівне/Ровно Ірванця. Чернівці як центр українського націоналізму у Кожелянка. Ностальгійний Львів Винничука. Використання ідеї місця у поєднанні з історією, в якій регіональна ідентичність не суперечить національній.

Мовна ідентичність.

Вибір мови як мистецького виразу і мова як протагоніст. Що таке українська література? Роль мовного чинника у визначенні національної приналежності. Паралельність літературних світів в Україні (випадок Насті Афанасьєвої).

Запис зустрічі здійснено за сприяння Центру гуманітарних досліджень.
Подяка за написання шоунот game-in-white.

Київська школа поезії: Василь Голобородько, Михайло Григорів

kabinet — Thu, 01 Apr 2010 19:27:57 +0000

Це запис зустрічі з представниками Київської школи поезії — Василем Голобородьком та Михайлом Григорівим. Вона відбулася на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців 2009 і була присвячена сорокаріччю цієї літературної формації. Розмова з цими, досить непублічними, авторами вийшла напрочуд жвавою, і торкалася таких тем:

визначення ознак належності до Київської школи поезії;

початки її діяльності, побутові реалії і юнацькі бешкети;

Григорів читає свої дитячі вірші і розповідає про їх видання;

Голобородько читає «Змінений голос», «Обмін усмішками», «Пагінець чорного кленка», «Той ховається», «Інтерв’ю-луна», «поштовий голуб»,

про есей Лишеги «Діана»;

значення Київської школи в українській літературі і ставлення критиків до себе;

Григорів читає вірші з різних збірок;

Голобородько про сприйняття критикою своєї книжки «Птахи в українському краєвиді»;

Голобородько: «Хатка на одну людину».

Галина Пагутяк

kabinet — Tue, 30 Mar 2010 19:32:36 +0000

«Галина Пагутяк ввійшла в літературу зовсім тими дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, який вимагала душа», — так писав про неї Юрій Винничук. Надзвичайно цікавий співрозмовник, вона не любить публічності і цурається літературної «тусовки». Містик альбігойського кшталту, її проза поетична у кращому сенсі цього слова, переповнена багатожиттєвою воістину «котячою» пам’яттю. Її мові властива магія, якій складно опиратися. Галина Пагутяк — новий лауреат премії імені найвідомішого країнського поета, яка повинна гордитися цим своїм лауреатом і яка багато в чому реабілітується цим своїм лауреатом.

своє отримання Шевченківської премії;

свій майбутній роман;

альбігойців і катарів;

український націоналізм;

свій інтерес до шумерської культури та Сходу загалом;

улюблену літературу;

свій спосіб писання;

особливості роботи українських видавництв з авторами;

свій підхід до ілюстрування власних книжок;

своїх улюбленців в сучукрліті.

Ігор Калинець про Антонича

kabinet — Mon, 22 Mar 2010 19:33:23 +0000

Всі ми знаємо, що в літературі існує така тема — письменник та його біографія. Як вони перетинаються, як взаємно відносяться, який взаємний вплив мають? І чи він існує? Чи може знання біографії щось пояснити в поезії, чи може щось нам додати до її розуміння взагалі і в кожному конкретному випадку? Розглядаючи думки самих письменників з цього приводу, ми часами натикаємося на дивні парадокси. Наприклад Кафка вважав, що біографія не здатна нічого пояснити у творчості письменника, тим не менше улюбленими книжками, які він волів читати, були саме біографії письменників. Те саме стосувалося Пруста чи, приміром, Одена з Бродським…
Як би там не було, нам кортить привідкрити завісу приватного простору жительствування письменника, дізнатися як він жив, бо ми не можемо позбавитися відчуття єдності того, як він жив і чим він жив. Хоч промовивши вголос цю думку, з необхідністю розуміємо, якими крихкими є наші надії на таку єдність. Хоча, на доказ попереднього, письменник, принаймні поет, це передовсім приватна особа. Але спинімось. Як би там не було, людська цікавість нездоланна.
Отже, що ми знаємо про Антонича, фактично знаємо? Пасажі із розділу «Дванадцяти обручів» Юрія Андруховича не враховуються, адже межують з дифамацією. Його, Антонича, досі оприлюднена підкріплена фактами біографія вміщується буквально в межах однієї сторінки. Протягом довшого часу знаковий для нашої 2-ї половини 20 ст. український поет, один з тих, хто свого часу наново відкривали Антонича для загалу, Ігор Калинець, досліджує обставини короткого життя поета.
Розвідку свою, за його словами, він починав із останніх тижнів перед смертю, все глибше занурюючись в матеріал, поволі прямуючи по зворотному до хронології шляху, врешті дослідивши Антоничеві життя аж до родинних витоків та географії родини та приватної дитячої топографії поета. Разом із Данилом Ільницьким, співредактором Повного видання творів Антонича, яке побачило світ минулого року, він задався метою реалізувати амбітний проект детальної реконструкції життя найвпливовішого модерніста в нашій поезії. Тепер Ігор Калинець готовий відкрити раніше не відомі подробиці і розказати про події, які стали матеріалом для ще не опублікованої розвідки. Зустріч, яка довго відкладалась у зв'язку зі станом здоров'я немолодого вже Калинця, нарешті відбулась.
На ній Ігор Калинець, не уникаючи гострих кутів, повідав нам передісторію своєї праці над біографією Богдана-Ігоря Антонича та торкнувся лише історії родини та перших років життя поета першої половини минулого століття.

Тарас Шевченко і богема

kabinet — Wed, 17 Mar 2010 19:36:31 +0000

Зазвичай на кабінетних зустрічах ми говоримо з однією людиною на багато тем. Але цього разу ми зробили навпаки.Єдина тема зустрічі звучала так: «Тарас Шевченко і богема». Стереотипно ми вписуємо Шевченка в рустикальний дискурс і говоримо про нього ледве не як про мученика. В той же час його знайомі з Петербургу радше описували б його як ексцентрика, гульвісу і «тусовщика». Обговорюючи це, Юрій Кучерявий, Віктор Неборак, Іван Лучук,Остап Сливинський, Мар'яна Кіяновська, Оксана Васьків, Григорій Семенчук, Андрій Саєнко, Тарас Федірко та Юрій Садловський щедро цитували щоденники Шевченка, які містять значно більше, ніж лірика, вказівок на його спосіб життя в петербурзький період: відвідини театрів, візити до знаті, спілкування з артистичними колами.
Подкаст обов’язковий до прослуховування всіма, хто ще не вирвався з полону шкільних штампів.

Анастасія Афанасьєва

kabinet — Fri, 12 Mar 2010 19:37:00 +0000

Анастасія Афанасьєва – російськомовна поетеса з Харкова, перекладачка, психіатр за професією. До «Кабінету» була запрошена з нагоди виходу друком її третьої поетичної збірки «Белые стены». Навідміну він більшості інших зустрічей, на цій було мінімум розмов і максимум віршів — як в оригіналі, російською, так і в українському перекладі Тараса Федірка.

«из того, что сделано, я выбираю флаг»;

«Поселок и авиакатастрофы»;

Цикл «Пять континентов»;

«Это мы, стоящие лицами…»;

«Лицо отрешенное мальчика…»;

«Хочется слышать, как вещи сталкиваются друг с другом…»;

«Я — это…»;

Федірко читає переклади цих окремих віршів українською;

Настя про сприйняття своїх віршів в перекладі;

коментар Мар'яни Кіяновської;

Настя про Целана і творчий метод;

«Полый шар»;

Цикл «Комедия луча»;

ще один коментар Кіяновської про поетів, що міняють фізику;

«Сердцевина грецкого ореха»;

«Я трогаю кожу мира»;

По черзі оригінал і переклад з циклу «Башня»:«Провал», «Плод», «Башня», «Рюкзак», «Рука», «Спички», «Комната»;

«Молчание» (цикл)

Музика: Афанасьева А. Белые Стены: Стихотворения. — М.: Новое Литературное обозрение, 2010 — 144 с., с приложением CD
Агата Вильчик — контрабас, электрогитара, вокал
Павел Павлосюк, клавишные.

Проект Віктора Неборака та Ігоря Котика «Поза очі»: Микола Холодний

kabinet — Thu, 11 Mar 2010 19:38:43 +0000

Зустріч присвячена розглядові збірки поезій Миколи Холодного «Повернення» (К.: «Факт», 2009. – 212 с. – (Зона Овідія)).

Неборак про своє знайомство з Холодним і причини інтересу до його постаті, читає вірш «Як би то статись тій біді…»;

місце Холодного в самвидаві та українській літературі загалом;

Котик читає вірш «Глухонімі»;

Кучерявий про саркастичність Холодного;

Неборак читає верлібри «А він сидів і не рухався з місця», «Та він не промовив і слова», «Розмова поета із самим собою», «Кінь у Києві», «Чоловік, що стояв на руках»;

Котик читає «Дядько має заводи й фабрики»;

Неборак про соцреалізм і сексотів, читає вірші «Привид», «Повія»,

Галина Чубай про Холодного й Григорія Чубая;

Неборак ще раз про особисте знайомство з Холодним, читає різні версії «На стрімкім териконі віддалась ти мені»; «Вона», «Зацьковані цілую п'яти», «Шлях на Київ»; Котик читає «Ми і воно», Неборак – «Хто ми?», «Вірш без початку і кінця», «Новорічна ялинка», «Роздуми на цвинтарі (Грицькові Чубаю)»,

Галина Чубай про посмертне прийняття Чубая до СПУ

Неборак читає «Марення на носилках», роздумує про вплив Холодного на наступників.

Наталія Трохим

kabinet — Tue, 02 Mar 2010 19:40:22 +0000

17 лютого у Львові в літературній книгарні-кав’ярні «Кабінет» відбулася літературна зустріч із львівською поетесою, перекладачкою Наталією Трохим (пер. Салман Рушді «Опівнічні діти» та ін.), яка запрезентувала українській громадськості литовсько-україно-білорусько-грузинський альманах «Діємедіс», нещодавно виданий у Литві. Протягом зустрічі п. Наталія прозповіла про пленер поетів, художників та перекладачів у Литві, сам альманах «Діємедіс», та прочитала власноруч перекладені на пленері вірші:

Аміран Свімонішвілі, «Першим болем своїм…», «Притча про вино»

Георгій Нахуцрішвілі, «Дивна зима», «Віяло, схоже на зиму», «Я — Наполеон»

Ґлєб Лободзенко, «Давай заведемо собі янголятко»

Настя Манцевіч «Сиджу, дивлюсь телевізор…», «Що мені робити з тобою…»

Віолетта Шоблінскайте «В чеканні пробудження того, за ким сумую»

про Хадановіча і особливості міжнаціонального спілкування на пленері

про грузинський досвід ідтримки своєї культурно традиції;

читає свої вірші «Долоню поклав на серце моє», «Чоловікові на ім'я Час», «Ти любиш дощ, тож будь мені дощем…», «Каштани постарілись рано», «Без берега», «Рондель», «Ворожиш»

Про цю зустріч на сайті Zaxid.net