Пам’яті колеги

Життєва свіча журналіста, редактора Житомирського обласного радіо  Василя Остапчука погасла 7-го лютого 2005-го  на 44-му році життя. А 20-го січня йому виповнилося б 50. Ці дві рокові дати й спонукали ще раз пригадати незабутнього Василя Захаровича.

Остапчук пішов від нас в розквіті своїх сил та таланту. Пішов молодим, сповненим світлих та радісних мрій і творчих задумів, хоча за свій короткий вік встиг чимало досягти. Він багато публікувався в обласних та центральних газетах і журналах, охоче ділився журналістським досвідом із молодими колегами, викладаючи радіожурналістику в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, був переможцем обласного конкурсу імені Василя Земляка – кращий журналіст 2003 року. В авторській програмі редактора Сергія Черевка «Мистецька вітальня» своїми спогадами про Василя Захаровича діляться рідні, друзі, колеги, а також звучить його усмішка з книги «Лист до олігарха».

Play

Радіопередача “Липневий янгол – 2011″

Сьогодні про Юрка Ґудзя багато говорять, пишуть, згадують. Його не можна не згадати, бо своєю творчістю, своїм онімбленим (вислів Є. Концевича) болем він намагався знайти ті відповіді, які людство намагається віднаходити упродовж всієї своєї історії. Про його міжнародне визнання, літературні премії в «Італіях і Канадах» говорять не часто, як нечасто згадують його огієнківське лауреатство. Втім, Юрко не любив слави і почестей. Набагато краще по¬блукати полем аж до лісу, що неподалік його рідної Немильні. Або ж проїхатись легендарним «дизелем» зі Звягеля на Житомир, бо саме у дорозі він зустрічав багатьох своїх героїв і майбутніх персонажів своїх книжок.
Йому було б вже 55. Його нема вже дев’ять років, але він з нами. Він Юрко Ґудзь – сьогодні 1 липня 2011 р. – ювіляр. Ми пам’ятаємо.

Play