Марія Кривенко

Марія Кривенко

Поетка і письменниця Марія Кривенко, одна з прших організаторів літературних зустрічей у Львові (в академічній книгарні на Нижанківського 5а), представила нову збірку поезії «Вірші, коли спекотно».

  • “Львівські журфікси” й історія літератуних зустрічей у Львові;
  • що сталося з “cамым читающим народом” і як популяризувати читання?
  • читання і обговорення вірша “Українським поеткам” і становища української жінки;
  • про збірку «Вірші, коли спекотно»і історію її написання; читання віршів із неї:
    • З циклу “Я — твоя версія”
    • “Ізраїльтянка”
    • “Здраствуй, — колись скажу трепетно, невагомо…”
    • “А річ в однім…”
    • “І колись, о, колись…”
    • “Перетворення слів, алхімія…”
    • “Слідів уже не видно, всі пішли…”
    • “Ці квіти, ці дерева, ці будівлі…”
    • “Надверіч злітаю з містом укупі в простір…”
    • “Розмовляючи, забуваєш про слова, що померли з голоду…”
  • з циклу “Соки з Яффи”
  • “Де поділися ті дні…”
  • “Як солодко знову натрапити на ту мову…”
  • “Напередодні грози у серпні…”
  • з циклу “Елегії”
    • “Коли настане…”
  • чи варто ще писати про кохання?
  • про поезію на фестивалях, виховання нового читацького покоління, журфікси ще раз.
Play

Джудіт Баумель

Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва спільно з МО “Дзиґа” представляє письменницю та поетесу з Нью-Йорка Джудіт Баумель, екс-президент Асоціації поетів.

  • Мар’яна Савка про знайомство з Джудіт;
  • Джудіт читає вірші зі своєї збірки “Kangaroo girl”, Мар’яна Савка – їх же в українському перекладі Марії Шунь;
  • “Hey diddle diddle” (“Ой ді-ді-ду-ду”), “The days of August leapt one over another” (“Серпневі дні, перестрибуючи одні через одних”), “November prepositions” (“Листопадові прийменники”), “You weren’t crazy and you weren’t dead” (“Не схибнуті і не мертві”) “Blue vitriol”, (“Синій вітріол”);
  • сприйняття перекладів своїх віршів і роботу з перекладачами;
  • сімейна пам’ять про Україну;
  • американська мрія і мультикультуралізм.
  • Модератор — Юрій Кучерявий
    Перекладач — Галина Шкраб’юк

    Play

    Літподкаст “кабі.net”: Mateusz Pieniążek (Матеуш Пєньонжек)

    Mateusz Pieniążek (Матеуш Пєньонжек) в "Кабінеті"

    Матеуш Пєньонжек – польський поет єврейcького походження з львівським корінням. Доктор гуманітарних наук, автор 11 збірок віршів та 19 книжок для дітей. Зустріч присвячена презентації його подвійної збірки-білінгви з двох циклів віршів – “Голосіння” і “Сім свіч”, виданої польською і українською в перекладі Ігоря Пізнюка. Розмова точиться довкола тем галицького єврейства, людського страждання і Голокосту.

  • враження від перемишлянського єврейського цвинтара як джерело натхнення для поезії;
  • причини інтересу польської поезії до теми галицького єврейства;
  • читання циклу “Голосіння”;
  • відповідальність за Голокост в польському громадському дискурсі і роль католицької церкви в прийнятті цієї відповідальності
  • про свого перекладача Ігоря Пізнюка;
  • читання циклу “Сім свіч”;
  • відвідини Бабиного Яру.
  • Play

    Роман Бардун & Андрій Любка

    Роман Бардун, Андрій Любка

    Музично-літературний проект Андрія Любки (поезія) та Романа Бардуна (клавіші).

  • У Марціна Свєтліцького є така збірка…
  • 5 годин у пошуках дози…
  • Все, що в мене є — твій віддалений голос…
  • Сьогодні я зрозумів, що ти ніколи не будеш моєю…
  • Жінко прекрасна, хліб мій насущний…
  • Обережно, двері зачиняються
  • Розпечене, розорене…
  • Там, на іншому боці світла…
  • Уявляєш, я так скучив…
  • Помирати соромно, особливо о 21-30…
  • Банальний вірш
  • І раптом все стане ясно…
  • Трагічний вірш (Дівчина розпускає волосся перед дзеркалом…)
  • Я теж міг би бути чорним наркодилером…
  • В мене не було грошей на таксі…
  • Вчора швендяв нічними клубами…
  • Весела пісенька про вічність мистецтва
  • У пятницю зранку я вийшов з вязниці…
  • О третій ночі в чужому місті…
  • Вже майже на виході, у усіма прощаючись…
  • Фото — re-mag.com.ua

    Play

    Літкодкаст “кабі.net”: Олексій Чупа

    Олексій Чупа в кав'ярні "Кабінет" на презентації збірки "Українсько-російський словник"Олексій Чупа – двомовний український поет із Донбасу. Народився в 1986 в Макіївці. Випускник філфаку ДонНУ (2009), працює на Макіївському металургічному заводі. Учасник мистецької тусовки з чудернацькою назвою «Чисто посидеть попеть…» Блоґер. Активний учасник слемів. Серед його віршів переважє інтимна та громадянська лірика, а його самого називають обличчям молодої української поезії. Приводом для зустрічі став вихід збірки «Українсько-російський словник».

    • Кучерявий читає вірш Чупи «Передісторія»;
    • Львів – Донецьк: чи існує антагонізм?
    • Чупа читає «About my friends», «About a girl», «Привіт, моя маленька дівчинко…», «Контркультура», «1+1+1»,
    • Про «обличчя української літератури» і слами ;
    • Проблема діалогу поколінь;
    • «В поезії я хотів би тотальної війни з вадами суспільства»
    • «Эта погода вяжется вокруг шеи, как будто жгут», «Когда ты приедешь…», «Располовиненный», «Хирург»;
    • Яка користь із читання?
    • «P.S. розмови»;
    • Донецьк: а чи є проблема?
    • «Мистецтво гри на межі…», «А дівчинка справді так не хотіла…», «Я сидів і дивився, як пам’ять моя вмеразє у лід…».

    Фото — Юлія­ Сівакова

    Play

    Літподкаст “кабі.net”: Владислав Шубєнков

    Владислав Шубєнков— молодий поет, блогер, прозаїк. Засновник “Фестивалю Іншого Мистецтва”, куратор літературної сцени фестивалю Захід, організаток мистецького проекту ART Group BodyStatic, співорганізатор концептуальних львівських квартирників від Творчого обєднання “ВЕЖА”. Учасник різноманітних літ конкурсів, фестивалів, форумів.

  • навіщо писати?
  • фестивалі й література
  • слем: перспективи чи реанімація?
  • електропоезія=вірші+музика;
  • поет без книжки: поезія в Інтернеті;
  • читає вірші “Лірик (вечірнє проміння крізь немите вікно…)”, “Мне уже 22″, “Наші життя сплітаються, як магістралі…”, “Стань для меня этой ночью блядью…”, “Працівник компартії”;
  • ні слова про двомовність;
  • мутація поета в прозаїка: очікуємо на роман;
  • самоцензура і цинізм молодого покоління;
  • читає вірші “Твої авіалінії”, “Твій ранок після другої кави…”, “Ті, хто народились в 80-х…”
  • Play

    Літподкаст “кабі.net”: збірка Олександра Ірванця “Мій хрест”

    Олександр Ірванець. "Мій хрест"Це літературно-критичне обговорення Віктора Неборака – Ігоря Котика присвячене обговоренню повної збірки поезії Олександра Ірванця, виданої під назвою «Мій хрест» (Харків: Фоліо, 2010). Зустріч у своєму роді унікальна, оскільки поетичний доробок Підскарбія легендарного поетичного угрупування «Бу-Ба-Бу» опинився у фокусі критичного ока його Прокуратора – Неборака. Зрозуміло, що коли йдеться про збірки на зразок вибраних творів чи повної творчості, критикувати їх per se означало би говорити тільки про якість видання та ще – в першому випадку – репрезентативність добірки текстів. Тож розмова від книжки перейшла до аналізу літературного шляху її автора: від літературних витоків восьмидесятників і особливостей їх світоглядної настанови до розгляду постаті Ірванця як сатиричного, скандального, патетичного й трагічного персонажа української поезії. І, звісно, протягом зустрічі читалося вдосталь Ірванцевих віршів, а саме:

  • “Художник”, “Мрія” (Кучерявий);
  • “П’ять мільйонів ковтають ранкові бульйони…”, “Німецько-Український розмовник” (Неборак);
  • “Пізньорадянський диптих. Спроба віршів для дітей” (Кучерявий);
  • “Eine kleine Nachtmusik” (Неборак);
  • “Відкритий лист прем’єр-міністрові Канади Браянові Малруні та генерал-губернаторові Роману Гнатишину від трудящих колгоспу “Шлях Ілліча” (закреслено) “Шлях Ільковича” (Котик);
  • “Любіть!” (Неборак);
  • “Політико-еротична пісня про Тузлу”, “Великоднє, 2005″ (Кучерявий);
  • “Інфінітив” (Котик);
  • “Лист до сержанта Пономаренка” (Неборак);
  • “Це здогадка давня, але не іржава…” (Котик);
  • “Мій хрест” (Неборак).
  • Play

    Книжкова шафа #35 21 лютого – Міжнародний день рідної мови

    • Олег Соскін,  директор Інституту трансформації суспільства, про українську шафа з бібліотеки Кирила Розумовськогонаціональну ідею
    • Людмила Лімакова читає вірш Ганни Чубач “Не заспіваймо Україну”
    • говорить Антоніна Шейко, переможиця Всеукраїнського мовного  конкурсу ім. Петра Яцика, та її подруги- студентки Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу
    • вірш Тодося Осьмачки  “Україна”
    • вірші Ганни Чубач “Люблю дивитися на воду”, “Найвища міра”, “Не люблю тих людей, що навмисно сліпі…”
    • Іван Лопушинський, заслужений працівник освіти, про необхідність оволодіння українською мовою
    • поезія Юрія Рибчинського  “Мово наша, мово…”
    Play

    Василь Дацюк “Пекліада”

    Біль… Біль у серці і біль на душі. Погвалтована Україна, розтоптані ідеали древнього і мужнього народу. Натомість покручі пнуться довкола, «совки» з більмами на очах лізуть у поводирі, прихвосні й підгнидники гребуть під себе, хлибаючи з корита жирне пійло. Жорстка сатира Василя Дацюка не дає відповідей на запитання. Автор цього не знає, як і кожен із нас. Він пише про час, в якому ми живемо і про його ницих героїв. Пише правду, якою б гіркою вона не була. Його немилосердна сатира крізь гіркі, їдкі сльози, але це сльози очищення…   Так писав про Василя Дацюка поет і журналіст Михайло Сидоржевський. Поема «Пекліада» записана в рамках проекту «Слухай, читачу», що започаткований Житомирською обласною організацією Українського товариства сліпих спільно з управлінням культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації. Читає заслужана артистка України, артистка Житомирської обласної філармонії Катерина Стрельцова, звукорежисер Дмитро Кушніров. Фундатор проекту «Слухай, читачу!» Сергій Черевко. Свої відгуки та побажання просимо надсилати на E-mail:  smemos@yandex.ru

    Play

    Літературний подкаст “кабі.net”: Анета Камінська

    Камінська Анета (Kamińska Aneta)

    Зустріч присвячена збірці Анети Камінської “Автопортрет з клепсидрою. Останні вірші Назара Гончара, написані через Анету Камінську”. Модерує Назар Федорак.

  • про історію збірки;
  • Анета читає “Автопортрети” в оригіналі, Федорак – український переклад Богдани Матіяш: Autoportret przed podróżą (автопортрет перед мандрівкою), w powietrzu (у повітрі), szczątkowe (із останками), przenośne (переносний ), w garnuszku (у горнці), z podłogi (із підлоги), przy kole garncarskim (біля гончарського кола), w zawodzie (за фахом), w teatrze niemrawej istoty (у театрі ледачої істоти), z autografem (з автографом), w przekladie (у перекладі), z osełedcem (з оселедцем), z brodą з бородою, na probe (на пробу), w zupie (у зупі), migotliwy (мерехтливий), ze swietym Ambrozem i Nazarem Fedorakiem (зі святим Амброзієм і Назаром Федораком), z LuGoSadem (з Лугосадом), w kamieniołomny (у кар’єрі), w wodzie (у воді), w dzbanie (у дзбані), z nagrobkiem (із надгробком), pod kwiatami (під квітами), z pogrzebaczem (з гробарем), w mokrej glinie (у мокрій глині), przekreślone (перекреслений), w aureoli (у німбі), w lustrze (у дзеркалі);
  • Чому «Автопортрети» написалися “przez” Анету Камінську?
  • про свої поетичні зацікавлення і заняття;
  • про симпатії до українського футуризму;
  • читає свої вірші в тандемі з Кіяновською “Jakim chces byc kotem…”, “Eugeniusza, Sylwestra” (porwa cie zobaczysz), “Wonna wanna niewinna…”, “Wyloncz komputer…”, “Sok splywa po palcach…”;
  • про інтерес до української поезії та знайомство з Мар’яною Кіяновською;
  • про польську лінгвістичну поезію, силаботоніку і її переклад (дискусія з Іваном Лучуком);
  • “Ostatni gasi słońce…”;
  • базар як джерело натхнення і матеріалу для поезії.
  • Play

    Читання-тандем: Лесь Белей — Ірина Ликович

    16 вересня на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців відбулося читання двох молодих ужгородських авторів – Леся Белея (поезія) та Ірини Ликович (проза).

  • Ірина Ликович: оповідання “Неголені ноги персика”;
  • Лесь Белей: вірші “De Novo” “Переслідування”, “Твоҝ Жайворонки”, “Флешбек”.”Декамерон”, “Сіяння”;
  • Ірина Ликович: есей “Вік Коврей. Міф про одного генератгора ідей”;
  • Лесь Белей: вірші “Маратон”, “Постріл”;
  • Ірина Ликович: есей “Любчику мій любку, ти чию любку будеш любкати? Штрихи до вічного полюціонера”.
  • Play

    Павло Коробчук і його “Кайфологія”

    Презентація поетичної збірки Павла Коробчука “Кайфологія”.

  • про хронологію текстів і оформелння книжки
  • “Відсутність”, “Літо починаєтсья”;
  • “Кайфологія” – профанація таланту Коробчука?
  • вірш “Бог виття” і його критика
  • алкоголь і наркотики в поезії – а навіщо? Бруд в поезії і гуманізм;
  • “Fantastic people”, “Жовто-блакитні вуста”, “Чотириптих про пізнання”,”Останнім часом вона стає на табуретку…”, “Нерозстріляне виродження”, “Соціальна затребуваність поета”;
  • естетика і моралізаторство;
  • про цинізм в поезії й житті;
  • хто такі двотисячники?
  • відповідальнісь перед читачем, епігони і наслідувачі;
  • “Секс по телефону”, “Центрифуга”.
  • Play

    Книжковий спалах

    Андрій Содомора, перекладачРадіожурнал, літературний дайджест “Книжковий спалах”.

    Програма виходить уже другий рік на Першому каналі Українського радіо. Це вже 48-й випуск.

    У програмі:

    В рубриці “Премія”: Андрій Содомора став лауреатом Літературної премії ім. Г.Кочура. Розмова з А.Содоморою. Лауреат читає свої перекладі. Звучить латина!

    В рубриці “Пульс”. Після “Медвіну”: чи живе ще українське книговидання? Гостра розмова з Олександром Афоніним.

    В рубриці “Видавець”: “Літакценту” три роки. Розмова з Володимиром Панченком. Чого вдалося досягти за цей час? І навіщо “Літакценту” видавати книжки?

    Play